вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
06.11.09 Справа №2а-9977/09/11/0170
о 15 годині 28 хвилин
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю
позивача, ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1;
представника позивача, ОСОБА_3, довіреність № 10918 від 21.10.09,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2
до завідуючої Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Красногвардійського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Кошельної Віри Іванівни
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Обставини справи: ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суд АР Крим із адміністративним позовом до завідуючої Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Красногвардійського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Кошельної Віри Іванівни про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Заявою від 23.10.2009р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у продовженні строку реєстрації як іноземця на території України від 14.08.2009р., визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо продовження строку реєстрації, зобов'язати відповідача прийняти рішення про продовження реєстрації на території України строком на 1 рік, а також зобов'язати відповідача здійснити дії шляхом поставлення в паспорті відповідної печатки та запису про продовження строку перебування на 1 рік.
Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та мотивовані тим, що 14.08.2009р. відповідачем прийнято рішення про відмову у реєстрації до вирішення питання у суді, чим порушено п.16 Інструкції про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства.
Позивач та його представник у судовому засіданні адміністративний позов підтримали повністю, просили задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином. У письмових запереченнях на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просить відмовити з тих підстав, що позивача 05.06.2008р. постановою Керченського міського суду АР Крим було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.203 КУпАП та був підвергнутий штрафу у розмірі 340грн., який ним було сплачено 05.06.2008р. Рішенням начальника ВГІРФО Керченського МУ ГУМВС України в АР Крим від 05.06.2008р. позивача видворено з України із забороною в'їзду на 5 років. Постановою Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 29.08.2008р. у справі №2-а-482/08, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009р. зазначене рішення про видворення визнано протиправним та скасовано. Не погодившись із зазначеними рішеннями судів ВГІРФО Керченського МУ ГУМВС України в АР Крим подана касаційна скарга. Оскільки відсутнє остаточне рішення суду щодо видворення, відповідач вважає неможливим продовжити строк перебування позивача на території України. Окрім того, відповідач зазначив, що підставою для продовження строку перебування позивача на території України є перебування останнього у шлюбі з громадянкою України ОСОБА_3, однак даний шлюб було укладено з порушення порядку, встановленого законом, про що є постанова про порушення кримінальної справи щодо завідуючої РАЦС Красногвардійського району ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 Кримінального кодексу України. На підставі викладеного просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, суд -
06.08.2009р. позивачем подано заяву до Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим про реєстрацію на території України у зв'язку з реєстрацією шлюбу з громадянкою України та з метою проживання із сім'єю (а.с.25).
14.08.2009р. рішенням відповідача, яке викладено у формі резолюції на заяві, позивачу в реєстрації на території України було відмовлено із зазначенням підстав для відмови «до вирішення питання у суді»(а.с.25).
Як вбачається із матеріалів справи, постановою Керченського міського суду АР Крим від 05.06.2008р. ОСОБА_2 на підставі ст. 203 ч.1 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні (а.с.20).
18.06.2008р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії 1-АП НОМЕР_2 (а.с.14).
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29.08.2008р. скасовано рішення начальника ВГІРФО Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим Браге С.М. від 05.06.2006р. №16/И-5 про видворення позивача та заборону в'їжджати на територію України протягом 5 років (а.с.18-19).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.01.209р. постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29.08.2008р. залишено без змін (а.с.21-23).
Окрім того, листом Красногвардійського РВ ГУ МВС України в АР Крим №И-2 від 06.03.2009р. позивачу повідомлено, що питання про подальше перебування на території України буде вирішено після розгляду матеріалів справи у Вищому адміністративному суді України (а.с.24).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом який визначає правовий статус, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України є Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» .
Відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Указу Президента України від 15 червня 2001 року N 435 "Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання", постанов Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 року N 1074 "Про Правила в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію" та від 20 лютого 1999 року N 227 "Про запровадження нового порядку оформлення візових документів для в'їзду в Україну" розроблено Інструкцію про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, яка затверджена Наказом МВС України №1456 від 01.12.2003р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №1180/8501 від 18.12.2003р. (далі Інструкція), якою визначено порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, які виявили бажання продовжити термін свого перебування в Україні.
