Справа № 815/4176/17
28 серпня 2017 року
09год.05хв.
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - головного державного виконавця Малиновського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дифенс-Метал" про визнання протиправною та скасування постанови, -
До суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - головного державного виконавця Малиновського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю.В, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дифенс-Метал" про визнання протиправною та скасування постанови №6/3/1/17 від 07.08.2017р. заступника начальника управління з питань державної виконавчої служби начальника управління ДВС ГТУ юстиції в Одеській області Боднар Д.В.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.07.2017 о 17.00 год., державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою місцезнаходження боржника у виконавчому провадженні АСВП № 54373305 з метою проведення виконавчих дій, а саме примусового виконання вимог ухвали господарського суду Одеської області від 21.07.2017 року за № 916/1705/17 - проведення огляду приміщення, в якому знаходяться мідні ізложниці, на території Приватного акціонерного товариства «Будгідравліка», з метою огляду 11 (одинадцяти) контейнерів, опломбованих пломбами №№ А146487, 1544171, 648842, 648843, 648841, 146484, А146487, А146481, А146476, А000027, УКР6724105, та 9 (дев'яти) мідних ізложниць та накладення арешту на 11 (одинадцять) контейнерів, опломбованих пломбами №№ А146487, 1544171, 648842, 648843, 648841, 146484, А146487, А146481, А146476, А000027, УКР6724105, та на 9 (дев'ять) мідних ізложниць. Після виявлення вказаного майна, здійснення його опису та накладення арешту, з метою недопущення розкрадання, зникнення, втрати чи пошкодження майна, державним виконавцем було прийнято рішення про передачу описаного та арештованого майна на відповідальне зберігання третій особі - громадянину України ОСОБА_1, про що зазначено в акті та постанові про опис та арешт майна за № 54373305. В подальшому в ході здійснення перевірки виконавчого провадження відповідач визнав дії державного виконавця такими, що проведені з порушенням вимог ст. 16, 56, 58 Закону України «Про виконавче провадження», посилаючись на ту обставину, що державним виконавцем описане та арештоване майно було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1, а не представникам боржника, що на думку відповідача суперечить вимогам ст.ст. 56, 58 Закону. Однак, позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, необґрунтованою та такою, що порушує його права, оскільки Закону України «Про виконавче провадження» уповноважує державного виконавця у кожному конкретному випадку самостійно визначити особу, якій доречно передати на зберігання майно: боржнику або третій особі. Крім того, в оскаржуваній постанові відповідач зазначає що майно передано на відповідальне зберігання представнику стягувача - директору ТОВ «Дифенс-Метал» ОСОБА_1 Однак, зазначене не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з п. 3 та п. 5 Постанови про опис та арешт майна боржника від 26.07.2017 р. описане та арештоване майно передано не директору ТОВ «Дифенс-Метал» ОСОБА_1, а фізичній особі ОСОБА_1, тобто третій особі, а не представнику стягувача.
Крім того, на думку позивача безпідставними є посилання в спірній постанові на п. 11 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень та третє речення ч. 1 ст. 58 Закону, відповідно до яких якщо опис і арешт майна (коштів) здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання. Зазначені приписи Закону стосуються передачі на зберігання майна, щодо якого судом вжито заходи забезпечення позову. Натомість ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.07.2017 р. в порядку ст. 43-2 ГПК України вжито запобіжні заходи у вигляді огляду приміщень та накладення арешту на спірне майно, що застосовуються господарським судом до подання позову, тоді як заходи забезпечення позову можуть застосовуватися судом лише після подачі до суду позову.
Позивач наголошує, що вказаною постановою були порушені його законні права та інтереси, оскільки внаслідок прийняття оскаржуваної постанови виникла ситуація, за якої позивач нібито безпідставно та незаконно утримує в себе майно, яке йому не належить, що в свою чергу покладає на позивача обов'язки, що витікають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Таким чином, внаслідок прийняття відповідачем протиправної постанови, у позивача виникає ризик понесення майнових витрат у зв'язку з безпідставним, як вважає відповідач, зберіганням майна ОСОБА_1, а тому оскаржуваною постановою порушуються права та покладаються майнові обов'язки на позивача. Крім того, після передачі на відповідальне зберігання майна третій особі - ОСОБА_1 (зберігачу), останній став учасником виконавчого провадження, внаслідок чого відповідно до закону набув право на оскарження постанов, що були прийняті у ході виконавчого провадження.
Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти позову в яких останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що в провадженні Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження АСВП № 54373305 з примусового виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів № 916/1705/17, виданої 26.07.2017 року господарським судом Одеської області, якою суд ухвалив провести огляд приміщення, в якому знаходяться мідні із ложниці, та території ПрАТ «Будгідравліка». Так, державним виконавцем відділу здійснено вихід за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 28-а, в результаті якого здійснено огляд приміщення ПрАТ «Будгідравліка» та виявлено 10 опломбованих контейнерів та 9 ізложниць, виявлене майно боржника, зазначене у виконавчому документі, постановою державного виконавця відділу описано та арештовано, як то передбачено частиною другою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» та розділом VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень. Разом з чим, в порушення статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 11 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, описане та арештоване майно державним виконавцем передане на відповідальне зберігання директору ТОВ «Дифенс-Метал» ОСОБА_1, у зв'язку із відсутністю уповноважених осіб боржника, про що зазначено в постанові про опис та арешт майна боржника. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій постанову про відкриття виконавчого провадження та вимогу державного виконавця від 24.07.2017 вручено ОСОБА_6 (начальник охорони) та ОСОБА_7 (головний бухгалтер) ПрАТ «Будгідравліка», про що зазначено в акті державного виконавця від 26.07.2017, які були присутні під час вчинення виконавчих дій. В постанові про опис та арешт майна боржника від 26.07.207 зазначено, що майно передається на відповідальне зберігання представнику стягувача в зв'язку з відсутністю при проведенні виконавчих дій уповноваженої особи боржника. Постанова про опис та арешт майна боржника містить підписи понятих ОСОБА_8, ОСОБА_9, стягувача ОСОБА_1, боржника ОСОБА_6 Таким чином, на думку представника відповідача, твердження державного виконавця про відсутність під час вчинення виконавчих дій уповноважених осіб боржника спростовується матеріалами справи, оскільки в постанові про опис майна боржника, начальника охорони ОСОБА_6, державним виконавцем визначено як боржника. Також, в матеріалах виконавчого провадження відсутні документальні підтвердження щодо відмови боржника приймати майно на зберігання.
Отже, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області при винесенні спірної постанови діяло в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому вказана постанова скасуванню не підлягає.
Третя особа /головний державний виконавець Малиновського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області Заліпаєв Ю.В./ в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, у відповідності до приписів ст. 38 КАС України, будь-яких пояснень по суті позовних вимог від останнього до суду не надходило.
Ухвалою суду від 22.08.2017 року провадження у справі №815/4176/17 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дифенс-Метал" до Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - головного державного виконавця Малиновського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю.В. про визнання протиправною та скасування постанови закрито згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
В судовому засіданні 22.08.2017 року судом ухвалено призначити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.2017 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дифенс-Метал» про вжиття запобіжних заходів задоволено частково, ухвалено провести огляд приміщення, в якому знаходяться мідні ізложиці, та території Приватного акціонерного товариства «Будгідравліка» (65105, м. Одеса, вул.. Мельницька, 28-а; код ЄДРПОУ 31681688) за адресою м. Одеса, вул.. Мельницька, 28-а, з метою огляду 11 (одинадцяти) контейнерів, опломбованих пломбами №№ А146487, 1544171, 648842, 648843, 648841, 146484, А146487, А146481, А146476, А000027, УКР6724105, та 9 (дев'яти) мідних із ложниць; накласти арешт на 11 (одинадцяти) контейнерів, опломбованих пломбами №№ А146487, 1544171, 648842, 648843, 648841, 146484, А146487, А146481, А146476, А000027, УКР6724105, та 9 (дев'яти) мідних із ложниць. В задоволенні решти вимог ТОВ «Дифенс-Метал» в заяві про вжиття запобіжних заходів відмовлено. Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дифенс-Метал» (65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, 21-а; код ЄДРПОУ 37679873). Боржником за цією ухвалою є Приватне акціонерне товариство «Будгідравліка» (65105, м. Одеса, вул.Мельницька, 28-а; код ЄДРПОУ 31681688).
Постановою головного державного виконавця Малиновського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю.В. відкрито виконавче провадження за № 54373305 з примусового виконання ухвали господарського суду Одеської області про вжиття запобіжних заходів від 21.07.2017 року за № 916/1705/17.
25.07.2017 року постанову про відкриття виконавчого провадження та вимогу державного виконавця про присутність сторін виконавчого провадження 26.07.2017 о 17:00 год при проведенні виконавчих дій було надіслано на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням.
26.07.2017 року о 17.00 год. державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою місцезнаходження боржника з метою проведення виконавчих дій, а саме примусового виконання вимог Ухвали Господарського суду Одеської області від 21.07.2017 року за №916/1705/17. Під час огляду території ПрАТ «Будгідравліка» було виявлено 10 опломбованих контейнерів та 9 ізложниць, про що складено відповідний акт.
Також, державним виконавцем здійснено опис та арешт майна, а саме: 11 (одинадцяти) контейнерів, опломбованих пломбами № № А146487, 1544171, 648842, 648843, 648841, 146484, А146487, А146481, А146476, А000027, УКР6724105, та 9 (дев'яти) мідних ізложниць, про що складено відповідну постанову від 26.07.2017р. Відповідно до вказаної постанови, у зв'язку з відсутністю при проведенні виконавчих дій уповноважених представників боржника юридичної особи, описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання представнику стягувача. Згідно п. 3 вказаної постанови призначено відповідальним зберігачем та попереджено про кримінальну відповідальність ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Овідіопольським РВ УМВС України в Одеській області 20.11.1996 року.) Згідно п. 5 вказаної постанови Зберігачем зазначено - ОСОБА_1, Стягувачем: ТОВ «Дифенс-Метал», Боржник та заставодержатель - відомості відсутні. В розділі «Виконавчі дії проведено у присутності понятих, яким роз'яснено їх права та обов'язки, відповідно до ст.. 22 Закону України «Про виконавче провадження» вказано: ОСОБА_8, ОСОБА_9, стягувач представник ОСОБА_1, боржник - начальник охорони ОСОБА_6
27.07.2017 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено відомості про арешт та вжиття запобіжних заходів.
27.07.2017 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у порядку п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» за ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.2017р. №916/1705/17.
В подальшому заступником начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Боднаром Д.В. на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.08.2017р. та з метою здійснення відповідного контролю за своєчасністю, правильністю, повнотою та законністю проведення виконавчих дій та вірного застосування положень діючого законодавства, проведено перевірку виконавчого провадження в АСВП № 54373305 з примусового виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів № 916/1705/17, виданої 21.07.2017 господарським судом Одеської області, якою суд ухвалив провести огляд приміщення, в якому знаходяться мідні ізложниці та території ПрАТ «Будгідравліка» (65105, м. Одеса, вул. Мельницька, 28-а; код ЄДРПОУ- 31681688), за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 28-а, з метою огляду 11 (одинадцяти) контейнерів, опломбованих пломбами № № А146487, 1544171, 648842, 648843, 648841, 146484, А146487, А146481, А146476, А000027, УКР6724105, та 9 (дев'яти) мідних ізложниць; накласти арешт на 11 (одинадцять) контейнерів, опломбованих пломбами № № А146487, 1544171, 648842, 648843, 648841, 146484, А146487, А146481, А146476, А000027 УКР6724105, та 9 (дев'ять) мідних ізложниць; стягувачем за виконавчим документом визначено ТОВ «Дифенс-Метал» (65025, м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-а, код ЄДРПОУ - 37679873), боржником - ПрАТ «Будгідравліка» (65105,м. Одеса, вул. Мельницька, 28-а; код ЄДРПОУ - 31681688).
