Справа № 22а-30/2007 Головуючий у суді 1 інстанції: Ткач М.Я.
Категорія 69 Доповідач: Перцова В.А.
24 січня 2007 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Перцової В.А.
Суддів : Козлова С.П., Повєткіна В.В.
При секретарі: Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська про визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просять скасувати постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2006 року, якою задоволено позову ОСОБА_1 до територіальної громади Амур-Нижньодніпровської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і визначено їй додатковий строк до 1 вересня 2006 року, і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги вони посилаються на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, не врахував дійсні обставини справи щодо наявності інших спадкоємців на момент смерті матері позивачки, які прийняли спадщину, а також те, що спадковий будинок дуже постраждав під час пожару, прийшов в непридатний для проживання стан, а вони фактично відновили його за свій рахунок і проживають в ньому з 1994 року.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про поновлення та продовження строку на прийняття спадщини.
Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за її заявою було відкрито провадження по справі на підставі норм цивільного процесуального права.
Але, розглянувши цивільну справу, суд першої інстанції ухвалив не рішення, а постанову, а потім і додаткову постанову від 28 вересня 2006 року про уточнення адреси спадкового будинку, і послався на норми, які регулюють розгляд справ в порядку адміністративного судочинства, в той час, як справи, що витікають із цивільних (спадкових) правовідносин розглядаються в порядку цивільного судочинства.
При цьому, задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про продовження строку на прийняття нею спадщини після смерті матері, яка померла у 1991 році, на підставі норм Цивільного кодексу України, який введено в дію з 1 січня 2004 року, районний суд не врахував, що, відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень даного кодексу, правила книги шостої цього кодексу застосовуються до спадщини, яка відкрилась до набрання ним чинності, лише в разі, якщо вона не була прийнята ніким із спадкоємців.
Як зазначено в апеляційній скарзі, після смерті матері позивачки залишились і інші спадкоємці, які фактично прийняли спадщину, проживаючи в спадковому будинку і які згодом також померли.
Суд, розглядаючи заяву ОСОБА_1 не з'ясував ці обставини, які мають значення для її вирішення із застосуванням норм відповідного Цивільного кодексу України (в ред. 1963 року чи в ред. 2003 року); та чи є на момент розгляду справи спадкоємці після смерті осіб, які прийняли спадщину після смерті матері позивачки, хто саме, не вирішив питання про залучення їх до участі в справі.
За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду та додаткову постанову - скасувати , справу направити на новий розгляд в порядку цивільного судочинства, в якому і було відкрито провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 198 п. 6, 206 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2006 року і додаткову постанову від 28 вересня 2006 року скасувати; справу направити на новий розгляд у порядку цивільного судочинства до того ж суду в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з цього часу.