вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
10.11.09 Справа №2а-12746/09/1/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю
представника позивача - Осинської Ірини Володимирівни ,
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Київського районного відділу Сімферопольського міського управління ГУМВС України в АРК до ОСОБА_1
про примусове видворення за межі України,
До окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з позовом Київський районний відділ Сімферопольського міського управління ГУМВС України в АРК до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 з 2007 року перебуває на території України без реєстрації, чим порушує положення Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". За вчинене правопорушення відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 204-1 ч.1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю підстав для оформлення громадянства України, позивачем було прийнято рішення про видворення відповідача з території України, яке в добровільному порядку ОСОБА_1 не виконав.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд видворити відповідача за межі України в примусовому порядку, так як на момент звернення до суду з позовом відповідач ухиляється від добровільного виїзду з України.
Відповідач позов визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно порушує правила реєстрації, оскільки не має належних реєстраційних документів, не має постійної роботи, не має коштів на виїзд за межі України.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, допросивши свідків та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно частини 4 статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про міліцію" від 20.12.90 N 565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Згідно зі ст.7 України “Про міліцію”від 20 грудня 1990 року565-XII міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Згідно з пунктом 10 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року контроль за дотриманням вимог цих Правил іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними і фізичними особами в Україні, які приймають іноземців та осіб без громадянства або надають їм послуги, здійснюють в межах своєї компетенції органи внутрішніх справ у взаємодії з Міністерством закордонних справ, органами Служби безпеки та Державної прикордонної служби.
Таким чином, судом встановлено, що Київський районний відділ Сімферопольського міського управління ГУМВС України в АРК (далі Київський РВ СМУ ГУМВС України в АРК), який є органом внутрішніх справ, що входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” органи внутрішніх справ мають право звертатися до суду з позовами про видворення іноземців або осіб без громадянства, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
На підставі викладеного, суд вважає, що Київський РВ СМУ ГУМВС України в АРК має право звертатися до адміністративного суду з позовами про видворення іноземців або осіб без громадянства.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 являється громадянином Республіки Узбекистан, проживає АДРЕСА_1, що підтверджується проїздним документом №НОМЕР_1.
Судом встановлено, що в 2007 році ОСОБА_1 прибув на територію України.
Правила перебування іноземців на території України встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року “Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію”.
Пунктом 19 Правил передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами.
Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.
Як зазначено у ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Судом встановлено, що після спливу строку реєстрації ОСОБА_1 з питання продовження реєстрації до Київського РВ СМУ ГУМВС України в АРК не звертався.
Судом встановлено, що 09.10.2009 року у пункті пропуску «Крим»ВПС «Керч» на виїзд з України, під час перевірки документів прикордонним нарядом, був виявлений громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1, який пред'явив паспорт серії CR № 1224735 виданим на ім'я Бекханова Кахрамона.
Постановою Керченського міського суду АРК від 19.10.2009 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 статті 204-1 КУпАП, за намагання виїзду з України за паспортом іншої особи, що спричинило порушення Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, за правопорушення, передбачене ч.1 статті 204-1 КупАП до ОСОБА_1 були застасовані заходи відповідальності у вигляді 10 діб адміністративного арешту, строк призначення з 09.10.2009 року.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” № 3929-XII від 04.02.1994 року Іноземець та особа без громадянства, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України.
Рішення про видворення його за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Судом встановлено, що 19.10.2009 року начальником Сімферопольського прикордонного загіну прийнято рішення про видворення ОСОБА_1 з території України, зобов'язавши його залишити територію України в строк до 26.10.2009 року.
Сімферопольським прикордонним загіном видана довідка серії СФ №50 від 19.10.2009 року Вахідову Шерзоду про те, що відносно нього прийнято рішення про добровільне видворення за межі України.
Відповідно до частини 3 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
Згідно до п. 44 Постанови КМУ "Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію" № 1074 від 29.12.1995р. та ч.3 ст. 32 Закону України № № 3929-ХІІ від 04.02.1994р., іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Судом встановлено, що після прийняття рішення про видворення ОСОБА_1 з України, відповідач добровільно у встановлений до 26.10.2009 року строк територію України не покинув у зв'язку з відсутністю коштів на квітки, що підтверджується поясненнями відповідача у судовому засіданні.
Частиною 5 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”встановлено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”в добровільному порядку територію України не покинув, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Приймаючи до уваги, що у відповідача відсутні кошти на відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням, суд вважає можливим здійснити відворення відповідача за рахунок держави.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до пп. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Оскільки позивач наполягав на зверненні постанови до негайного виконання, проти чого і сам відповідач не заперечував, суд вважає можливим звернути постанову до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163, 256 КАС України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Примусово видворити за межі України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Трещова О.Р.