Відповідно до п.16 Інструкції Іноземцям та особам без громадянства може бути відмовлено в продовженні терміну перебування в Україні на підставі:
- якщо їх дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України, інших осіб, які проживають в Україні;
- визнання особи згідно із законодавством України небажаною для перебування в Україні;
- виявлення факту подання особою під час оформлення візи чи звернення щодо продовження терміну перебування завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
- наявності фактів порушення законодавства України під час попереднього чи теперішнього перебування на її території;
- відсутності дійсного страхового поліса встановленого законодавством України зразка, якщо інше не передбачено міжнародними угодами;
- відсутності коштів для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.
Зазначеним пунктом Інструкції визначено вичерпний перелік підстав відмови в продовженні терміну перебування в Україні.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачу відмовлено у продовженні строку перебування на території України «до вирішення питання у суді», проте такої підстави для відмови пунктом 16 Інструкції не передбачено.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що рішення про відмову у продовженні строку перебування позивача на території України саме з цих підстав, винесено неправомірно, а відтак підлягає скасуванню.
Посилання відповідача на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, реєстрації шлюбу з порушенням вимог діючого законодавства, порушення кримінальної справи щодо завідуючої РАЦС Красногвардійського району, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення прийнято з інших підстав.
Окрім того, щодо оскарження постанови Центрального районного суду м.Сімферополя від 29.08.08р. у справі №2-а-482/08 та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009р., якими було скасовано рішення начальника ВГІРФО Керченського МУ ГУ МВС України в АРК Браге С.М. від 05.06.2008р. про видворення позивача за межі України із забороною в'їзду строком на п'ять років суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення суду першої інстанції, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Частиною 5 зазначеної статті встановлено, що постанова чи ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
За таких обставин, постанова Центрального районного суду м. Сімферополя від 29.08.08р. у справі №2-а-482/08 та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009р. набрали законної сили 22.01.2009р.
Відповідно до ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Таким чином, відповідач не має право посилатися як на підставу відмови у продовженні строку перебування позивача на території України на ту обставину, що вищезазначені судові рішення оскаржені у касаційному порядку, оскільки вони набрали законної сили та обов'язкові для виконання.
Інші обставини, які викладені у запереченнях відповідача не можуть бути підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, оскільки оскаржуване рішення було прийнято відповідачем саме з у зв'язку з оскарженням вищезазначених судових рішень у касаційному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо продовження строку реєстрації, суд вважає необґрунтованими оскільки відповідач прийняв відповідне рішення про відмову у продовженні строку перебування, а відтак бездіяльність відповідача відсутня.
З тієї ж підстави не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти рішення про продовження реєстрації на території України строком на 1 рік та зобов'язання відповідача здійснити певні дії шляхом поставлення у паспорті відповідної печатки та запису про продовження строку перебування на території України, оскільки звернення позивача розглянуто, за результатами звернення прийнято рішення про відмову у реєстрації. За таких обставин, зазначені позовні вимоги заявлені передчасно.
Крім того, суд звертає увагу позивача на ту обставину, що вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про продовження строку перебування на території України на певний строк не підлягають задоволенню і з огляду на те, що позивач фактично просить суд виконати функцію реєстраційного органу, який уповноважений приймати рішення про продовження терміну перебування відповідно до п.14 Інструкції. У разі задоволення таких позовних вимог суд вийде за межі наданих суду повноважень, що є неприпустимим.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині визнання протиправним та скасування рішення завідуючої Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Красногвардійського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Кошельної Віри Іванівни від 14.08.2009р. про відмову у продовженні строку реєстрації позивача на території України.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 06.11.2009року.
У повному обсязі постанову складено та підписано 11.11.2009 р.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення завідуючої Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Красногвардійського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим Кошельної Віри Іванівни від 14.08.2009р. про відмову у продовженні строку реєстрації ОСОБА_2 як іноземця на території України.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Москаленко С.А.