Справа № 542/1050/17
Провадження № 2/542/770/17
28 серпня 2017 року
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Гавриленко Т.Г.,
при секретарі - Янко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, -
24 липня 2017 року представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до територіальної громади в особі Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, посилаючись на те, що 29 лютого 2016 року помер дід позивача ОСОБА_3. Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: с. Нехвороща, вул. Корчукова, 32, Новосанжарського району Полтавської області, та земельної ділянки площею 0,20 га, що розташована на території с. Нехвороща Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області і призначена для обслуговування житлового будинку - 0,10 га та ведення особистого підсобного господарства - 0,10 га. Спадкоємцем за заповітом після померлого ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, в матеріалах справи є заяви, в яких вони просять позов задовольнити повністю, справу розглянути без їх участі.
Представник відповідача - Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської областів судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, надав заяву № 02-31/105 від 11.08.2017 року про розгляд справи у його відсутність, позов визнає повністю.
Давши оцінку матеріалам справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
У відповідності зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Судом встановлено, що згідно довідки виконкому Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області № 02-29/290 від 02.03.2017 року житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: с. Нехвороща, вул. Корчукова, 32, Новосанжарського району Полтавської області, обліковується за померлим ОСОБА_3 (а.с. 11).
При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
У власності ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ПЛ № 041587, виданого Нехворощанською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області 29.06.1998 року, перебувала земельна ділянка площею 0,20 га в межах згідно з планом, що розташована на території с. Нехвороща Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області і призначена для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства (а.с. 12).
З плану встановлення меж належної ОСОБА_3 земельної ділянки, що розташована на території с. НехворощаНовосанжарського району Полтавської області, вбачається, що площа земельної ділянки, призначеної для обслуговування житлового будинку, становить 0,10 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,10 га (а.с. 13).
Згідно заповіту від 20 липня 2012 року ОСОБА_3 заповів все своє майно онукові ОСОБА_1(а.с. 10).
ОСОБА_3 помер 29 лютого 2016 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ № 315371, виданим Нехворощанською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області 01.03.2016 року (а.с. 8).
В повідомленні приватного нотаріуса Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області № 01-16/322 від 10.08.2017 року вказано, що після померлого 29.02.2016 року ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 16/2016 від 24.03.2016 року. З заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 (а.с. 28, 29).
Стаття 1218 Цивільного кодексу України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Пункт 4.18. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачає, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Абзаци 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, передбачають, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання права власності в порядку спадкування, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 328, 1217 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування задовольнити.
Встановити факт, яким визнати, що померлий 29 лютого 2016 року ОСОБА_3 при житті набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: с. Нехвороща, вул. Корчукова, 32, Новосанжарського району Полтавської області.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: с. Нехвороща, вул. Корчукова, 32, Новосанжарського району Полтавської області, як за спадкоємцем за заповітом після померлого 29 лютого 2016 року діда ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 0,20 га, що розташована на території с. Нехвороща Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області і призначена для обслуговування житлового будинку - 0,10 га та ведення особистого підсобного господарства - 0,10 га, як за спадкоємцем за заповітом після померлого 29 лютого 2016 року діда ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя (підпис)
Відповідає оригіналу
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_4