За результатами вказаної перевірки заступником начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Боднаром Д.В. винесено постанову №6/3/1/17 від 07.08.2017 року про результати перевірки виконавчого провадження, відповідно до якої дії головного державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Заліпаєва Ю.В. по виконавчому проваджені в АСВП № 54373305 з примусового виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів № 916/1705/17, виданої 21.07.2017 господарським судом Одеської області визнано такими, що проведені з порушенням вимог статей 16, 56, 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Також в.о. начальника Малиновського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області (надалі - Відділ ДВС) зобов'язано вжити заходи щодо усунення виявлених порушень про що проінформувати Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області (надалі -Управління).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що відповідачем в ході перевірки було встановлено, що 24.07.2017 головним державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Заліпаєвим Ю.В. за заявою директора ТОВ «Дифенс-Метал» ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в АСВП № 54373305 з примусового виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів №916/1705/17, виданої 21.07.2017 року господарським судом Одеської області. У той же день; державним виконавцем винесено вимогу про присутність сторін виконавчого провадження 26.07.2017 о 17:00 год при проведенні виконавчих дій за вищезазначеним виконавчим документом та роз'яснено їх права та обов'язки. 26.07.2017 року до відділу надійшла заява директора ТОВ «Дифенс-Метал» ОСОБА_1 щодо передачі зазначеного у виконавчому документі майна на зберігання ТОВ «Дифенс-Метал», як власнику даного майна. До заяви додано копії договору купівлі-продажу майна № 7/11-1-13 від 07.11.2013 та інші документи. 26.07.2017 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 28-а, в результаті якого здійснено огляд території ПрАТ «Будгідравліка» та виявлено 10 опломбованих контейнерів та 9 ізложниць, про що складено відповідний акт. В акті державного виконавця зазначено про вручення вимоги державного виконавця та постанови про відкриття виконавчого провадження начальнику охорони ПрАТ «Будгідравліка» ОСОБА_6 та головному бухгалтеру - ОСОБА_7 Одночасно, в акті державного виконавця зазначено, що виконавчі дії проведено у присутності представників поліції та прокуратури. У той же день, державним виконавцем здійснено опис та арешт майна, а саме: 11 (одинадцяти) контейнерів, опломбованих пломбами № № А146487, 1544171, 648842, 648843, 648841, 146484, А146487, А146481, А146476, А000027, УКР6724105, та 9 (дев'яти) мідних ізложниць, про що складено відповідну постанову. Вищезазначене описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання директору ТОВ «Дифенс-Метал» ОСОБА_1, у зв'язку із відсутністю уповноважених осіб боржника, про що зазначено в постанові про опис та арешт майна боржника. Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про арешт та вжиття запобіжних заходів внесено 27.07.2017 В подальшому 27.07.2017 року державним виконавчем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у порядку п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Як зазначає відповідач в оскаржуваній постанові, державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій 27.07.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та вимогу державного виконавця від 24.07.2017 року вручено ОСОБА_6 (начальник охорони) та ОСОБА_7 (головний бухгалтер) ПрАТ «Будгідравліка», про що зазначено в акті державного виконавця від 26.07.2017, які були присутні під час вчинення виконавчих дій. В постанові про опис та арешт майна боржника від 26.07.207 зазначено що майно передається на відповідальне зберігання представнику стягувача в зв'язку з відсутністю при проведенні виконавчих дій уповноваженої особи боржника. Постанова про опис та арешт майна боржника містить підписи понятих ОСОБА_8, ОСОБА_9, стягувача ОСОБА_1, боржника ОСОБА_6 Таким чином твердження державного виконавця про відсутність під час вчинення виконавчих дій уповноважених осіб боржника спростовується матеріалами справи, оскільки в постанові про опис майна боржника, начальника охорони ОСОБА_6, державним виконавцем визначено як боржника. Також в матеріалах виконавчого провадження відсутні документальні підтвердження щодо відмови боржника приймати майно на зберігання.
Позивач, вважаючи постанову №6/3/1/17 від 07.08.2017 року протиправною та такою, що порушує його права та інтереси, звернувся до суду про її скасування, вказавши, що внаслідок прийняття оскаржуваної постанови виникла ситуація, за якої позивач нібито безпідставно та незаконно утримує в себе майно, яке йому не належить, що в свою чергу покладає на позивача обов'язки, що витікають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Суд погоджується з правовою позицією позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Зміст оскаржуваної постанови від 07.08.2017р. свідчить, що вона винесена за результатами та в процедурі перевірки виконавчого провадження АСВП №54373305 з примусового виконання ухвали від 21.07.2017р. №916/1705/17, за дорученням Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 03.08.2017р.
