про закриття провадження у справі
22 серпня 2017 р. Справа № 818/765/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
представника відповідача - Манченка О.О.,
представника третьої особи - Фурманов О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Манченко О.О.; третя особа: Виконавчий комітет Охтирської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням наданої до суду заяви про уточнення позовних вимог (а.с.19) просить:
- скасувати рішення державного реєстратора Тростянецької міської ради Сумської області Манченко Ольги Олександрівни від 02.06.2016р. про державну реєстрацію права власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 за виконавчим комітетом Охтирської міської ради у формі комунальної власності.
Позивач вважає, що жодних законних підстав для державної реєстрації права власності виконавчого комітету Охтирської міської ради на квартиру АДРЕСА_1, як індивідуально визначеного об'єкту речового права, не було, тоді як було достатньо підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.
Свою позицію позивач обгрунтовує тим, що відповідно до частини 3 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» орган місцевого самоврядування може бути заявником лише у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або якщо він є стороною правочину, у якої виникло речове право, або уповноваженою ним особою. Житлова квартира АДРЕСА_1 не є безхазяйним майном, що підтверджується дублікатом договору купівлі-продажу від 10 липня 1992 року, виданим позивачу Сумським обласним державним нотаріальним архівом 02.04.2013р. Тому державний реєстратор була не вправі визнавати належним заявником виконавчий комітет Охтирської міської ради.
Позивач просить суд врахувати, що рішення про проведення державної реєстрації непередбачених законодавством України речових прав виконавчого комітету Охтирської міської ради на окрему квартиру державний реєстратор Тростянецької міської ради Сумської області Манченко О.О. прийняла на підставі наданого представником виконавчого комітету Охтирської міської ради останнього скликання незаконно отриманого ним дублікату нікчемного, нечинного в силу закону, позастатутного чужого договору за 1997рік Договір дарування від 27.05.1997р. - а.с.8), учасником якого це публічно- правове утворення (мається на увазі - відповідач - виконавчий комітет Охтирської міської ради) не було і не могло бути взагалі згідно положень ЦК УРСР та вимог Закону України «Про власність», що тоді діяли та Закону України «Про місцеве самоврядування».
Позивач вважає, що Державний реєстратор повинен був встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. З тексту самого договору дарування квартири за 1997рік добре видно, що договір цей не має ніякої юридичної сили, юридично нікчемний та взагалі є неукладеним за законом. Договір, дублікат якого відповідач прийняв для проведення державної реєстрації речових прав, за законом вважається взагалі неукладеним, бо не було додержано цілий ряд істотних умов договору. При цьому, позивач посилається на ст.50 ЦК УРСР угоди юридичних осіб, що суперечать цілям їх діяльності, е недійсними, вважаються не укладеними, а тому не потребують визнання їх недійсними в судовому порядку. До-того, ж позивач зазначає, що згідно ЦК України договори дарування державній реєстрації не підлягають.
Крім цього, позивач просить суд врахувати, що спірна квартира має статус житлової, тобто може використовуватися власником виключно для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб згідно глави 28 ЖК України. Виконавчі комітети місцевих рад не мають житлової потреби, вони не можуть самі використовувати жилі приміщення за призначенням або для отримання прибутку і у цивільному обороті будучі публічними утвореннями не виступають носіями права власності.
Законних підстав для проведення державної реєстратрації к о м у н а л ь н ої форми власності на спірну квартиру, на переконання позивача, у державного реєстраторатора також не було.
В судове засідання позивач та представник позивача не з"явились, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином.
22.08.2017р. до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог згідно якої позивач фактично надав додаткові пояснення та обгрунтування по даній справі. Предмет спору залишився незмінним. Крім цього, у своїй заяві позивач просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що позовні вимоги не визнає, просила суд відмовити позивачу в задоволенні позову, повністю підтримує позицію викладену у письмовому запереченні (а.с.24-25), згідно якого зазначає , що рішення про державну реєстрацію зазначеного речового права на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за виконавчим комітетом Охтирської міської ради було прийнято на підставі наданих заявником документів: - договору дарування №177 від 27.05.1997р. відповідного технічного паспорту та з урахуванням листа КП Охтирської міської ради "Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт" від 13.05.2016р. з підтвердженням реєстрації вищезазначеної квартири згідно Договору Дарування (укладеного між ОСОБА_4 та Виконкомом міської Ради народних депутатів від імені якого діяв Сіротін В.П. за дорученням виданим Охтирською міськрадою 25.03.1997р.).
Розглянувши документи, надані виконавчим комітетом Охтирської міської ради Державним реєстратором було встановлено наявність державної реєстрації вищезазначеної квартири в реєстрі прав власності на нерухоме майно до 2013 року.
Тобто, як вважає відповідач, державна реєстрація була проведена відповідно до чинного законодавства. При цьому, відповідач просить суд врахувати, що факт набуття виконавчим комітетом Охтирської міської ради права власності на квартиру було підтверджено і визнано БТІ згідно законодаства чинного на час проведення первинної реєстрації. Тому навіть скасування рішенн державного реєстратора від 02.06.2016р. про державну реєстрацію права власності не скасує речового права на квартиру за виконавчим комітетом Охтирської міської ради народних депутатів правонаступником якого є виконавчий комітет Охтирської міської ради.
Крім цього, представник відповідача звертає увагу суду на те, що на даний час в провадження Охтирського міськрайонного суду Сумської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_6 (чоловік ОСОБА_4 - позивач у даній справі) до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Сумської області Манченко Ольги Олександрівни про визнання дій протиправними та скасування рішення , в якому позивач також просить суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за виконавчим комітетом Охтирсбкої міської ради. Тобто, предмет спору абсолютно ідентичний тому, що розглядається у даній справі.
На даний час, тобто 02.08.2017р., Охтирським міськрайонним судом відкрито провадження у відповідній адміністративній справі №583/1576/17.
Представник третьої особи в судовому засіданні зазначив, що вимоги позивача не визанє, вважає їх протиправними та необгрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, виходячи з наступного:
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, ж и т л о в и х , земельних, сімейних, трудових відносин.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із виконанням та реєстрацією цивільно-правової угоди (Договір Дарування 1997 року), а також зважаючи на те, що представник позивача в судовому засіданні неодноразово наголошував на тому, що дії державного реєстратора впливають на житлові права позивача, суд дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.
Дана позиція суду узгоджеється з позицією Верховного Сууд України (спільне засідання трьох палат ВСУ у справі №21-41а16 від 14 червня 2016 року) в якій Верховний Суд України дійшов висновку, що спір фізичної особи з державним реєстратором щодо на нерухоме майно розглядається за правилами цивільного судочинства. ВСУ підкреслив, що подібний спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватись судами за правилами ЦПК.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.157 КАС України провадження у справі повинно бути закрито, оскільки дана справа має розглядатися в порядку за правилами Цивільно-процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 136, 157, 165, 185, 186, 254 КАС України, суд,-
Провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради Манченко О.О.; третя особа: Виконавчий комітет Охтирської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішення - закрити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.08.2017 року.
Суддя О.М. Кунець