Справа № 401/9316/12
(2-а/401/537/12)
іменем України
10.12.2012 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Руденко В.В., розглянувши одноособово в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровському районну у місті Дніпропетровську ради про визнання незаконними дій та перерахунок розміру щорічної допомоги на оздоровлення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, в якому просив зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради виплатити недоплачену суму щорічну допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки, зобов'язати відповідача виплачувати їй, відповідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплатити щорічну допомогу на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії -три мінімальної заробітної плати. А також зобов'язати відповідача виплатити йому кошти на відшкодування шкоди в розмірі 10764 грн.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2012 року було відкрито скорочене провадження в частині позовних вимог за 2010 рік.
Відповідач надав заперечення на позов, в яких зазначено, що позов не підлягає задоволенню, оскільки вимоги чинного законодавства при виплаті компенсаційних виплат позивачу дотримуються та доплата проводиться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено, що позивач є громадянином, який є евакуйований із зони відчуження у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС, та віднесений до 2 категорії осіб та є особою, на яку поширюється дія статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога на оздоровлення виплачується особам евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розмір соціальних виплат які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
В 2010 році нормативні акти Кабінету Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не приймалися.
Таким чином, у 2010 році нарахування одноразової допомоги на оздоровлення повинно здійснюватися відповідно до ст.48 зазначеного Закону.
Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та не може бути віднесено до реалізації права визначеного ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
З огляду на наведене, суд приходить до висновку проте, що відповідач незаконно нарахував та виплатив позивачу у 2010 році одноразову щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі меншому ніж встановлено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому суд визнає такі дії відповідача неправомірними та вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-11, 71, 183-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік не в повному обсязі - неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради здійснити та виплатити ОСОБА_1 одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі трьох мінімальних заробітних плат з урахуванням фактично виплачених у цей період коштів.
Постанова підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після спливу строку на її оскарження.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.
Роз'яснити сторонам, що апеляційна скарга у справах цієї категорії розглядається апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Суддя: