Справа № 536/1266/17
29 серпня 2017 року
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Степаненка Ю.І.,
з секретарем судового засідання Доннік Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач ОСОБА_1 18 липня 2017 року звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів щомісячно в розмірі половини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дочки ОСОБА_2 ОСОБА_3 Сергіївни, ІНФОРМАЦІЯ_1, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову вказувала, що 16 вересня 2006 року вона з відповідачем зареєстрували шлюб. Проживали разом до травня 2017 року. Від шлюбу у них 12 листопада 2014 року народилася дочка ОСОБА_3, яка проживає разом з нею в АДРЕСА_1.
Відповідач ухиляється від утримання спільної дитини, матеріальної допомоги на неї не надає, хоч має таку можливість, оскільки працює по трудовому договору і регулярно отримує заробітну плату.
Самостійно їй важко виховувати дитину на власні кошти. Тому просить стягувати з відповідача аліменти примусово за рішенням суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позов підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить зворотна поштова розписка на а.с.16, своїх пояснень чи заперечень проти позову не подав.
Дослідивши письмові докази справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлено, що сторони мають малолітню дочку ОСОБА_2 ОСОБА_3 Сергіївну, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с.5), яка проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Відповідач, як батько дитини, вчасно і в достатньому розмірі добровільно матеріального утримання на дитину не надавав, хоч працює і має можливість надавати таке утримання.
Згідно статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частинами 7-10 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч.1,2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ч.1 статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За таких обставин суд постановляє рішення про стягнення аліментів у визначеному позивачем розмірі, який є реальним, відповідає принципам розумності та справедливості та вимогам закону.
Відповідно до статті 88 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 640 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10,11,88,209,212,214,215,218,367 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, який народився 30 серпня 1983 року у селі Кіровське Чорноморського краю Автономної Республіки Крим, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання дочки ОСОБА_1 ОСОБА_3 Сергіївни, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі половини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18 липня 2017 року і до повноліття дитини, тобто до 12 листопада 2032 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.
Рішення про присудження аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СуддяОСОБА_4