30.08.2017 Справа №607/4499/17
Тернопільський міськрайонний суд в складі колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні під час розгляду провадження стосовно ОСОБА_7 про обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України,-
встановив:
Прокурор заявила клопотання про відкладення судового розгляду для вжиття заходів щодо забезпечення явки свідків сторони обвинувачення. Також, прокурор просить продовжити дію строку тримання під вартою ОСОБА_7 , посилаючись на те, що існують ризики, які було враховано під час обрання їй запобіжного заходу. Вона пояснила, що ОСОБА_7 може вплинути на малолітніх свідків, які є її дітьми, або ухилитися від суду.
Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, в порядку Глави 18 КПК України, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 закінчується 3 вересня 2017 року.
ОСОБА_7 заперечень щодо клопотань прокурора не заявила. Вона подала письмове клопотання про надання дозволу на вивезення її за межі ДУ «Чортківська установа виконання покарань(26)» з метою обстеження і при необхідності лікування у лікарів - спеціалістів: дерматолога, кардіолога, гінеколога, ортопеда, гастроентеролога, гінеколога(УЗД), ендокринолога, невропатолога і для здачі аналізу крові. Також, ОСОБА_7 пояснила, що бажає обстежуватися в Тернопільській лікарні №2, оскільки в умовах СІЗО їй не забезпечено надання необхідної медичної допомоги.
Захисник заперечень не заявив. Він пояснив, що підтримує клопотання ОСОБА_7 щодо забезпечення їй обстеження і лікування у вказаних лікарів.
Потерпілий клопотань і заперечень не заявив.
Інших клопотань учасниками не заявлено.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні суспільно небезпечного діяння, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином. Їй обрано запобіжний захід тримання під вартою, враховуючи тяжкість покарання, що їй загрожує, особливу тяжкість злочину, котра може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу і тому, що вона може переховуватися від суду. Крім цього, свідками є близькі їй особи на яких вона може вплинути.
Суд вважає, що ці ризики продовжують існувати. Зокрема, ОСОБА_7 може вплинути на малолітніх свідків, які є її дітьми з метою нівелювати докази щоб уникнути відповідальності. Перебуваючи на волі вона може ухилитися від суду, усвідомлюючи тяжкість передбаченого законом покарання, яке їй може бути призначено, якщо прокурор доведе її винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Застосування до неї менш суворого запобіжного заходу не забезпечить виконання ОСОБА_7 своїх процесуальних обов'язків.
За наведених обставин, враховуючи обсяг доказів, які необхідно дослідити доцільно продовжити дію строку тримання під вартою ОСОБА_7 на два місяці.
На підставі статтей 3, 49 Конституції України, ст.6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» людина, її життя і здоров'я, честь, гідність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожен має право на охорону здоров'я і медичну допомогу; держава створює умови для ефективного і доступного медичного обслуговування; обвинувачений має право на кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я.
Суд вважає, що обмеження ОСОБА_7 в реалізації її права буде негуманним, нелюдським і таким, що принижує гідність людини поводженням, що в контексті ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є неприпустимим, про що вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» №72286/01 від 28 березня 2006 року. Отже, з метою забезпечення права ОСОБА_7 на охорону здоров'я і медичну допомогу необхідно створити умови для ефективного і доступного медичного обслуговування та реалізації нею права на отримання кваліфікованої медичної допомоги і надати дозвіл на її конвоювання до лікувального закладу - Чортківської районної лікарні, що знаходиться у м.Чортків, тобто за місцем знаходження СІЗО.
Керуючись статтями 3, 49 Конституції України, ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», Главою 18 та ст.331 КПК України, суд,-
постановив:
ОСОБА_7 продовжити дію строку тримання під вартою до 29 жовтня 2017 року.
Клопотання ОСОБА_7 задовольнити частково. Дозволити конвоювати ОСОБА_7 з Чортківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області(№26) до Чортківської районної лікарні для надання медичної допомоги у вказаних нею лікарів-спеціалістів: дерматолога, кардіолога, гінеколога, ортопеда, гастроентеролога, гінеколога(УЗД), ендокринолога, невропатолога і для здачі аналізу крові.
Виконання ухвали в частині конвоювання ОСОБА_7 доручити Чортківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області(№26).
Судовий розгляд відкласти до 19 вересня 2017 року 14 год. 45 хв.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити прокурору і обвинуваченій та надіслати в СІЗО №26 м.Чорткова Тернопільської області.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3