печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40275/17-к
18 липня 2017 року
Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,
13 липня 2017 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №42017100000000755, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України, надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту.
У судовому засіданні прокурор посилався на те, щов ході досудового розслідування, 11.07.2017 слідчим слідчої групи на підставі ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , в ході особистого обшуку якого виявлено та вилучено наступні речі: мобільні телефони марки «Iphone 6»сріблястого кольору IMEI НОМЕР_1 та«Iphone 4»сірого кольоруIMEI 013051009857036.
Крім того, в ході досудового розслідування, 11.07.2017 слідчим слідчої групи на підставі ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , в ході особистого обшуку якого виявлено та вилучено особистий мобільний телефон останнього, а саме: «Iphone 6» сірого кольору IMEI НОМЕР_2 .
Вилучені під час затримання речі оглянуто та визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Вказані предмети мають значення для досудового розслідування як докази вчинення кримінального правопорушення та підлягає подальшому дослідженню в ході слідства з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також встановлення осіб причетних до нього.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що слідчим відділом прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000755, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Прокурор вказує, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 , своїми злочинним діями вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч. 4 ст. 190 КК України.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 4 ст. 190 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 на грудня прикінці 2016 року у невстановлений час в м. Харкові зустрівся з ОСОБА_6 . Під час зустрічі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 про те, що він планує організувати викрадення одного з близьких родичів приватного підприємця ОСОБА_7 з метою подальшого отримання за його звільнення грошових коштів від ОСОБА_7 в розмірі 2-3 млн. доларів США.
ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_4 з метою спільного незаконного збагачення прийняти участь у вчиненні викрадення одного з родичів ОСОБА_7 , надавши останньому номер телефону ОСОБА_7 .
При цьому, останній повідомив, що ОСОБА_4 необхідно зібрати інформацію щодо способу життя, місця роботи та проживання близьких родичів ОСОБА_7 .
ОСОБА_4 , переслідуючи власний корисливий мотив, на вказану пропозицію ОСОБА_6 погодився.
Після чого, 12.05.2017 в невстановлений досудовим розслідуванням час, в місті Харкові під час особистої зустрічі ОСОБА_4 передав інформацію ОСОБА_6 стосовно особистих даних близьких родичів ОСОБА_7 , а саме інформацію щодо місця роботи останньої, а також надав її фотокартки.
В подальшому, в кінці травня 2017 року, в невстановлений час
ОСОБА_4 , розуміючи протиправність своїх дій, добровільно відмовився від готування до викрадення одного з близьких родичів ОСОБА_7 .
Так, ОСОБА_4 в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 , яка мала місце в невстановлений час в травні 2017 року, та особистої зустрічі 22.06.2017 повідомив останньому про те, що начебто з приводу їх готування до викрадення родичів ОСОБА_7 стало відомо правоохоронним органам, що насправді не відповідало дійсності. В свою чергу, ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій, добровільно відмовився від готування до викрадення одного з близьких родичів ОСОБА_7 .
Разом з тим, в невстановлений час та місці в травні 2017 року,
ОСОБА_4 , розуміючи що ОСОБА_6 відмовився від готування злочину, та фактично викрадення одного з родичів ОСОБА_7 не відбудеться, вирішив шахрайським шляхом, а саме способом обману ОСОБА_7 , заволодіти майном останнього - грошовими коштами.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел на шахрайське заволодіння майном ОСОБА_7 , ОСОБА_4 вирішив залучити до вчинення вказаного злочину раніше знайомого йому ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 з метою отримання інформації щодо можливості перерахунку ОСОБА_7 грошових коштів, варіантів їх безпечного одержання повідомив ОСОБА_5 про наміри отримати від ОСОБА_7 грошові кошти за надання інформації про нібито можливе викрадення родичів останнього.
В свою чергу, ОСОБА_5 погодившись на пропозицію ОСОБА_4 , розуміючи злочинний характер дій останнього, маючи умисел на шахрайське заволодіння майном ОСОБА_7 , способом обману, 26.05.2017 біля 12 години зателефонував на номер мобільного телефону ОСОБА_7 з мобільного телефону, який йому надав ОСОБА_4 та запропонував сплатити грошові кошти в розмірі 500 тис. доларів США, що станом на 26.05.2017 за офіційним курсом НБУ складало 12 985 000 грн., за інформацію, яка має цінність для ОСОБА_7 та стосується загрози життю та здоров'ю його близьких родичів.
