вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
02.11.09Справа №2а-8530/09/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,
при секретарі Слабун О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ТОВ «Генуя-Тур»
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим
про визнання неправомірними та скасування рішень
за участю представників:
від позивача - Халецький О.В. - пред-к, дов. від 14.09.2009 р.
від відповідача - Болібкова А.В, - пред-к, дов. № 81/10-0 від 17.08.2009 р.
Суть спору: ТОВ «Генуя-Тур» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у м. Сімферополі (далі відповідач) про визнання протиправними та скасуванню рішень відповідача від 06.07.2009 р. № 0014052303 та № 0014062303. Вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції.
Під час розгляду справи представник позивача наполягав на позовних вимогах.
У судовому засіданні, яке відбулось 15.09.2009 р. , представник позивача надав заперечення на позов (вих. № 11112/9/10 від 15.09.2009 р.) , в яких зазначив, що відповідно до Закону «Про туризм» позивач , виконуючи турагентську діяльність, при наданні послуг по броніруванню місць в готелі «Ялта-Інтурист» мав використовувати реєстратор розрахункових операцій . За таких обставин представник відповідача наполягав на обґрунтованому застосуванні до позивача штрафних санкцій.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
Згідно з направленнями № 1652/23-3 та № 1653/23-3 працівники відповідача 22.06.2009 р. провели перевірку контролю за здійсненням позивачем розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту , наявності торгових патентів та ліцензій
За результатами вказаної перевірки був складений акт №001830 (рег. номер 0888/01/09/23/24034989) , в якому зроблений висновок про порушення позивачем п. 1 ст.3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ”, ст. 3,7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
На підставі вказаного акту відповідач 06.07.2009 р. прийняв рішення №0014052303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій , згідно з яким за порушення позивачем п.1,2 ст. 3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” згідно з п. 1 ст. 17 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 14250 грн.
На підставі акту перевірки № 00122 (0077/01/25/23/2285815694) від 22.06.2009р. відповідачем також 06.07.2009 р. прийнято рішення № 0014062303 про застосування штрафних санкцій у сумі 21,33 грн.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
У ст.2 вказаного закону , що місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо, розрахункова операція - це, приймання від покупця готівкових коштів , платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) , розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту ( касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний , що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну.
Згідно з п. 1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операцій, або у випадках, передбачених цим Законом , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
У п. 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності , які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів( наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно з п.1 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Відповідальність за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлена у ст.17 , у п.1 якої вказано, що за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарі (наданих послуг) .
Поняття терміну "туристичний продукт" визначено в ст. 1 Закону України "Про туризм", згідно якої туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
Країна, в якій зареєстровано відповідний суб'єкт господарювання, що реалізує туристичний продукт, визначається як місце продажу (реалізації) туристичних послуг (ст. 1 Закону України "Про туризм").
Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність є:
туристичні оператори (туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
туристичні агенти (турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.
Згідно з п. 1 ст. 20 Закону України "Про туризм" за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про туризм" турагенти здійснюють виключно посередницьку діяльність при реалізації турпродукту та послуг інших суб'єктів підприємницької діяльності. Туристичний продукт являє собою попередньо розроблений комплекс послуг, який реалізують або пропонують до реалізації за визначеною ціною (ст. 1 Закону України "Про туризм").
Матеріали справи свідчать про те, що позивач на підставі Договору № 542/02 від 04.03.2009 р. pдійснював реалізацію комплексу туристичних послуг , яки надаються на базі готелю «Ялта-Інтурист».
Позивачем надана копія Договору № 542/02 , укладеного 04.03.2009 р. з ВАТ «Готельний комплекс «Ялта-Інтурист» . Згідно з п. 1.1. позивачу було доручено реалізацію комплексу туристичних послуг , надаваємих на базі готельного комплексу «Ялта-Інтурист» .
Вивчивши зазначений договір, суд прийшов до висновку, що на підставі зазначеного договору, який є договором доручення згідно зі ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач надавав турагентскі послуги, фактично здійснюючи посередницьку діяльність з реалізації турпослуг, яки надавались туроператором - ВАТ «Готельний комплекс «Ялта-Інтурист». Оплату за такі послуги позивач вносив до каси підприємства на підставі прибуткових касових ордерів та здавав до установи банку на підставі видаткових касових ордерів , що було підтверджено представниками сторін під час розгляду справи.
В силу викладеного , враховуючи положення п.1 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, позивач правомірно не використовував при отримані плати за надання і таких послуг реєстратор розрахункових операцій.
За таких обставин відповідач неправомірно застосував до позивача відповідно до ст. 17 цього Закону штрафні санкції у розмірі 14250 грн. , в наслідок чого підлягають задоволенню позовні вимоги по скасуванню рішення відповідача №0014052303 від 06.07.2009 р.
Так ж думка викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.06.2007 р. по справі № К-22143/06 .
У ч .1 ст.1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, а суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, згідно з ч.2 цієї ж статті є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.
Як зазначено, вище судом було встановлено, що позивач здійснює посередницьку діяльність по наданню туристичних послуг, в наслідок чого відповідач неправомірно застосував до нього ст. 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", в наслідок чого відсутні підстави для застосувань до нього штрафних санкцій, встановлених в ст.8 цього закону.
За таких обставин підлягають задоволенню вимоги по визнанню протиправним та скасуванню рішення відповідача № 0014062303 від 06.07.2009 р.
Під час судового засідання, яке відбулось 02.11.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 09.11.2009р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 06.07.2009 р. № 0014052303 та № 0014062303 .
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.