79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
23.04.07 Справа № 6/187-4478
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Дубник О.П.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -ОДПІ) № 11821/7/10-015 від 16.02.2007 р.
на постанову господарського суду Тернопільської області від 19.01.2007 року
у справі № 6/187-4478
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН», м.Тернопіль (далі -ТзОВ)
до відповідача Тернопільської ОДПІ
про скасування податкового повідомлення-рішення
з участю представників:
від скаржника - Буклешова Т.М. -ДПІ від. супров. справ юр. упр. ДПА в Терноп. обл.
від позивача -не з'явився
Апеляційна скарга розглядається без участі представника позивача, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання (а.с.139), однак не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні. Права і обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України, представнику скаржника роз'яснено.
Постановою господарського суду Тернопільської області від 19.01.2007 р. у справі № 6/187-4478 (суддя Шумський І.П.) задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН», м.Тернопіль (далі -ТзОВ), скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №0001022305/0/60110 від 15.09.2006 р. в частині визначення позивачу податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток приватних підприємств в сумі 83680 грн., в т.ч. 59400 грн. основного платежу та 24280 грн. санкцій; стягнено з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. сплаченого державного мита; повернено позивачу 81,60 грн. сплаченого державного мита як зайво внесеного. Дана постанова мотивована судом тим, що відповідачем не доведено правомірності нарахування позивачу згідно податкового повідомлення-рішення 59400 грн. податку на прибуток та 24280 грн. штрафних (фінансових) санкцій, оскільки непред'явлення для огляду результатів проведених досліджень на матеріальних (паперових, електронних, тощо) носіях не можна розглядати як доказ порушення позивачем положень п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутику підприємств», транпортно-експедиційні послуги підтверджені актами прийому-передачі робіт, податковою накладною і платіжним дорученням про оплату, що є підставою для задоволення позову.
Відповідач у справі - Тернопільська ОДПІ, подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, оскільки, на його думку, постанова господарського суду прийнята з неповним з'ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального права, зокрема, п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Скаржник зазначає, що факт надання послуг ПП «Багро»не підтверджується документами, передбаченими ч.13 ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», що ставить під сумнів сам факт одержання позивачем транспортно-експедиторських послуг; акти прийому-передачі маркетингових послуг не підтверджують які саме послуги надавались, в чому виражалась база даних.
Позивач заперечень на апеляційну скаргу не подав.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:
За результатами проведеної Тернопільською ОДПІ планової документальної перевірки ТзОВ «Компанія ЛАН»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.03.2006 р., 14 вересня 2006 року складено акт за № 16098/23-220/32941987, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 84,5 тис. грн.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 15 вересня 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001022305/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем “податок на прибуток» в розмірі 118170 грн., де 84500 грн. -основний платіж та 33670 грн. -штрафні (фінансові) санкції, яке є предметом оспорювання.
З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ “Компанія ЛАН» уклало з ПП “Транстехмаш» договір про надання маркетингових послуг за № 1 від 02.05.2005 р. (а.с. 40) на загальну суму 135000 ( у т.ч. 22500 ПДВ) , а з ПП “Багро» договори:
- про надання маркетингових послуг за № 1 від 01.06.2005 р. на суму 90000
грн. (в т.ч. ПДВ 15000 грн.), а.с. 47 ;
- про надання транспортно-експедиційного обслуговування вантажів від 05.07.2005 р. б/н на загальну суму 60120 грн. (в т.ч. ПДВ - 10020 грн.), а.с. 61.
На виконання даних договорів до матеріалів справи позивачем долучено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 41, 48, 62), податкові накладні (а.с. 52, 58, 63), копії платіжних доручень.
Заслухавши пояснення представника податкового органу, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, суд прийшов до висновку, що вимоги скаржника підлягають задоволенню, оскільки:
Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом перевірки, (а.с.17-22), позивачем було отримано маркетингові послуги від ПП «Транстехмаш»та ПП «Багро», надання яких підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Однак, судова колегія погоджується з доводами податкового органу, що зазначені акти оформлені з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зокрема, в них не розкрито змісту вчинених господарських операцій), тому, на їх підставі неможливо встановити чи фактично надавались позивачу маркетингові послуги, а також, чи мають вони відношення до господарської діяльності ТзОВ «Компанія ЛАН». Жодних інших доказів, які б свідчили про виконання контрагентами позивача своїх зобов'язань, ТзОВ «Компанія ЛАН»суду не надано.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Частиною 13 вищевказаної статті передбачено, що факт надання послуг експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів, тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
В даному випадку, факт надання зазначених послуг ПП «Багро»не підтверджується переліченими вище документами і жодними іншими, що ставить під сумнів сам факт одержання позивачем транспортно-експедиторських послуг.
Також слід зазначити, господарським судом не взято до уваги, що у експедитора за договором транспортного експедирування (ПП «Багро») відсутні транспортні засоби та складські приміщення, які б використовувались для надання транспортно-експедиторських послуг, дане підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а фактичне місцезнаходження даного суб'єкта господарювання не встановлено (як встановлено позаплановою документальною перевіркою ПП «Багро»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 12.12.2003 р. по 30.09.2005 р.)
ПП «Багро»не може документально підтвердити факту укладення договорів про надання вищезазначених послуг із своїми контрагентами (документи фінансово-господарської діяльності цього підприємства знищені під час пожежі 13.10.2005 р. та не відновлені ним на вимогу податкового органу, за що керівника ПП «Багро»притягнено до адміністративної відповідальності).
Отже, податковим органом правомірно здійснено донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.
З врахуванням викладеного, постанову господарського суду слід скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Отже, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 п.п.6 і 7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ задоволити.
Постанову господарського суду Тернопільської області від 19.01.2007 р. у справі
№ 6/187-4478 скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Дана постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст. 211, 212 КАС України.
Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.П. Дубник
Г.Г. Якімець