Отже спірна постанова від 07.08.2017р. винесена не за результатами її оскарження боржником або будь-якою іншою заінтересованою особою, а в порядку проведення перевірки законності виконавчого провадження.
Підставою винесення постанови вказується ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» та розділ ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 із змінами (надалі - Інструкція).
Відповідно до розділу XII Інструкції з організації виконання рішень перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Депаратаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділах примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби, відділах державної виконавчої служби; начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі; начальник управління державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані; начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі; начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі. Посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи. Посадові особи, зазначені в абзацах третьому, п'ятому та шостому пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника), а посадові особи, зазначені в абзацах другому та третьому пункту 1 цього розділу, - за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Доручення керівника вищого органу державної виконавчої служби про проведення перевірки законності виконавчого провадження надається в письмовій формі. Перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби. Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова, в якій зазначаються: підстави витребування цього виконавчого провадження; у мотивувальній частині - обставини, що зумовили проведення перевірки, а в разі витребування оригіналів матеріалів виконавчого провадження - обґрунтування такої необхідності; у резолютивній частині - рішення про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів або їх копій, реквізити витребуваного виконавчого провадження та орган державної виконавчої служби, у якому воно перебуває на виконанні, строки здійснення перевірки виконавчого провадження з моменту його надходження до органу державної виконавчої служби, який його витребував, а також посадові особи, на яких покладається обов'язок надсилання цього виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби, що здійснюватиме його перевірку, та строки надсилання для перевірки виконавчого провадження. Постанова про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів складається в кількох примірниках, з яких: один примірник надсилається до органу державної виконавчої служби, з якого витребувано виконавче провадження; другий примірник залишається в органі державної виконавчої служби, який витребував виконавче провадження; якщо перевірка виконавчого провадження здійснюється за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби, примірник постанови надсилається також цій посадовій особі. Витребуване виконавче провадження надсилається до органу державної виконавчої служби, який його витребував, із супровідним листом у строки, визначені в постанові про його витребування. Матеріали виконавчого провадження або їх копії повинні бути прошнуровані, пронумеровані, з описом документів, який підписується державним виконавцем, який оформив виконавче провадження, із зазначенням дати складання опису. Виконавчі провадження з великою кількістю документів формуються в окремі томи з кількістю аркушів не більше 250 в кожному. Кожен том провадження оформляється окремо, має власну нумерацію аркушів і власний опис. Копії матеріалів виконавчого провадження засвідчуються начальником органу державної виконавчої служби, з якого витребувано виконавче провадження. Перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження. Про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова, у якій зазначаються: підстави перевірки виконавчого провадження; строки проведення перевірки; у мотивувальній частині - номер виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює (здійснював) виконання, коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства з посиланням на відповідну норму Закону; у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, у разі оскарження дій (бездіяльності) начальника органу державної виконавчої служби - щодо його дій, визначаються особа, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; строк виконання постанови; коло осіб, яким надсилаються копії постанови; інша необхідна інформація. Якщо посадовою особою, зазначеною в абзацах третьому, п'ятому та шостому пункту 1 цього розділу, прийнято рішення про скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні в резолютивній частині постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, зазначається постанова або документ, який скасовується (частина, яка скасовується). У разі якщо під час перевірки виконавчого провадження виявлено порушення вимог Закону, посадова особа, зазначена в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, в резолютивній частині постанови доручає начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, провести дії, передбачені абзацами другим і третім частини третьої статті 74 Закону. Після закінчення перевірки законності виконавчого провадження оригінал виконавчого провадження не пізніше трьох робочих днів з моменту закінчення перевірки повертається до органу державної виконавчої служби, у провадженні якого воно перебуває (перебувало). Посадова особа органу державної виконавчої служби, яка здійснювала перевірку виконавчого провадження і виявила порушення вимог законодавства, зобов'язана забезпечити безпосередній контроль за цим виконавчим провадженням до повного усунення виявлених порушень. Постанови про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів підлягають обліку в журналі обліку постанов про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування (додаток 10). Відповідні записи вносяться до журналу в день винесення посадовою особою постанови про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів та постанови про результати перевірки виконавчого провадження.
Зі спірної постанови вбачається, що начальником головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Боднаром Д.В. на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.08.2017 та з метою здійснення відповідного контролю за своєчасністю, правильністю, повнотою та законністю проведення виконавчих дій та вірного застосування положень діючого законодавства, проведено перевірку виконавчого провадження в АСВП № 54373305 з примусового виконання ухвали про вжиття запобіжних заходів № 916/1705/17, виданої 21.07.2017 господарським судом Одеської області (повноваження визначені абз.4 п.1 розділу ХІІ Інструкції).
Відповідачем на підтвердження правомірності призначення та проведення вказаної перевірки до суду не надано жодного доказу: доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.08.2017р., постанову про проведення перевірки виконавчого провадження, доказів витребування виконавчого провадження, тощо.
Не відповідає вказана постанова у своїй резолютивній частині також і вимогам п.7 розділу ХІІ Інструкції, згідно з яким у постанові, винесеній особою, зазначеною в абзацах 2 та 4 п.1 розділу ХІІ (начальник Управління ДВС - абз.4), у разі виявлення порушень вимог Закону має бути вказано про доручення начальнику органу ДВС, якому безпосередньо підпорядкований держвиконавець, провести дії, передбачені абзацами другим та третім частини 3 ст.74 Закону.
Відповідно до ч.3 ст.74 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Отже пункт 2 резолютивної частини постанови від 07.08.2017р. не відповідає вимогам п.7 розділу ХІІ Інструкції, позаяк не містить доручення начальнику Малиновського відділу ДВС провести описані у абз. другому ч.3 ст.74 Закону дії (скасувати постанову держвиконавця від 26.07.2017р. та зобов'язати держвиконавця провести виконавчі дії у порядку,встановленому Законом).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що перевірку проведено без додержання Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про організацію примусового виконання рішень.
В ході перевірки відповідач дійшов висновку, що державним виконавцем при здійсненні виконавчих дій не дотримані вимоги ст.16, 56, 58 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій 27.07.2017 постанову про відкриття виконавчого провадження та вимогу державного виконавця від 24.07.2017 року вручено ОСОБА_6 (начальник охорони) та ОСОБА_7 (головний бухгалтер) ПрАТ «Будгідравліка», про що зазначено в акті державного виконавця від 26.07.2017, які були присутні під час вчинення виконавчих дій. В постанові про опис та арешт майна боржника від 26.07.207 зазначено що майно передається на відповідальне зберігання представнику стягувача в зв'язку з відсутністю при проведенні виконавчих дій уповноваженої особи боржника. Постанова про опис та арешт майна боржника містить підписи понятих ОСОБА_8, ОСОБА_9, стягувача ОСОБА_1, боржника ОСОБА_6 Таким чином твердження державного виконавця про відсутність під час вчинення виконавчих дій уповноважених осіб боржника спростовується матеріалами справи, оскільки в постанові про опис майна боржника, начальника охорони ОСОБА_6, державним виконавцем визначено як боржника. Також в матеріалах виконавчого провадження відсутні документальні підтвердження щодо відмови боржника приймати майно на зберігання.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов'язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту. Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання). Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем. Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника. Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону майна, на яке накладено арешт, встановлюються Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України. Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.
Таким чином, Закон України «Про виконавче провадження» уповноважує державного виконавця у кожному конкретному випадку самостійно визначити особу, якій слід передати на зберігання майно: боржнику або третій особі.
Так дійсно в постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.07.2017 року визначено, що у зв'язку з відсутню при проведенні виконавчих дій уповноважених представників боржника юридичної особи, описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання представнику стягувача. Разом з чим, згідно п. 3 вказаної постанови призначено відповідальним зберігачем та попереджено про кримінальну відповідальність ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Овідіопольським РВ УМВС України в Одеській області 20.11.1996 року.) Згідно п. 5 вказаної постанови Зберігачем зазначено - ОСОБА_1, Стягувачем: ТОВ «Дифенс-Метал», Боржник та заставодержатель - відомості відсутні. В розділі «Виконавчі дії проведено у присутності понятих, яким роз'яснено їх права та обов'язки, відповідно до ст.. 22 Закону України «Про виконавче провадження» вказано: ОСОБА_8, ОСОБА_9, стягувач представник ОСОБА_1, боржник - начальник охорони ОСОБА_6
Оскільки відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження повноважень начальника охорони ОСОБА_6 представляти боржника ПрАТ «Будгудравліка» та з матеріалів справи вбачається, що на час вчинення виконавчих дій таких документів також не було, державним виконавцем цілком правомірно визначено самостійно особу, якій слід передати на зберігання майно, а саме третій особі ОСОБА_1
В оскаржуваній постанові відповідач зазначає що майно передано на відповідальне зберігання представнику стягувача - директору ТОВ «Дифенс-Метал» ОСОБА_1 Однак, зазначене не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з п. 3 та п. 5 Постанови про опис та арешт майна боржника від 26.07.2017 р. описане та арештоване майно передано не директору ТОВ «Дифенс-Метал» ОСОБА_1, а фізичній особі ОСОБА_1, тобто третій особі, а не представнику стягувача. При цьому стягувачем за ухвалою суду та відповідно до вказаної постанови є ТОВ «Дифенс-Метал» та в розділі «Виконавчі дії проведені у присутності понятих….» зазначено стягувач - представник ОСОБА_1
Відповідно до ч.1, 3, 4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто. Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності. Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписами сторін договору.
Доказів наявності під час проведення виконавчих дій повноважень у начальника охорони ОСОБА_6 або у головного бухгалтера - ОСОБА_7 бути представниками юридичної особи боржника у відповідності до ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем до суду надано не було.
Також суд не приймає до уваги посилання відповідача у спірній постанові, що державним виконавцем у постанові про опис та арешт майна боржника міститься підписи понятих ОСОБА_8, ОСОБА_9, стягувача представника ОСОБА_1, боржника - начальника охорони ОСОБА_6, оскільки в даному випадку мається на увазі, що постанову складено та підписано у присутності вказаних осіб, при цьому в графі «Боржник» та «Заставодержатель» не наведені будь-які відомості щодо присутності уповноважених осіб боржника.
Відповідач у спірній постанові також посилається на п. 11 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень та ч. 1 ст. 58 Закону, відповідно до яких якщо опис і арешт майна (коштів) здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.
Разом з чим, зазначені приписи Закону стосуються передачі на зберігання майна, щодо якого судом вжито заходи забезпечення позову. Натомість ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.2017 р. в порядку ст. 43-2 ГГІК України вжито запобіжні заходи у вигляді огляду приміщень та накладення арешту на спірне майно, що застосовуються господарським судом до подання позову, тоді як заходи забезпечення позову можуть застосовуватися судом лише після відкриття провадження у справі.
Також суд вважає достатньо обґрунтованими пояснення позивача щодо порушення спірною постановою його прав та інтересів, а саме: внаслідок прийняття вказаної постанови виникла ситуація, за якої позивач безпідставно та незаконно утримує в себе майно, яке йому не належить, що в свою чергу покладає на нього обов'язки, що витікають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
На думку суду є обґрунтованими побоювання позивача, що внаслідок прийняття відповідачем постанови, у ОСОБА_1 виникає ризик понесення майнових витрат у зв'язку з безпідставним зберіганням майна, а тому оскаржуваною постановою порушуються права та законні інтереси позивача.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Слід зазначити, що при відкритті провадження у даній справі суд ухвалою від 16.08.2017р. зобов'язав відповідача надати докази щодо підстав проведення перевірки, а також завірені копії матеріалів виконавчого провадження, що були предметом перевірки.
Вимогу суду відповідачем не виконано.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскаржувана постанова від 07.08.2017р. №6/3/1/17 не відповідає вимогам ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» та п.7 розділу ХІІ Інструкції, без законних на те підстав встановлює порушення держвиконавцем вимог ст.ст.56,58 ЗУ «Про виконавче провадження», винесена за результатами проведення перевірки виконавчого провадження в АСВП №54373305, законність проведення якої та дотримання встановленої процедури її проведення відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведена.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскаржувана постанова від 07.08.2017р. - скасуванню як протиправна.
Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - головного державного виконавця Малиновського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дифенс-Метал" про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №6/3/1/17 від 07.08.2017р. заступника начальника управління з питань державної виконавчої служби начальника управління ДВС ГТУ юстиції в Одеській області Боднар Д.В. «Про результати перевірки виконавчого провадження»
Стягнути з Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640(шістсот сорок)грн. 00коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя М.М. Аракелян