справа №619/2668/17
провадження №1-кс/619/1042/17
Ухвала
Іменем України
23 серпня 2017 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
прокурораОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12017220280001232 від 21.08.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
встановив:
Органом досудового розслідування встановлено, що 20.08.2017 невстановлена особа, шляхом злому дверей проникла до будинку АДРЕСА_1 де викрала вироби з металу (два комплекту чавунних плит з колісниками), загальною вагою 67 кг, що належить ОСОБА_4 , завдавши при цьому матеріальної шкоди.
До суду надійшло клопотання про арешт вилученого майна посилаючись на те, що 20.08.2017 на території будинку АДРЕСА_1 , під час огляду місця події було вилучено: вироби з металу (два комплекту чавунних плит з колісниками), загальною вагою 67 кг, які належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Використання зазначеного майна необхідно в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з підстав, які зазначені у ньому.
Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про арешт тимчасово вилученого майна без повідомлення підозрюваного, інших власників майна, захисника.
Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторони обвинувачення, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних мотивів.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 21.08.2017 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12017220280001232).
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст.167 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1,3 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ст.168 КПК України факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 20.08.2017 було вилучено вироби з металу (два комплекту чавунних плит з колісниками), загальною вагою 67 кг, які належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ст.ст.167-169 КПК України зазначені у клопотанні предмети є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що слідчий довів необхідність арешту вилученого майна, оскільки існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання старшого слідчого про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене в ході огляду місця події від 20.08.2017, а саме: вироби з металу (два комплекту чавунних плит з колісниками), загальною вагою 67 кг, які належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити положення, які закріплені в ч.1 ст.174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1