Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
22 серпня 2017 р. № 820/2979/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шляхова О.М.,
при секретарі судового засідання - Молчановій О.М.,
за участю: представника позивача -Кутового Г.І.,
представника відповідача - Косовської І.В.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут" до Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Головний державний ревізор-інспектор відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ м. Харкова управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Седлецький Дмитро Олександрович про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, Головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ м.Харкова управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Седлецького Дмитра Олександровича, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ від 10 липня 2017 року №2988 Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що всупереч абз. 2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, письмові запити податкового органу не містили підстав для надіслання їх із зазначенням інформації, яка це підтверджує, отже ТОВ "Гроут" звільняється від обов'язку надавати на них відповідь. Вважає, що приймаючи наказ № 2988 від 10 липня 2017 року на проведення перевірки підприємства позивача, начальником ГУ ДФС у Харківській області не перевірено дотримання співробітниками контролюючого органу на його відповідність вимогам діючого законодавству, а саме: з порушенням визначених пп.78.1.1, 78.1.4, п.78.1, ст.78 Податкового кодексу України підстав для її проведення. Отже, підстави для призначення позивачу документальної позапланової виїзної перевірки відсутні, оскільки відповідачем не дотримано обов'язкові умови для проведення перевірки, отже, прийнятий наказ, що оскаржується, є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви та додаткових письмових пояснень, просив суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог. У судовому засіданні представник позивача також зазначив, що позовні вимоги стосуються лише Головного управління ДФС у Харківській області, отже, Головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ м.Харкова управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Седлецького Дмитра Олександровича необхідно вважати по справі третьою особою.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В наданих письмових запереченнях, письмових поясненнях та у судовому засідання в обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Повідомив суд про те, що зазначені запити за змістом і за формою повністю відповідають приписам ст. 73 Податкового кодексу України, оскільки містили: підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу. В запитах чітко вказувались підстави, порушення та їх періоди. Письмові запити про подання інформації надсилались платнику податків. Позивач, у свою чергу, жодної обґрунтованої відповіді на отримані запити податковому органу не надавав. Отже, у відповідача були передбачені законодавством підстави для прийняття оскаржуваного наказу на проведення перевірки ТОВ "Гроут".
Представник відповідача не заперечував проти того, що Головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ м.Харкова управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Седлецького Дмитра Олександровича слід вважати по справі третьою особою.
Ухвалою суду, яка занесена у журнал судового засідання 22.08.2017р., за клопотанням представника позивача, на підставі ст. 53 КАС України, до участі у справі у якості третьої особи залучено Головного державного ревізора-інспектора відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ м. Харкова управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Седлецького Дмитра Олександровича, який був другим відповідачем по справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області на адресу ТОВ "Гроут" направлено запити: від 06.12.2016 №6739/10/20-40-14-06-17, від 11.05.2017 №4926/10/20-40-14-21- 16, від 16.05.2017 №5331/20-40-12-01-11 (а.с. 45-47, 53-56, 62-63).
Підставою для направлення таких запитів слугувало виявлення фактів, що свідчили про допущене ТОВ «Гроут» (податковий номер 35073748) порушення вимог п. 185.1 ст. 185. п.187.1 ст.187. п.198.1. п.198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту за звітній період декларування ПДВ за листопад 2016 року по взаємовідносинах з ТОН «Абсолют смк» (податковий номер 40002919) на суму ПДВ 320 тис. грн., по взаємовідносинах з ТОВ "Укр-імпорт-Сервіс" (податковий номер 39701968) на суму 35 тис. грн., а також по взаємовідносинах з іншими постачальниками і покупцями.
В запитах відображено, що ТОВ «Гроут» у листопаді 2016 році придбало товари, походження яких згідно даних ЄРПН не встановлено (не ідентифіковано) по ланцюгу постачання до виробника. В ході аналізу податкової інформації, наявної в інформаційних базах контролюючих органів (АІС «Податковий блок»: Архів електронної звітності (ЄРПН) та інш.) зроблено висновок про порушення платником податків норм п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України та Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при продажу товарів/послуг, у тому числі по господарським операціям з ТОВ "Красота та здоров'я".
На вищевказані запити позивачем листами надані відповіді: від 26.12.2016 (а.с. 48-52), від 06.06.2017 (а.с. 57-61) та від 06.06.2017 (а.с. 64-66).
Отже, факт надіслання письмових запитів та їх отримання підтверджуються наданими доказами, що містяться в матеріалах справи та не заперечуються представниками сторін по справі.
Між тим, з наданих відповідей на запити податкового органу вбачається, що фактично ТОВ «Гроут» пояснень та їх документального підтвердження не надавало.
В подальшому, за результатами розгляду відповідей контролюючим органом прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п.75.1.2 п.75 ст.75, п.п.78.1.1 та п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст. 82 ПК України, про що видано наказ № 2988 від 10.07.2017 року (а.с. 67) та виписані направлення на проведення перевірки № 4594 та № 4593.
Судом з'ясовано, що 11.07.2017 року фахівцями відповідача здійснено вихід на підприємство ТОВ «Гроут» за адресою м. Харків, вул. Артема, б.24, кв.28 з метою проведення перевірки, проте до проведення перевірки вони допущені не були, про що складено акти від 13.06.2017 №1146 та №1147/20-40-14-21-07.
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
У судовому засіданні, як на підставу задоволення позовних вимог, позивач послався на відсутність передумов для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та видання наказу № 2453 від 12.06.2017 року, посилаючись на пп.78.1.4, 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 20.1.4, 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. У разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів;
Згідно з ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У п. 78.1 ст.78 ПК України наведено обставини, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, однією з яких є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 )
Враховуючи означені вище приписи, суд приходить до висновку, що законодавцем як одну з підстав проведення перевірки визначено виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків та не надання пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Порядок направлення контролюючим органом інформаційного запиту передбачено положеннями ст.73 ПК України. Згідно п. 73.1 вказаної статті, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Спеціальним документом, який врегульовує питання формування та надсилання контролюючим органом інформаційних запитів, є постанови КМУ від 27 грудня 2010 р. №1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі за текстом - Постанова №1245).
Згідно з положеннями абз.2 п. 14 Постанови № 1245, у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.
За матеріалами справи судом встановлено, що в запиті «Про надання інформації (пояснень та їх документальної підтвердження)» від 11.05.2017 №4926/10/20-40-14-21-16 зазначено підстави формування такого запиту, а саме: виявлення фактів що свідчать про допущене ТОВ "Гроу" (податковий номер 35073748) порушення норм п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 185 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення за період декларування ПДВ листопад 2015 року суми 35626,93 грн. податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Укр-імпорт-Сервіс» (податковий номер 39701968). Підстави звернення із вказаним запитом також зазначалися податковим органом, а саме дані: Єдиного реєстру податкових накладних; податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2015; іншої податкової інформації, отриманої і опрацьованої відповідно до ст. 72, 73 і 74 Податкового кодексу України, використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме даних ГУ ДФС у м. Києві (ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) по ТОВ «Укр-імпорт-сервіс» (п.н. 39701968) за період з 01.11.2015 по 30.11.2015.
Відповідач зазначив, що згідно вищенаведеної інформації з'ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) ідентифікованого товару (відсутнє дійсне формування цього активу), відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов'язаних нереальних господарських операцій. А саме, ТОВ «Гроут» у листопаді 2015 року придбано товар: оливка корпусна у ТОВ «Укр-імпорт-сервіс», походження якого згідно ЄРПН не встановлено (не ідентифіковано) по ланцюгу постачання до виробника (імпортера).
Податковий орган наголошував у запиті, що вказане свідчить про недотримання ТОВ «Гроут» норм пп. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88.
В запиті «Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження)» від 16.05.2017 №5331/20-40-12-01-11 також зазначені підстави формування такого запиту - виявлення фактів що свідчать про недостовірність даних податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Гроут» (податковий номер 35073748) по взаємовідносинах з постачальниками та покупцями, що містяться у Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний (податковий) період квітень 2017 року: ТОВ «АФ СЕГМЕНТ», ТОВ «ХАРКІВЖИТЛОБУД-ІНВЕСТ», ПАТ «МАНОМЕТР-ХАРКІВ», ТОВ «ВО «ПРОМ-ТЕКСТИЛЬ», ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛУРГІЙНОГО ІНСТРУМЕНТА «ВЕКТОР», ТОВ «СК ТРЕЙД ЛТД», ТОВ ФІРМА «ХАРКІВАГРОСНАБ», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ», ТОВ «ПРОМСЕРВІС-ТОРГ», ПП «ФЛОВЕКС», ТОВ «ВО КОМІ ІАНІЯ «ТЕКСА» та ін. Згідно аналізу ланцюга постачання товару, встановлено ряд учасників проходження схемного кредиту - вигодотранспортуючих суб'єктів господарювання, які при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з податку на додану вартість для реального сектору економіки.
Отже, із досліджених в судовому засіданні запитів, судом встановлено, що позивачу зазначено, що контролюючим органом за результатами аналізу податкових даних виявлено факти, які свідчать про порушення підприємством норм діючого податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами, у зв'язку з зазначеним запропоновано надати інформацію щодо здійснення господарських операцій постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ з контрагентами та їх документальне підтвердження (реєстри отриманих та виданих податкових накладних; податкові накладні, фінансово - господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином - платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, та інше); фінансово - господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином (товарно - транспортні накладні, рахунки - фактури, довіреності на отримання послуг); документи, що підтверджують наявність власних або орендованих виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень; господарські договори, укладених платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з якими виявлені розбіжності, тощо.
Судовим розглядом встановлено, що позивач листами від 26.12.2016, від 06.06.2017 та від 06.06.2017, надав відповіді, які не містили пояснень та їх документальних підтверджень в запитуваному обсязі, отже у відповідача були наявні підстави для винесення оскаржуваного рішення
Посилання позивача на не наведення відповідачем у вищевказаних письмових запитах підстав для їх надіслання та інформації, яка підтверджує такі обставини, як підстави задоволення позовних вимог, суд вважає необґрунтованими, оскільки із запитів податкового органу, копії яких містяться в матеріалах справи та які досліджені під час розгляду справи, вбачається, що запити містили належне обґрунтування та підстави стосовно надання запитуваної інформації, а отже позивач чітко усвідомлював підстави надіслання запитів та обґрунтованість інформації, яка підтверджує такі обставини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті спірного наказу діяв відповідно до норм податкового законодавства.
Крім того, судовим розглядом встановлено, що за спірним наказам перевірка проведена не була, оскільки позивач не допустив представників відповідача до її проведення.
Отже, суд зазначає, що в оскаржуваному наказі встановлений чіткий строк для проведення перевірки, а саме: з 11.07.2017 р. тривалістю 5 робочих днів, в який перевірка ТОВ "Гроут" не була проведена, що підтверджується актом про не допуск посадових осіб до проведення перевірки, тому наказ, який оскаржується, вичерпав свою дію в часі, а тому не є таким, що порушує права позивача, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроут" до Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Головний державний ревізор-інспектор відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ м. Харкова управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області Седлецький Дмитро Олександрович про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 28.08.2017 року.
Суддя Шляхова О.М.