Справа № 755/11290/16-ц
"22" серпня 2017 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року, яке ухвалено в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення ? частини орендної плати,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року, яке ухвалено в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення ? частини орендної плати.
Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення визначена у статті 229 Цивільного процесуального кодексу України.
До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. (ч.6 ст. 229 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичної особою, судовий збір сплачується за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (320,00 грн.)
Як роз'яснено у п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статі 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статі 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статі 207 ЦПК).
У п.26 цієї ж Постанови, зазначено, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 14 червня 2017 року заявнику ОСОБА_1 надано строк для виправлення недоліків до 30 червня 2017 року, у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору.
15 серпня 2017 року заявник ОСОБА_1 направила на адресу суду електронне повідомлення про виконання ухвали суду , долучивши копію квитанції про сплату судового збору, та не долучивши клопотання про продовження строку для виконання ухвали суду, як це передбачено ст.73 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року, слід визнати неподаною та повернути заявнику, за відсутності доказів, які мали підтвердити належного виконання ухвали суду від 14 червня 2017 року в частині сплати судового збору, враховуючи подано заявником копію квитанції про сплату судового збору, а також долучення доказів, які мали підтвердити неможливість своєчасного виконання ухвали суду про усунення недоліків.
Відповідно до ч.2 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, коли позивач відповідно до вказівок судді у встановлений строк не виконає всі перелічені в статтях 119 і 120 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 119-121, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Заяву заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року, яке ухвалено в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення ? частини орендної плати вважати неподаною та повернути заявнику ОСОБА_1
Роз'яснюю заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.