Продовжуючи виконувати спільний злочинний умисел, 29.05.2017
ОСОБА_5 з мобільного телефону, який йому надав ОСОБА_4 , повторно зателефонував ОСОБА_7 та повідомив про необхідність сплатити грошових коштів в розмірі 500 тис. доларів США, що станом на 29.05.2017 за офіційним курсом НБУ складало 12 985 000 грн., за інформацію, яка має цінність для ОСОБА_7 та стосується його близьких родичів.
В свою чергу, 29.06.2017 ОСОБА_4 продовжуючи виконувати спільний злочинний умисел зі свого мобільного телефону написав на мобільний телефон ОСОБА_7 смс-повідомлення, в якому повідомив останньому, що він надасть певну комбінацію цифр та адресу відділення банку для перерахування грошових коштів, після чого ОСОБА_4 отримає перераховані кошти та надасть інформацію, яка має цінність для ОСОБА_7 та стосується загрози життю та здоров'ю його близьких родичів.
01.07.2017 ОСОБА_7 на номер телефону, яким користувався ОСОБА_4 надіслав смс-повідомлення про те, що він зможе передати грошові кошти в розмірі 100 тис. доларів США, що станом на 01.07.2017 за офіційним курсом НБУ складало 2 567 000 грн., за отримання інформації, яка має цінність для ОСОБА_7 та стосується його близьких родичів.
04.07.2017 ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5 та розповів про зміст смс-переписки з ОСОБА_7 .
Після цього, 11.07.2017 ОСОБА_4 продовжуючи виконувати спільний злочинний умисел спрямований на шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , достовірно знаючи те, що він не володіє дійсною інформацією про можливе викрадення близьких родичів останнього та не зможе надати йому таку інформацію, за допомогою смс-повідомлення повідомив останньому про необхідність передачі грошових коштів у розмірі 100 тис. доларів США до відділення ПАТ КБ «Приват банк», яке розташоване по вул. Петра Григоренка, буд. 22/20 на житловому масиві “Позняки” в місті Києві.
В подальшому, 11.07.2017 ОСОБА_4 , повідомив ОСОБА_7 , що навпроти вищевказаного банку на відстані приблизно 10 метрів стоїть автомобіль таксі бордового кольору марки “Ауді 100”, до якого необхідно підійти та без жодних розмов кинути пакунок із грошовими коштами через задні двері до салону автомобіля.
Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено, з причин, які не залежали від його волі - у зв'язку із затриманням останнього працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України.
Крім того, в своєму клопотанні прокурор просить поновити строк на внесення клопотання про арешт майна, мотивуючи тим, що строк пропущено, у зв'язку необхідністю проведення першочергових слідчих (розшукових) дій, а саме проведенню допиту підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , вручення останнім повідомлення про підозру, проведення допиту потерпілого ОСОБА_7 , проведення огляду вилучених речей.
Заслухавши пояснення прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва розслідується кримінальне провадження №42017100000000755 від 15.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчий суддя вивчивши матеріали провадження за клопотанням вважає, що є достатні підстави вважати, що майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, відповідає вимогам визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки речі та предмети можуть бути використані з метою встановлення істини та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження, а також можуть слугувати доказами у встановленні певних обставин під час здійснення досудового розслідування, а відтак потреби органу досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Крім того, слід зазначити, що вилучене під час затримання майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилучених під часс лідчих дій речей та грошових коштів.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопору шення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, слідчий судя приходить до висновків, що з метою забезпечення відшкодування підозрюваним шкоди, заподіяної вчиненням суспільно-небезпечного діяння, з метою збереження речових доказів та відомостей, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого правопорушення та не допущення його знищення або відчуження, вбачається можливим накладення арешту на майно вказане підозрюваного.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і спів розмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Поновити строк на внесення клопотання про арешт тимчасово вилученого майн.
Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва про арешт майна-задовольнити.
Накласти арешт на речі, які були вилучені 11.07.2017 під час затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42017100000000755 від 15.06.2017, а саме:
-мобільний телефон цмоделі «Iphone 6» IMEI НОМЕР_1 ;
-мобільний телефон моделі «Iphone 4» IMEI НОМЕР_3 ;
-мобільний телефон моделі«Iphone 6» IMEI НОМЕР_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя