Номер провадження: 2-а/537/154/2017
Справа № 537/3038/17
29.08.2017 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді Дядечко І.І., за участю секретаря Пшенишної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, відповідно до вимог якого просить визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 27.04.2017 року № 205; зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити починаючи з 01.05.2017 року перерахунок та виплату позивачці ОСОБА_1 пенсії, як державному службовцю на підставі довідки від 13.04.2017 року № 46 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію державного службовця, призначену на підставі ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993 року. Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області на ім'я позивачки видано довідку від 13.04.2017 року № 46 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію. Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 27.04.2017 року № 205 позивачці відмовлено в перерахунку пенсії за довідкою № 46, у зв'язку з тим, що з 01.06.2015 року раніше призначені пенсії на підставі ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993 року в порядку та на умовах визначених чинним законодавством не перераховуються. З даним рішенням відповідача позивачка не погоджується та вважає його протиправним та таким, що не відповідає чинному законодавству, порушує її конституційне право на пенсійне забезпечення.
В судове засідання позивачка не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила клопотання, згідно якого просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив заяву згідно якої просить справу розглядати без його участі.
Відповідач подав до суду заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, мотивуючи їх тим, що згідно статті 37-1 Закону України «Про державну службу» умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Питання здійснення перерахунку пенсій державним службовцям регулювалися Постановою КМУ № 865 від 31.05.2000 року, п. 4 якої визначав механізм перерахунку пенсії державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Втім, постановою КМУ № 622 від 14.09. 2016 року Постанова КМУ №865 визнана такою, яка втратила чинність, інших нормативно-правових актів, які б регулювали порядок здійснення перерахунку державним службовцям, прийнято не було. Крім того, з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» у попередній редакції, а нова редакція цього закону передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у якому відсутні спеціальні норми, які визначають процедуру здійснення перерахунку пенсій державним службовцям.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття сторін у судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Перевіривши матеріали справи суд встановив, що з 26.04.2007 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - Кременчуцьке об'єднане УПФУ Полтавської області), як одержувач пенсії за віком. З 08.02.2010 року позивачка отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ІІ від 16.12.1993 року. Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) пенсія позивачеві обчислена в розмірі 80 % від суми заробітної плати.
Згідно довідки про заробітну плату № 46 від 13.04.2017 року ОСОБА_1 працювала в виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради на посаді головного спеціаліста апарату міської ради. Заробітна плата з 01.01.2011 року, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, становить 6 167, 00 гривень.
25.04.2017 року позивачка звернулася із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Рішенням відповідача від 27.04.2017 року № 205 позивачці було відмовлено у перерахунку пенсії, з посиланням на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 у разі не прийняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України, зокрема ЗУ «Про державну службу» та ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування». Перерахунок пенсії державному службовцю згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» здійснювався у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених зазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Не погодившись із таким рішенням відповідача позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну сину. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 37-1 Закону «Про державну службу» (далі Закон № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачці) передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» у редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачці, було визначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.
За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.
З викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачці, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку. Однак, законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.
Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» і викладено у такій редакції: «умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».
Вказаний Закон № 76-VIII є чинним і підлягає до виконання, оскільки Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.
Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 року «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб»постанова КМУ № 865 визнана такою, що втратила чинність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.
З 01 травня 2016 року набув чинності новий Закон України «Про державну службу» № 889-VIII, згідно ст. 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ХІ вказаного Закону 889-VIII Закон України «Про державну службу» 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п.10 і 12 цього розділу, був визнаний таким, що втратив чинність.
У свою чергу, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Таким чином, діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії, суд не вбачає.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що у відповідача на момент звернення позивачки із заявою про перерахунок її пенсії на підставі довідки про заробітну плату, не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі поданої нею довідки.
При цьому, суд зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.
В даному випадку Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» скасовано право на перерахунок вже призначених пенсій державних службовців.
При цьому, суд керується положеннями вказаного Закону, оскільки такий прийнятий законодавчим органом (парламентом) і є обов'язковим до виконання, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви №29458/04 та №29465/04), вказав: «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (п.23 рішення).
При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якій Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У п. 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на те, що Закон №76-VIII (яким скасовано саме право на перерахунок пенсій) є чинним і підлягає до виконання, Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Виходячи з наведеного, у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Керуючись ст. 4, 6, 17, 18, 19, 94, 128, 160-163 КАС України, -
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання постанови у повному обсязі, з одночасним поданням копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: І.І.Дядечко