31.05.07
Справа №АС12/154-07.
Господарський суд Сумської області у складі судді Костенко Л.А., при секретарі судового засідання Бардаковій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача - Тимофєєв Ю.М. - директор, Тягній С.М. - юрисконсульт (дов. № 46 від 16.04.2007 р.)
від відповідача - Бібік В.А. (дов. № 3567/9/10 від 13.04.2007 р.)
Розглянувши матеріали справи № АС 12/154-07
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро-Ойл», м. Конотоп
За позово до відповідача - Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
Предмет спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Петро-Ойл», м. Конотоп звернувся з адміністративним позовом про визнання незаконною та невідповідною чинному законодавству перевірки у сфері готівкового та безготівкового обігу, визнання недійсним повідомлення-рішення про застосування штрафних/фінансових санкцій № 0000752303/0 від 15 листопада 2006 року. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776-Ш від 01.06.2000 року (надалі Закон 1776), та установленого порядку проведення перевірки.
Відповідач вимоги позивача заперечує, посилаючись на правомірність та законність проведення перевірки, відповідно прийняття рішення про застосування фінансових санкцій та просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства в судовому засіданні оголошувалася перерва з 16.04.2007 р. до 10.05.2007 р., з 10.05.2007 р. судове засідання відкладалося до 11 год. 20 хв. 31.05.2007 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
11 листопада 2006 року на АЗС, що знаходиться за адресою: м. Конотоп, проспект Миру, 27 і належить позивачу ТОВ «Петро-Ойл», відповідачем - Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією здійснена перевірка позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб»єктами підприємницької діяльності, складений акт перевірки від 11 листопада 2006 року № 1805000121.
Перевірка проведена працівниками відповідача згідно направлень на перевірку від 11.11.2006 року № 108, № 109 завідувачем сектором Лісовою Л.Б. та головним державним податковим ревізором-інспектором Мадорним О.А.
При перевірці відповідач встановив, як вбачається з акту перевірки, що на момент перевірки на місці проведення розрахункових операцій знаходилося 14 390 грн. 72 грн., а згідно денного звіту сума готівкових коштів склала 12 711 грн. 43 коп., сума невідповідності (надлишок) готівки становить 1 679 грн. 29 коп., чим за висновком відповідача, порушено пункт 13 ст. 3 Закону 1776.
За результатом перевірки відповідач 15 листопада прийняв рішення № 0000752303/0 про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 8 396 грн. 45 коп.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне:
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Закону 1776 контроль за додержанням суб»єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов»язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.
Позивач до категорії осіб, визначених пунктами 5-9 статті 9 Закону 1776 не відноситься, із акту перевірки вбачається, що позивач не має свідоцтва про сплату єдиного податку.
Відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов»язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об»єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Тобто, з огляду на зазначену норму Закону, планова перевірка може бути проведена відносно податкового законодавства платника податків і не передбачає окремого проведення планової перевірки з питань дотримання іншого законодавства, в даному випадку застосування платником податків реєстраторів розрахункових операцій. Також Закон «Про податкову службу в Україні» (надалі Закон № 3813) встановлює проведення планової перевірки за наявності письмового рішення керівника відповідного органу державної податкової служби.
Однак відповідач в порушення вимог Закону 1776, Закону 3813 провів саме планову перевірку позивача з питань, які не відносяться до податкових відносин. Наголошуючи на правомірності проведення планової перевірки, представник відповідача подав суду план проведення перевірки суб»єктів господарської діяльності на листопад 2006 року, відповідні письмові пояснення. Разом з тим, на запитання суду стосовно наявності наказу керівника податкового органу про проведення перевірки, представник відповідача пояснив, що наказ відсутній, перевірка здійснена відповідно до плану перевірок та направлень на перевірку.
Але відсутність наказу керівника податкового органу при проведенні перевірки є суттєвим порушенням порядку проведення перевірки визначених ч.2 ст.11-1 та ст. 11-2 Закону 3813.
Відповідно до п. 1.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 925/11205 (надалі Порядок), при проведенні планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки. Зведений акт - службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб»єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб»єктами господарювання. Складовими частинами зведеного акта планової виїзної перевірки можуть бути довідки з окремих питань, яка є службовим документом, який складається за рішенням керівника перевірки в ході проведення планової перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені (не виявлені) порушення вимог, зокрема, іншого законодавства.
Однак відповідач наполягаючи на тому, що здійснив планову виїзну перевірку, склав акт перевірки за № 1805 від 11 листопада 2006 року, який повністю не відповідає зазначеному Порядку; а саме: не містить даних щодо типу перевірки (планова, позапланова), період за який проводиться перевірка діяльності суб»єкта господарювання; інформації про направлення суб»єкту господарювання повідомлення про проведення планової виїзної перевірки; інформації про наявність журналу реєстрації перевірок та внесення в ньому запису про проведення перевірки, як це визначає п.2.1. Порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 11-1 Закону 3813 право на проведення планової перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
В судовому засіданні встановлено, що в порушення зазначеної норми Закону, відповідач не надсилав повідомлення позивачу, отже не набув права на проведення планової перевірки.
Складення акту перевірки в такому вигляді, як складений акт від 11 листопада 2006 року, можливо при проведенні позапланової перевірки. Але з матеріалів справи вбачається, що підстави для проведення відповідачем 11 листопада 2006 року позапланової перевірки позивача також відсутні.
Так, з поданого позивачем журналу реєстрації перевірок на АЗС по проспекту Миру, 27 (копія приєднана до матеріалів справи) встановлено, що на протязі 2006 року відповідач здійснив неодноразово перевірку позивача з питань дотримання вимог в сфері готівкового та безготівкового обігу, та контролю за здійсненням розрахункових операцій, а саме: з 05.10.2006 р. по 14.10.2006 р.; з 06.10.2006 р. по 13.10.2006 р.; з 07.10.2006 р. по 13.12.2006 р.; з 07.10.2006 р. по 08.10.2006 р.; з 09.10.2006 р. по 09.10.2006 р.; 10.10.2006 р.; з 11.10.2006 р. по 13.10.2006 р.; 13.10.2006 р.; 11.11.2006 р. До матеріалів справи залучені відповідні акти перевірок.
Відповідно до ст. 11-1 Закону «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом. В ході судового розгляду справи встановлено про відсутність наказу для перевірки. Відсутнє також і рішення суду про проведення позапланової перевірки.
З огляду на п. 4.11 Порядку, підставою для прийняття керівником податкового органу рішення про застосування штрафних/фінансових санкцій є акт перевірки платника податків, зареєстрований у відповідному порядку. В судовому засіданні встановлені порушення законодавства при проведенні перевірки та складення акту перевірки. Тому відповідач не мав правових підстав для прийняття рішення від 15.11.2006 року № 0000752303/0, відповідно зазначене рішення підлягає визнанню нечинним.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкого та безготівкового обігу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро-Ойл», проведеної Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією 11 листопада 2006 року.
3. Визнати нечинним рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних/фінансових санкцій від 15 листопада 2006 року № 00007523030.
4. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.