Справа № 401/9999/12
(2/401/4267/12)
Іменем України
30.11.2012 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого -судді Спаї В.В.,
при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що від шлюбу із відповідачем має неповнолітніх дітей -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку Крістіну, ІНФОРМАЦІЯ_2 Як зазначається позивачем при зверненні до суду, подружжя припинило спільне проживання, та діти мешкають разом із позивачем, утім, відповідач ухиляється від обов'язку утримувати дітей до досягнення ними повноліття, що й стало приводом для цього звернення до суду та заявленні у позові вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей в розмірі 1 500,00 грн. щомісяця.
У судове засідання сторони не з'явилися; водночас позивач надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та зазначила про те, що позов підтримує повністю, та просила суд його задовольнити.
За ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У судове засідання відповідач, який був повідомлений належним чином про розгляд справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, та не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Суд, врахувавши заяву позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного (за ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється).
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх, які мешкають разом із матір'ю та перебувають на її утриманні.
Судом встановлено, що батько дітей не виконує обов'язку щодо участі у матеріальному забезпеченні неповнолітніх дітей, та тому, оскільки обов'язок по утриманню дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, та оскільки відповідач не скористався правом брати участь у судових засіданнях та правом надання заперечень проти позову, для вбачаються усі підстави для присудження на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Разом з тим, щодо розміру аліментів, які підлягають присудженню до стягнення з відповідача на користь позивача, суд виходить з того, що присудження аліментів в розмірі 500,00 грн. на кожну дитину буде справедливим та сприятиме утвердженню почуття обов'язку одного з батьків, окремо від якого проживають діти, перед останніми.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що на позивача було звільнено від сплати судового збору, утім, на виконання ч. 3 ст. 88 зазначеного кодексу, згідно зі змістом якої якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, з відповідача в дохід держави підлягає присудженню до сплати судовий збір, розмір якого визначений відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 3 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 224, 226, 367 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 500,00 грн. на кожну дитину, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи проводити стягнення з 20.09.2012 р. та до досягнення кожною дитиною повноліття.
Рішення суду у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в дохід держави судовий збір в розмірі 214, 60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя