Постанова від 26.10.2009 по справі 2а-5257/09/8/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.10.09Справа №2а-5257/09/8/0170

(14:41)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П.розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Ленінського району АРК в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Семисотка"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в АРК

про стягнення

за участю представників:

від позивача - Вишняков Максим Викторович, довіреність № 1-1293/10/10-0 від 06.11.08р.;

від відповідача та прокуратури - не з'явилися,

від третьої особи - Єфремов Андрій Борисович, довіреність № 23-11.0/06-145 від 25.12.08р.

Суть спору: Прокурор Ленінського району АРК в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Семисотка" про стягнення заподіяних збитків у вигляді несплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 285560,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протягом декількох років здійснював виплати заробітної плати та інших доходів своїм працівникам, внаслідок чого відповідач, як податковий агент, нараховував і утримував податок з доходів фізичних осіб. Проте утриманий податок у повному обсязі до бюджету перераховано не було і він до цього часу знаходиться у розпорядженні відповідача.

19.06.09р. до суду надійшли заперечення на позов, у яких відповідач зазначає, що на його думку позов поданий прокурором не на захист інтересів держави, а в інтересах Семисотської територіальної громади, що прямо суперечить інтересам держави.

Відповідач також зазначає, що позивачем не включено до довідки №2464-17-1-30985179 від 03.11.08р. відомості про розмір бюджетної заборгованості, не вказаний період виникнення цієї заборгованості, тобто вказівка на наявність такої заборгованості не підтверджена. На думку відповідача те, що наведена довідка не містить відомостей про наявність порушень податкового законодавства відносно суми в розмірі 285560,31грн. означає, що податкова служба такого порушення не виявила, у зв'язку із чим у прокурора відсутні підстави для пред'явлення позову про стягнення цієї суми. Відповідач вважає, що позов, поданий прокурором не про стягнення сум податків та зборів (обов'язкових платежів), а про стягнення збитків, заподіяних Семисотській сільській раді, у зв'язку із чим даний спір, на думку відповідача, не відноситься до адміністративної юрисдикції. Відповідач у наведених запереченнях вказує на те, що належним позивачем у цій справі є Державне казначейство України. Враховуючи викладене, відповідач просить суд припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що даний спір не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Також, 19.06.09р. до суду надійшла заява від відповідача про призначення у справі судової експертизи.

У судовому засіданні, що відбулося 22.06.09р., клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи було розглянуто та судом було відмовлено відповідачу в задоволенні наведеного клопотання.

У судове засідання, що відбулося 29.07.09р., позивачем надані пояснення до заперечень на позовну заяву, у яких позивач повідомляє суду, що на підставі направлення на перевірку №65/23-1 від 06.10.2008р. та відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990р. із змінами та доповненнями ДПІ в Ленінському районі була проведена виїзна планова документальна перевірка СВК «Семисотка» за період з 01.07.2005р. по 30.06.2008р. на підставі чого була складена довідка №2464-17-1-30985179 від 03.11.2008р. з додатками №1 та №2.

Згідно даних бухгалтерського обліку СВК «Семисотка» сальдо по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.05 р. по рахунку № 641 склало 249 016,28 грн. (Кредит), на невиплачену заробітну плату - 16 193,94 грн. (Кредит). За період, що перевіряється, нараховано податку з доходів в К-т 641 рахунку - 375 926,51 грн., перераховано до бюджету в Д-т рахунку - 339 382,48 грн. Сальдо за станом на 30.06.08 р. по податку з доходів фізичних осіб по рахунку № 641 склало 285 560,31 грн. (Кредит), у тому числі на невиплачену заробітну плату - у сумі 27 768,11 грн.

При перевірці своєчасності перерахування сум нарахованого податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати та за сертифікати по земельним паям встановлено, що в порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.19 2 а) ст.19 Закону № 889-IV підприємством при виплаті заробітної плати працівникам підприємства та за сертифікати по земельним паям допущено порушення граничних термінів сплати податку до бюджету в перевіряємому періоді, що призвело до утворення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 285560,31грн.

У судове засідання, що відбулося 31.08.09р., відповідачем надані заперечення на позов №2, у яких відповідач зазначає, що на його думку, порядок примусового стягнення сум бюджетного фонду, що складається за рахунок податку на прибуток громадян з податкових агентів, законодавче не встановлений. Відповідач вважає, що правом на позасудове стягнення та правом на звернення до суду з позовом про стягнення сум бюджетного фонду податкові органі законодавчо не наділені.

Відповідач також зазначає, що відповідно до акту комплексної виїзної документальної перевірки № 324/23-0/30985179 від 21.10.05р., що проводилася за період з 01.01.03р. по 30.06.05р., було встановлено, що заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 13099,35грн., була списана як безнадійна. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що за станом на 21.10.05р. у відповідача не було заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.

У вищенаведених поясненнях відповідач посилається на те, що за станом на час проведення перевірки сума заборгованості перед бюджетним фондом з податку з доходів фізичних осіб складала 37990,29грн., а несвоєчасна сплата цієї суми пов'язана з форс - мажорними обставинами, що є підставою для списання цієї заборгованості як безнадійної. Крім того відповідач зазначає, що суд має право стягувати грошові кошти бюджетного фонду тільки на відповідні рахунки, що відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України. Відповідач вважає, що стягнення грошових коштів, що складають бюджетний фонд, який формується за рахунок податку з доходів фізичних осіб, шляхом звернення до суду, відноситься до компетенції Державного казначейства України. Враховуючи викладене відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

02.09.09р. до суду надійшла заява від відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності в порядку ст.19 ЦК України. У наведеній заяві відповідач просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи Державне казначейство України в АРК.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 02.09.09р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в АРК.

У судове засідання, що відбулося 23.09.09р., Головне управління Державного казначейства України в АРК надало пояснення, у яких повідомляє суду, що Територіальні управління Державного казначейства у встановленому Бюджетним кодексом України порядку здійснюють розподіл зазначених коштів згідно із нормативами, встановленими ст. 65 Бюджетного кодексу України. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Державний бюджет на 2009р.» податок з доходів фізичних осіб належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів. Третя особа пояснює суду, що зарахування до відповідних місцевих бюджетів податку з доходів фізичних осіб, який сплачується платниками податку за їх місцезнаходженням на території Семисотської сільської ради, в Головному управлінні Державного казначейства України в АРК відкрито рахунок №33211800700188 за кодом класифікації доходів бюджету 11010100 «Податок з доходів найманих працівників», банківські реквізити: банк ГУ ДКУ в АРК, МФО - 824026, ЄДРПОУ 34740646, одержувач місцевий бюджет Семисотської сільської ради.

Головне управління Державного казначейства України в АРК також пояснює, що нормативи відрахувань від податку з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів визначені ст.ст. 65,66 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких зарахування до бюджету АРК - 25%, до районних бюджетів - 50%, до бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об'єднань - 25% від зазначеного обсягу податку з доходів фізичних осіб, що стягується згідно з законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» на відповідній території.

У судове засідання, що відбулося 23.09.09р., представник позивача подав клопотання про уточнення позовних вимог, у якому просить суд стягнути з СВК «Семисотка» в дохід Семисотської сільської ради заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 285560,31 грн.

09.10.09р. до суду надійшла заява від відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи №2а-10580/09/1/0170. Своє клопотання відповідач обґрунтував тим, що у провадженні Окружного адміністративного суду АРК знаходиться справа №2а-10580/09/1/0170 про встановлення відсутності повноважень у податкової служби України по стягненню грошових коштів бюджетного фонду.

У судовому засіданні, що відбулося 15.10.09р., клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи №2а-10580/09/1/0170 було розглянуто та судом було відмовлено відповідачу в задоволенні наведеного клопотання.

15.10.09р. до суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, що призначено на 26.10.09р., на більш пізній строк у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншій справі.

19.10.09р. до суду надійшла заява відповідача про усунення суперечностей, що містяться у позовних вимогах. У наведеному клопотання відповідач зазначає, що на його думку, позов пред'явлений прокурором про стягнення з відповідача заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в дохід Семисотської сільської ради, тобто фактично на користь органа місцевого самоврядування, що суперечить ст.121 Конституції України. Відповідач вважає, що в позові прокурор просить всі 100% заборгованості стягнути в дохід Семисотської сільської ради, що суперечить інтересам держави, нормам бюджетного кодексу та п.п.3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.00р. Відповідач зазначає, що прокурор в цьому позові просить стягнути заборгованість не на розподільчий рахунок Казначейства, а на розрахунковий рахунок Семисотської сільської ради, який відкритий у Казначействі, що суперечить п.п.16.3.2 п.16.3 ст.16 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-ІV від 22.05.2003р. Відповідач також вважає, що не залучення прокурором до участі у справі Семисотської сільської ради, на користь якої поданий позов, зачіпає її права. Відповідач вважає, що не існує норми закону, яка наділяє податкову службу правом на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з боржника за рахунок його коштів, тоді як прокурор просить суд провести стягнення за рахунок грошових коштів відповідача, що на думку відповідача, є порушенням вимог п.11 ст. 10 та п.11 ст.11 Закону України «Про податкову службу».

