Справа № 22-а-139\2007 Головуючий 1 інстанції: Заколодяжна О.А.
Категорія: оскарження бездіяльності Доповідач: Шевцова Н.В.
29.05.2007 року
м.Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Філатова Ю.М.
Суддів Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.
за участю
секретаря Хоміцької О.О.
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької центральної районної лікарні на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 16.03.2007 року по справі № 2 А-1/2007
за позовом ОСОБА_1
до Гадяцької центральної районної лікарні
3 особа Управління пенсійного фонду України в Гадяцькому районі
про бездіяльність Гадяцької центральної районної лікарні
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Гадяцької центральної районної лікарні (надалі по тексту Гадяцька ЦРЛ, відповідач), третя особа Управляння пенсійного фонду України в Гадяцькому районі (надалі по тексту УПФУ у Гадяцькому районі, третя особа) на дездіяльність відповідача.
З урахуванням зміни у судовому засіданні від 16.03.2007 року представником позивачки, позовних вимог, ОСОБА_1 посилаючись на бездіяльність відповідача щодо ненадання їй довідки про заробітну плату, просила суд забов»язати відповідача провести перерахунок її заробіної плати, згідно висновку судово-економічної експертизи від 15.12.2006 року за №12 та надати належним чином оформлену довідку з врахуванням першої зони небезпеки, в кратності 3 та заробітної плати в сумі 1048 карбованців 02 копійки.
Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 16.03.2007 року позов задоволено повністю. Визнано дії Гадяцької ЦРЛ по ненаданню позивачці довідки про заробітну плату оформлену належним чином неправомірними. Забов»язано Гадяцьку ЦРЛ провести перерахунок заробітної плати позивачки згідно висновку судово-економічної експертизи від 15.12.2006 року за №28 та надати позивачці належним чином оформлену довідку з врахуванням першої зони небезпеки, кратності 3 та заробіної плати в сумі 1048 карбованців 02 копійки.
Відповідач не погоджуючись з постановою суду першої інстанції звернувся із апеляційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, а саме розгляд справи в порядку адміністративного судочинства, без врахування, що Гадяцька ЦРЛ не є суб»єктом владних повноважень, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати.
Позивачка надала заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа заперечень на апеляційну скаргу не надала.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивач, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є ліквідатором аварії на Чорнобильскій АЄС та постраждала в наслідок цієї аварії, у зв»язку зчим має ІІ групу інвалідності, але отримує мінімальну пенсію.
З 02.02.1987 по 28.02.1987 року ОСОБА_1 була відкомандирована Гадяцькою ЦРЛ для надання медичної допомоги постраждалим від аварії Чорнобильскій АЄС.
В 2005 році позивачка звернулась до адміністації Гадяцької ЦРЛ про надання їй довідки про заробітну плату, яку вона отримувала за час роботи в Чорнобильскому районі для подальшого пред»явлення довідки до пенсійного фонду для здійснення перерахунку пенсії.
15.06.2005 року відповідачем було надано довідку, але вона за своєю формою не відповідала формі довідки, передбаченої листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 року за №01-3\241-013-2, у зв»язку з чим УПФУ в Гадяцькому районі було відмовлено у прийнятті такої довідки для здійснення перерахунку пенсії.
30.06.2005 року проведено аудиторську перевірку з питань правильності, достовірності і повноти нарахування позивачці заробітної плату за період з 02.02.1987 по 28.02.1987 року, якою було встановлено, що позивачці бухгалтерією Гадяцької ЦРЛ за вказаний період не вірно нараховано заробітну плату.
Після проведення аудиторської перевірки позивачка повторно звернулася до відповідача про надання їй належним чином оформленної довідки, в якій би було зазначено, що вона перебувала в ІІІ зоні небезпеки і тому оплата праці проводилась в п»яти кратному розмірі, але Гадяцькою ЦРЛ було відмовлено у видачі такої довідки.
Постановляючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком колегія суддів погодитися не може.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адмінінстативного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб»єктів при здіснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правовових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова осоьа або інший суб»єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту позовних вимог, суб»єктного складу сторін та матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між позивачем та Гадяцькою ЦРЛ щодо оскарження її бездіяльності.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України суб»єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб»єкт при здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідач по справі не є суб»єктом владних повноважень. Притягнення до справи у справі, як якості третьої особи УПФУ у Гадяцькому районі не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить спір публічно-правовим, оскільки виник між позивачем та відповідачем, а предметом спору є бездіяльність саме зі сторони відповідача.
Отже, колегія суддів, вважає, що данний спір не є справою адміністративної юрисдикції, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами ч.1 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.ст. 155, 157 цього Кодексу.
За таких підстав, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.4 ч.1 ст.198, ч.1 ст.203, п.4 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з складання повного тексту ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді: Н.В. Шевцова
Н.С. Водолажська