вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
02.11.09 Справа №2а-6461/09/5/0170
12:22
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Джигіль В.Є. розглянувши за участю:
позивача - ОСОБА_1-НОМЕР_1
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1, с.Брянське Бахчисарайського району,
до відповідача Бахчисарайської районної державної адміністрації, м.Бахчисарай,
про визнання відмови незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд АР Крим із адміністративним позовом про визнання незаконною відмови Бахчисарайської районної державної адміністрації від 16.05.2008р. №02.1-9/686 у дачі дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 11 га. з метою виробництва сіль господарської продукції із земель запасу Голубинської сільської ради та про визнання право на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 11 га. з метою виробництва сіль господарської продукції із земель запасу Голубинської сільської ради.
Заявою від 06.10.2009р. (а.с.28) позивач змінив позовні вимоги та просить визнати незаконною відмову Бахчисарайської районної державної адміністрації від 16.05.2008р. №02.1-9/686 у дачі дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 11 га. з метою виробництва сіль господарської продукції із земель запасу Голубинської сільської ради та зобов'язати Бахчисарайську району державну адміністрацію прийняти розпорядження про дачу дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 11 га. з метою виробництва сіль господарської продукції із земель запасу Голубинської сільської ради.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова Бахчисарайської районної державної адміністрації у наданні відповідного дозволу є невмотивованою та не відповідає положенням нормативно-правових актів.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав. У запереченнях на адміністративний позов (а.с.19-21) зазначив, що позивач до заяви про дачі дозволу не надано висновків професійної комісії з питань створення фермерських господарств відносно наявності у громадянина достатнього досвіду роботу у сільському господарстві та або необхідної сільськогосподарської кваліфікації. Крім того, позивач вже реалізував своє право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства та має в постійному користуванні земельну ділянку на території Плодовської сільської ради Бахчисарайського району.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд-
10.03.2008р. позивач звернувся до Бахчисарайської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою для ведення фермерського господарства площею 11 га. з метою виробництва сіль господарської продукції із земель запасу Голубинської сільської ради (а.с.8). До заяви додано копія свідоцтва про реєстрацію фермерського господарства та викопіювання з карти землекористування Голубинської сільської ради.
Листом вих.№02.1-9/686 від 16.05.2008р. (а.с. 9) відповідач повідомив заявника про те, що порушене у зверненні питання розглянуто на засіданні районної робочої групи з перевірки дотримання вимог законодавства у сфері регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земель в Бахчисарайському районі (протокол №11 від 16.04.2008р). Комісія прийшла до висновку про недоцільність надання відповідного дозволу у зв'язку з тим, що фермерське господарство ОСОБА_1 має в постійному користуванні земельні ділянки на території Плодовської сільської ради і не веде господарської діяльності.
Дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.118 Конституції України місцеві державні адміністрації здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі. Статус та повноваження місцевих державних адміністрацій визначаються насамперед ст.118 Конституції України, а також Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеві державні адміністрації».
Положеннями ст.17 ЗК України, ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належать в тому числі і розпорядження землями державної власності в межах, визначених ЗК України. Ці положення вказують на те, що місцеві державні адміністрації можуть розпоряджатися землями у випадку: безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам (ст.118 ЗК України); вилучення та надання у власність та користування земельних ділянок державної власності у випадках, визначених ч.ч.3-5 ст.122, ст.ст.149, 150 ЗК України; у разі продажу земельних ділянок державної власності (ст.128 ЗК України).
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно приписів ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що регулювання відносин щодо розпорядження місцевими державними адміністраціями землями державної власності здійснюється на підставі відповідних розпоряджень.
Крім того, відповідно до приписів ст.50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону, тобто лише акти органів місцевого самоврядування підлягають судовому оскарження. В свою чергу листи не є актам місцевих державних адміністрацій в розумінні положень зазначеного Закону, що унеможливлює їх оскарження судовому порядку.
Відповідно до ч.1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.
Враховуючи те, що за завою позивача від 10.03.2008р. про надання дозволу на складання проекту землеустрою для ведення фермерського господарства площею 11 га., Бахчисарайською районною державною адміністрацією не прийнято будь-якого розпорядження, суд приходить до висновку про бездіяльність відповідача щодо дотримання встановленої законом процедури розгляду земельних питань.
В свою чергу, частинами 6-7 ст.118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
Положеннями статті 151 ЗК України визначено, що після отримання висновків територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.
Зі змісту наведених норм слідує, що прийняття рішення відносно вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюється виключно відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування та з урахуванням висновків територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів.
У зв'язку із відсутністю відповідних висновків територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти розпорядження саме про дачу дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 11 га. з метою виробництва сіль господарської продукції із земель запасу Голубинської сільської ради.
Відповідно до п.2-3 ч.2 ст.167 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності та про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи необхідність повного захисту прав і інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття за заявою ОСОБА_1 від 10.03.2008р. рішення у формі розпорядження та зобов'язати відповідача розглянути вказану заяву позивача із прийняттям рішення у формі розпорядження.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 02 листопада 2009 року.
У повному обсязі постанову складено 09 листопада 2009р.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 158-161, ч.1 ст.162, 163 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Бахчисарайської районної державної адміністрації щодо неприйняття за завою ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою для ведення фермерського господарства площею 11 га. з метою виробництва сіль господарської продукції із земель запасу Голубинської сільської ради від 10.03.2008р., рішення у формі розпорядження.
Зобов'язати Бахчисарайську районну державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою для ведення фермерського господарства площею 11 га. з метою виробництва сіль господарської продукції із земель запасу Голубинської сільської ради від 10.03.2008р. із прийняттям рішення в формі розпорядження.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сидоренко Д.В.