Справа № 22ц -1104/2007 Головуючий у 1 й інстанції - Морозова Л.М.
Категорія - 19 Доповідач -Прозорова МЛ.
23 січня 2007 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Прозорової М.І., Григорченка Е.І.
при секретарі - Білоконь Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги
ОСОБА_1 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка
на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 8 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Павлоградвугілля" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка про відшкодування шкоди в зв'язку ушкодженням здоров'я,-
встановила:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить скасувати, як незаконне, рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 8 серпня 2006 року, в частині нарахованої судом суми щомісячних страхових виплат, посилаючись на те, що не застосовані всі коефіцієнти /а.с.49-50/.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка просить вказане рішення скасувати та направити до суду першої інстанції, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість /а.с.46-48/.
Зазначеним рішенням суду з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка стягнено на користь ОСОБА_1, недоплату щомісячних страхових виплат з 1 серпня 2001 року по 1 серпня 2006 року у розмірі 12397 грн.89 коп.; з 1 серпня 2006 року встановлено розмір щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 - 948 грн.64 коп. До зміни діючого законодавства, або до наступного перерахування /а.с.40-43/.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарзі та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка задовольнити в повному обсязі, а рішення суду скасувати та направити до суду першої інстанції на новий розгляд з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу не були застосовані всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів), у зв'язку з чим йому був занижений розмір відшкодування втраченого заробітку і виникла заборгованість.
Проте з даним висновком погодитися не можна, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 п.5 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із позовом до ВАТ «Павлоградвугілля" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка і просив стягнути недоплату щомісячних страхових виплат з 1 серпня 2001 року по 1 серпня 2006 року з врахуванням коефіцієнтів: 1,65 (квітень 1996 року), 1,1458 (липень 1998 року), 1,28 ( вересень 1999 року) та 1,367 (липень 2000 року).
Постановляючи рішення, суд першої інстанції застосував тільки коефіцієнті 1,65 (квітень 1996 року) та 1,367 (липень 2000 року). Тобто, в порушення ст.ст. 213-214, ЦПК України, суд не розглянув позовні вимоги в частині застосування коефіцієнтів 1,28 (вересень 1999 року) та 1,367 (липень 2000 року) і не привів в рішення суду підстав для задоволення чи відмови в задоволені позову в частині застосування вказаних коефіцієнтів /а.с.40-43/.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, які діяли на час виниклих між сторонами правовідносин, перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом одного календарного місяця, або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір, суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця, або у перерахунку на повний календарний місяць роботи, та чи не бути перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу, встановлені обмеження.
Відповідно до Закону від 23 вересня 1999 року №1105-У1У «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", особам які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року Фонд сплачує страхові виплати на надає соціальні послуги з моменту передачі відповідними підприємствами в установленому порядку документів, що підтверджують право цих працівників, на виплати.
Стягуючи з Фонду на користь ОСОБА_1, недоплату щомісячних страхових виплат з 1 серпня 2001 року по 1 серпня 2006 року, суд не звернув уваги на вимоги Закону і не встановив, чи дотримано позивачем строк позовної давності при пред'явленні вимог до Фонду.
Крім того, в порушення ст. 64 ЦПК України, суд приєднав до матеріалів справи належно не завірені ксерокопії документів.
Допущені судом першої інстанції порушення процесуального законодавства перешкоджають суду апеляційної Інстанції досліджувати нові докази і обставини, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне рішення суду - скасувати, справу направити на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303,307,311 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівка відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля" задовольнити в повному обсязі.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 8 серпня 2006 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду, в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Суддя