79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.05.07 Справа № 14/322-4354
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Дубник О.П.
Якімець Г.Г.
розглянув апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової
інспекції, м.Бучач (далі -МДПІ) від 24.02.2007 р. № 808/10
на рішення господарського суду Тернопільської області від 31.01.2007 р.
у справі № 14/322-4354
за позовом Бучацької МДПІ
до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю «Бучач-цукор»,
м.Бучач (далі - ТзОВ)
до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл»,
м.Скалат (далі -ТзОВ)
про визнання недійсним господарського зобов'язання
за участю представників сторін:
від скаржника - Братівник І.В. -ГДПІ юр. сект.
від відповідача-1 -Кудінова Т.І. -предст.
від відповідача-2 -не з'явився
Апеляційна скарга розглядається без участі представника відповідача-2, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання (а.с.154), однак не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні. Права і обов'язки сторін, передбачені ст.22 ГПК України, присутнім в судовому засіданні представникам роз'яснені.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 31.01.2007 р. у
справі № 14/322-4354 (суддя Руденко О.В.) відмовлено в позові Бучацької
міжрайонної державної податкової інспекції (далі -МДПІ) про визнання
недійсним господарського зобов'язання, яке виникло між відповідачами -
товариством з обмеженою відповідальністю «Бучач-цукор» (далі - ТзОВ) та
товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеграл», м.Скалат (далі -ТзОВ) на
підставі договору від 04.04.2005 р.; стягненні з ТзОВ «Інтеграл»в доход держави
винагороди за виконані роботи та стягненні з ТзОВ «Бучач-цукор» в доход держави
вартості одержаних послуг в сумі 40 000 грн.
Дане рішення оскаржується позивачем у справі -Бучацькою МДПІ, оскільки, на його думку, рішення господарським судом прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема, зазначає скаржник, оспорюваний договір відповідачами укладено не для здійснення фінансово-господарської діяльності, а з метою завищення валових витрат та формування податкового кредиту, що призвело до зменшення сум податку, які підлягають сплаті до бюджету. Податковий орган вважає, що укладаючи освоюваний договір, обидві сторони усвідомлювали його протиправність та суперечність інтересам держави і суспільства.
Відповідач-1 з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.162-163) та заперечив усними поясненнями в судовому засіданні.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією
встановлено наступне:
Між ТзОВ «Бучач-цукор»(Замовник) та ТзОВ «Інтеграл»(Виконавець) 04.04.2005 року укладено договір за № 404/05, згідно якого Виконавець надає Замовнику маркетингові послуги по дослідженню ринку цукру, який є предметом даного спору.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним матеріалам і обставинам справи, судова колегія відзначає наступне:
Як зазначено у ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, установлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу передбачено, що суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій належить звернення в суди з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, а, також, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Отже, виходячи із змісту п.7 ч.1 ст. 3 КАС України та п.11 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державна податкова інспекція як орган державної влади, звертаючись із відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції, виступає суб'єктом владних повноважень, тобто, в даному випадку, спір за позовом податкового органу є адміністративним і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
З врахуванням вищевикладеного, господарський суд Тернопільської області, в порушення вимог ст.ст.1,12 Господарського процесуального кодексу України, розглянув даний адміністративний спір в порядку господарського судочинства після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України. Таке рішення підлягає скасуванню, згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України, а провадження у справі -припиненню.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Бучацької МДПІ задоволити частково.
Рішення господарського суду Тернопільської області від 31.01.2007 р. у справі
№ 14/322-4354 скасувати.
Провадження у даній справі припинити.
Дана постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.П. Дубник
Г.Г. Якімець