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що вимоги, викладені у прохальній частині позову суперечать відомостям, що викладені в описовій частині позову, що на думку відповідача, не дозволяє зробити висновок про підстави подачі позову, їх законність, про фактичне отримання стягнення, про те, що саме стягувається - грошові кошти або майно. Відповідач вважає, що все вищевикладене не надає можливості відповідачу в повному обсязі визначитися з обґрунтованістю вимог позивача та відповідно зі своєю позицією по відношенню до заявлених вимог, у зв'язку із чим, відповідач просить суд з метою всестороннього та об'єктивного з'ясування підстав по справі уточнити позовні вимоги з метою виключення суперечностей, що містяться в позові.

Також 19.10.09р. до суду надійшли заяви від відповідача про призначення у справі експертизи та про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справ №2а-10580/09/1/0170, №2а-10681/09/5/0170, №2а-9193/09/8/0170.

У судове засідання, що відбулося 26.10.09р., відповідач явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, що надійшло до суду 15.10.09р., суд вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню. Суд зауважує учасників процесу, що не визнавав необхідною явку відповідача у судове засідання та участь у цій справі представника відповідача є його правом, а не обов'язком. Крім того суд не викликав саме представника Потапенко та відповідач не був позбавлений права направити у судовий процес іншого представника, тому суд не визнає поважною причиною зайнятість Потапенко у розгляді іншої справи для відкладення розгляду справи.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті, враховуючи, що відкладення справи свідчить про затягування процесу, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

В судове засідання, що відбулося 26.10.09р., позивач надав пояснення до позовної заяви, у яких повідомляє суду, що факт неперерахування СВК «Семисотка» утриманого податку з доходів фізичних осіб був встановлений лише при проведенні ДПІ в Ленінському районі перевірки, про що було складено довідку від 03.11.2008р. N2464-17-1-30985179. Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, перебіг строку позовної давності про стягнення з СВК «Семисотка» заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, утриманого, але не перерахованого ним в 2005-2008р.р., почався 03.11.2008р. Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні, що відбулося 26.10.09р., судом були розглянуті клопотання відповідача про усунення суперечностей, що містяться в позовних вимогах; про призначення судової експертизи; про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справ №2а-10580/09/1/0170, №2а-10681/09/5/0170, №2а-9193/09/8/0170, що надійшли до суду поштою 19.10.09р. У задоволенні наведених клопотань було відмовлено у зв'язку із їх необґрунтованістю та неспроможністю. Крім того, суд зазначає, що задоволення цих клопотань свідчить про затягування процесу відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Семисотка», код ЄДРПОУ 30985179, зареєстрований у якості юридичної особи рішенням Ленінської РДА від 28.04.2000р. №251 за адресою: 98214, АР Крим, Ленінський район, с. Семисотка, пров. Шкільний, 3, що підтверджується довідкою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5).

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Семисотка» є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”, та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі АР Крим як платник податків, зборів (обов'язкових платежів).

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”, платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно п. 3 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами в межах повноважень, визначених законами.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі АРК, на підставі направлення від 06.10.08р. №65/23-1, 03.11.08р. проведена планова виїзна документальна перевірка Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Семисотка» з питання правильності утримання, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 01.07.05р. по 30.06.08р.

За результатами вищенаведеної перевірки складена довідка від 01.09.2008р. №2177-17-1-22268401 (а.с.8-10).

Довідкою встановлено порушення правильності нарахування та своєчасності перерахування сум податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб), які виразились у неперерахуванні до бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб станом на 30.06.2008р. у сумі 285560,31грн.

Судом встановлено, що добровільно сума заборгованості з податку з доходів фізичних осіб відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення Прокурора Ленінського району АРК в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим з позовом до суду, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 285560,31 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, норми якої мають найвищу юридичну силу і є нормами прямої дії, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора до суду передбачене п. 6 ст. 20, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва інтересів держави в суді є фактичне порушення або погроза порушення державних інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення та може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Частиною 1, 3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990 року завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в Ленінському районі АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Закон України “Про державну податкову службу в Україні” передбачає стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку (Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів в реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)”.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові органи є контролюючими органами та органами стягнення стосовно податків та зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Враховуючи викладене, суд вважає неспроможним посилання відповідача на те, що не існує норми закону, яка наділяє податкову службу правом на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з боржника за рахунок його коштів.

Також суд вважає неспроможним посилання відповідача на те, що цей позов поданий прокурором не на захист інтересів держави, а в інтересах Семисотської територіальної громади, що прямо суперечить інтересам держави та суперечить ст.121 Конституції України, з наступних підстав.

Фінансовою основою місцевого самоврядування в державі є місцеві бюджети. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», держава гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. Згідно зі ст. 63 Закону доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом джерел та закріплених у встановленому порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Одним із джерел формування доходної частини бюджетів сільських рад є податок з доходів фізичних осіб.

Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку здійснюють розподіл зазначених коштів згідно із нормативами, встановленими статтею 65 Бюджетного кодексу України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 4 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” податок на доходи фізичних осіб віднесений до складу загальнодержавних податків.

Однак, відповідно до статті 35 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в 2009р. податок з доходів фізичних осіб належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів.

Нормативи відрахувань від податку з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів визначені статтями 65, 66 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких зараховується: до бюджету Автономної Республіки Крим - 25 %, до районних бюджетів - 50%, до бюджетів міст районного значених, сіл, селищ чи їх об'єднань - 25 % від загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що стягується, згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на відповідній території.

Для зарахування до відповідних місцевих бюджетів податку з доходів фізичних осіб, який сплачується платниками податку за їх місцезнаходженням на території Семисотської сільської ради, в Головному управлінні Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим відкрито рахунок №33211800700188 за кодом класифікації доходів бюджету 11010100 «Податок з доходів найманих працівників», банківські реквізити: банк ГУ ДКУ в АРК, МФО - 824026, ЄДРПОУ 34740646, одержувач місцевий бюджет Семисотської сільської ради.

Суд зазначає, що стосується порядку стягнення до бюджету податку з доходів фізичних осіб, то це питання входить до компетенції органу стягнення.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та додатком № 8 до нього, органом, за яким закріплено контроль за справлянням (стягненням) податку з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів є Державна податкова адміністрація України.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначається Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-ІV від 22.05.2003 р. (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.8. ст. 1 Закону № 889 наймана особа - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.

Відповідно до п.1.15. ст. 1 Закону № 889 податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.3.1. ст. 3 Закону № 889 об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Відповідно до п.4.1. ст. 4 Закону № 889 загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до п. 4.2.1. ст. 4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 8.1.1. ст. 8 Закону № 889 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п. 8.1.2. ст. 8 Закону № 889 податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону № 889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Зокрема, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону).

Згідно пункту 16.3.2 статті 16 Закону № 889 юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях державного казначейства України.

Втім судом прийняті до уваги надані позивачем податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку СВК «Семисотка» за формою 1-ДФ за період з третього кварталу 2005р. по другий квартал 2008р. (а.с.37-40), які свідчать про самостійне декларування відповідачем сум податку з доходів фізичних осіб, що підлягає перерахуванню до бюджету за весь період перевірки.

Суд вважає, що факт неперерахування СВК «Семисотка» утриманого податку з доходів фізичних осіб був встановлений лише при проведенні ДПІ в Ленінському районі перевірки, про що було складено довідку від 03.11.2008р. N2464-17-1-30985179.

У вищенаведеній довідці зазначено, що сальдо по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.05 р. по рахунку № 641 склало 249 016,28 грн. (Кредит), на невиплачену заробітну плату - 16 193,94 грн. (Кредит). За період, що перевіряється, нараховано податку з доходів в К-т 641 рахунку - 375 926,51 грн., перераховано до бюджету в Д-т рахунку - 339 382,48 грн. Сальдо за станом на 30.06.08 р. по податку з доходів фізичних осіб по рахунку № 641 склало 285 560,31 грн. (Кредит), у тому числі на невиплачену заробітну плату - у сумі 27 768,11 грн. (зворотній бік а.с.63).

Судом встановлено, що заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 285 560,31грн. складається з 249 016,28 грн. (сальдо на початок перевірки (а.с.35)) + 375 926,51грн. ( ПДФО нарахований підприємством самостійно (а.с.35)) - 339 382,48 грн. (ПДФО сплачений підприємством (зворотній бік а.с.13)).

Суд вважає неспроможними посилання відповідача на те, що за станом на 21.10.05р. у відповідача не було заборгованості з податку з доходів фізичних осіб, тому що відповідно до акту комплексної виїзної документальної перевірки № 324/23-0/30985179 від 21.10.05р., що проводилася за період з 01.01.03р. по 30.06.05р., було встановлено, що заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 13099,35грн., була списана як безнадійна та на те, що за станом на час проведення перевірки сума заборгованості перед бюджетним фондом з податку з доходів фізичних осіб складала 37990,29грн., а несвоєчасна сплата цієї суми пов'язана з форс - мажорними обставинами, що є підставою для списання цієї заборгованості як безнадійної, з наступних підстав.

Матеріалами справи, в тому числі Актом комплексної виїзної документальної перевірки № 324/23-0/30985179 від 21.10.05р. (а.с.58-61) підтверджено, що сума в розмірі 249 016,28 грн., яка у довідці від 03.11.2008р. N2464-17-1-30985179 зазначена, як сальдо на початок перевірки, нарахована з урахуванням списаних по раніше проведеним перевіркам сум.

Так, Ленінським відділенням Керченської МДПІ в АР Крим (правонаступник - ДПІ в Ленінському районі АР Крим) 21.10.2005р. було складено акт №324/23-0/30985179 про результати комплексної виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Семисотка» за період з 01 січня 2003 року по 30 червня 2005 року.

Згідно з п.п.2.10.4 п.2 Акту перевірки №324/23-0/30985179 від 21.10.2005р. «Результати перевірки повноти та своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів» (стр.23) для перевірки своєчасності та повноти перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб використовувались дані про перерахування податку по особовому рахунку Ленінського відділення Керченської МДПІ по формі №15 та дані бухгалтерського обліку підприємства по рахунку №641. Сальдо по податку з доходів фізичних осіб на 01.01.03 р. по рахунку № 641 склало 207 084,77 грн. (Кредит) на заробітну плату за 2002 р., у тому числі заборгованість по податку з доходів з невиплаченої заробітної плати склало 7 436,12 грн. За період, що перевіряється, зараховано податку з доходів в К-т 641 рахунку - 355 117,02 грн., перераховано до бюджету в Д-т рахунку - 300 086,16 грн., списано на підставі рішення Ленінського відділення Керченської МДПІ за № 1931/10/24-0 від 20.12.04 р. «Про списання безнадійного податкового боргу» - 13 099,35 грн. Сальдо за станом на 01.07.05 р. по рахунку № 641 склало 249 016,28 грн. (Кредит), у тому числі заборгованість по податку з доходів фізичних осіб на заробітну плату за червень 2005 р. - 5 811,27 грн., заборгованість по податку з доходів минулих років - 243 205,01 грн. (а.с.120).

Таким чином, ДПІ в Ленінському районі АР Крим при розрахунку позовних вимог про стягнення з СВК «Семисотка» заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, що станом на 30.06.2008р. складала 285 560,31 грн., було враховано списання безнадійного податкового боргу у розмірі 13 099,35грн. на підставі рішення № 1931/10/24-0 від 20.12.2004 р.

Пунктом 16.3.5 статті 16 даного Закону передбачено, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закони України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” у випадках, якщо платник податків згідно законам з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким обкладається інша особа, зокрема податки на доходи фізичних осіб, а також будь-які інші податки, утримувані з джерела виплати, сума таких податків вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді і який створюється від їх імені.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (із змінами та доповненнями) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача з податку на доходи фізичних осіб не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у повному обсязі податковий борг, не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та доказів про сплату податкової заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Що стосується заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності в порядку ст.19 ЦК України, суд зазначає, що на вимоги про стягнення податкового боргу не поширюються норми ст. 19 ЦК України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, перебіг строку позовної давності про стягнення з СВК «Семисотка» заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, утриманого, але не перерахованого ним в 2005-2008р.р., почався 03.11.2008р., тобто з дня проведення перевірки та складення довідки від 03.11.2008р. N2464-17-1-30985179.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги прокурора Ленінського району АРК в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 02.11.09 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 30.10.09 року.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Семисотка" (98214, АРК, Ленінський район, с. Семисотка, пров. Шкільний, 3; ЄДРПОУ 30985179; р/р №35436001002800 в ГУ ДК України в АРК, МФО 824026, або з іншого рахунку) та перерахувати заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 285560,31 грн. до місцевого бюджету Семисотської сільської ради (код класифікації доходів бюджету 11010100 «Податок з доходів найманих працівників», банківські реквізити: банк ГУ ДКУ в АРК, МФО - 824026, ЄДРПОУ 34740646, р/р 33211800700188).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.

Попередній документ
6849847
Наступний документ
6849849
Інформація про рішення:
№ рішення: 6849848
№ справи: 2а-5257/09/8/0170
Дата рішення: 26.10.2009
Дата публікації: 01.12.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: