Постанова
Іменем України
30 травня 2007 року
Справа № 2-25/3322-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Петроченко В.С.0 дов. № 4 від 01.03.2002 року;
відповідача: Сіроткіна О.М., дов. № 003-Д від 04.01.2007 року;
розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Крим-Аромат" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 27 березня 2007 року у справі № 2-25/3322-2007
за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Крим-Аромат" (вул. Сімферопольська, 32, м.Бахчисарай, АР Крим, 98403)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м.Сімферополь, 95034)
про визнання недійсним акту № 101632 від 11.10.2006 року та скасування протоколу засідання комісії ВАР "Крименерго" № 834 від 17.01.2007 року
Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.03.2007 року провадження у справі № 2-25/3322-2007 припинено.
При прийнятті ухвали, суд першої інстанції встановив, що предметом позовних вимог є визнання недійсним акту № 101632 від 11.10.2006 року та скасування протоколу засідання комісії ВАТ "Крименерго" № 834 від 17.01.2007 року. Судом також було встановлено, що оскаржувані позивачем акт та протокол комісії не являються актами ненормативного характеру, у зв'язку з чим, даний спір не підпадає під дію статті 12 Господарського процесуального кодексу України та є не підвідомчим господарським судом України.
Не погодившись з ухвалою господарського суду АР Крим, позивач - Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Крим-Аромат" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, матеріали справи скерувати до господарського суду для розгляду по суті.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи та прийнято до уваги те, що оскаржуваний акт та протокол є актами органу, які, на думку позивача, суперечать законодавству та є незаконними, у зв'язку з чим можуть бути визнані недійсним.
Представник відповідача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга закритого акціонерного товариства "Крим-Аромат" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього 1 Кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно з статтею 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Крім того, права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Отже, як випливає із приписів даної правової норми, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Отже, у даній правовій нормі йдеться мова про акти юридичні, волевиявлення в яких обов'язкові для виконання.
Як встановлено статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство, 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що, відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів», - "акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, направлені на регулювання тих або інших суспільних відносин та має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У залежності від компетенції органу, який прийняв такий документ, а також характеру та об'єму відносин, врегульованих ним, акти розділяються на нормативні та такі що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
У пункті 6.2 зазначених роз'яснень вказано, що не можуть оспорюватися в господарському суді також акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.
У даному випадку, позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання недійсним акту № 101632 від 11.10.2006 року та скасування протоколу засідання комісії ВАТ "Крименерго" № 834 від 17.01.2007 року які складені за наслідками проведеної перевірки та якими зафіксовано порушення Правил користування електроенергією.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний протокол не є актом ненормативного характеру в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не має обов'язкового характеру, не може рахуватися документом, який безумовно тягне певні правові наслідки, оскільки підприємство не позбавлено можливості захищати свої інтереси іншим способом, у тому числі у випадку пред'явлення до нього позову енергопостачальної організації.
Крім того, господарський суд розглядає заяви про визнання недійними тільки обов'язкових для виконання рішень державних та інших органів.
За таких обставин, збоку сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Крим-Аромат» має місце невірно вибраний спосіб захисту свого порушеного права - не передбаченого законом або договором, у зв'язку з чим такий спір не є підвідомчим господарським судам України.
Згідно з пунктом 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла до висновку, що оскаржувану ухвалу було прийнято з дотриманням матеріального та процесуального права та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 п.1, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Крим-Аромат" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2007 року у справі № 2-25/3322-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді