"06" грудня 2012 р.
Справа №228/486/12
Провадження по справі №2/228/143/12
6 грудня 2012 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,
при секретарі Діденко А.В.,
з участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що за час перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі сторонами було придбано майно. Між сторонами в добровільному порядку не вирішується спір про поділ належного їм майна, що змусило ОСОБА_2 звернутися до суду для вирішення питання про розподіл майна у вигляді автомобіля ВАЗ 21124, 2007 року випуску зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. Зазначив, що після заручин з 01.06.2007 року перейшов жити до ОСОБА_3, з вказаного часу мав намір придбати автомобіль, однак, не міг цього зробити, оскільки, була мала заробітна плата. Кредит для придбання автомобіля оформили на ОСОБА_3 Перший внесок з 1 по 10 жовтня 2007 року для погашення кредиту був з перепійних весільних грошей, другий внесок із коштів, отриманих від спільної із відповідачем праці по утриманню худоби, корову дала його мати. Крім цього, з 31.11.2007 року ОСОБА_2 працював приватним підприємцем. Як батьки ОСОБА_2, так і батьки ОСОБА_3 давали гроші для погашення кредиту.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, заперечує проти їх задоволення. Зазначила, що кредитний договір із банком для придбання автомобіля оформила на себе, поручителями по якому були її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Кредит погашався за рахунок коштів, які давали її батьки, а також коштів, отриманих її спільною працею з батьками по утриманню домашнього господарства. Зауважила, що корову, яку дала мати відповідача, ОСОБА_2 привів після весілля у лютому 2008 року. Заперечує те, що перший внесок по погашенню кредиту було зроблено з перепійних весільних грошей. Крім цього, зазначила, що працювала соцробітником в Територіальному центрі, за що отримувала зарплатню та мала можливість сплачувати кредитні кошти.
Свідок ОСОБА_6 -мати позивача, суду показала, що ОСОБА_2 з червня 2007 року перейшов жити до ОСОБА_3, взяв корову, яку утримували разом із відповідачем. Для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона позичила у сестри ОСОБА_7, яка мешкає в м. Києві 14000 гривень під відсотки. Дала близько 3-4 тонн зерна для годівлі корови та свиней. Крім цього, віддала люцерну, зібрану із двох належних її земельних паїв загальною площею 3 га. Зазначила, що у 2007 році продала автомобіль і дала ОСОБА_2 400 доларів США для погашення кредиту.
Свідок ОСОБА_8 -брат позивача, суду показав, що після заручин з 01.06.2007 року ОСОБА_2 перейшов жити до ОСОБА_3 Мати ОСОБА_6 дала їм корову в червні, крім цього, продала машину ВАЗ 2108 і дала ОСОБА_2 500 доларів США для оплати кредиту. Мати позичила в тітки ОСОБА_7, яка мешкає в м. Києві 14000 чи 15000 гривень. Перший внесок для погашення кредиту робився із перепійних весільних грошей.
Свідок ОСОБА_9 -сусідка позивача, суду показала, що з дня заручин -01.06.2007 року ОСОБА_2 пішов жити до ОСОБА_3, взявши корову. Їй відомо, що автомобіль сторони брали в кредит. Мати позивача ОСОБА_6 у вересні 2007 року позичила у неї 5000 гривень, за її словами, для погашення кредиту. Крім цього, ОСОБА_6 позичила гроші у сестри ОСОБА_7, однак, їй невідомо в якому розмірі. ОСОБА_6 продала автомобіль ВАЗ.
Свідок ОСОБА_10 суду показала, що після заручин ОСОБА_2 пішов жити в с. Шендерівка Чернівецького району до ОСОБА_3, взяв із собою корову, яку дала його матір ОСОБА_6 Їй відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали автомобіль у кредит, для погашення якого ОСОБА_6 позичала у неї близько 1000 гривень.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що батьки відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 утримували 7 корів, пасли гурток, худобу вони продали, а гроші дали для погашення кредиту, взятого для придбання їхньою донькою ОСОБА_3 автомобіля. Зазначили, що ОСОБА_6 дала сину ОСОБА_2М корову після весілля ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що ОСОБА_3 завжди у домашньому господарстві утримували багато корів, свиноматок, у 2006 -2007 роках близько 10 корів, по три свиноматки. Після заручин ОСОБА_2 не жив у ОСОБА_3 Корову ОСОБА_2 дала після весілля. Їй відомо, що ОСОБА_3 брали кредит для придбання автомобіля.
Свідок ОСОБА_13 суду показав, що у ОСОБА_3 завжди було багато худоби, свиней. Він неодноразово купляв у ОСОБА_4 поросята.
Свідок ОСОБА_4 -батько відповідача суду показав, що автомобіль придбали ще до весілля, оформивши на доньку ОСОБА_4 кредит, поручителями згідно якого був він та його дружина ОСОБА_5 За чотири місяці він, його дружина ОСОБА_5 та донька ОСОБА_3 спільними зусиллями погасили кредит. Перший внесок в розмірі 6000 гривень для погашення кредиту було зроблено за рахунок грошей, отриманих від продажу 10 корів та биків, другий внесок в розмірі 12000 гривень -від продажу свиней, наступні два внески сплачено по 20000 гривень. Зазначив, що ОСОБА_2 після заручин не жив у них, корову, яку дала його мати ОСОБА_6, привів після весілля, корову ОСОБА_2 продав, а гроші забрав собі, при цьому участі у погашенні кредиту він не приймав. Заперечує, що ОСОБА_2 привозив зерно, яке за словами ОСОБА_6 вона дала йому для годівлі корови.
Свідок ОСОБА_5 - мати відповідача, дала суду аналогічні покази.
Свідок ОСОБА_14 суду показала, що у ОСОБА_3 завжди у господарстві було багато худоби. У 2007 році вона купила у ОСОБА_3 двоє поросят за 3000 гривень. Їй відомо, що ОСОБА_3 ще до весілля доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 придбали автомобіль в кредит.
З*ясувавши позицію сторін, заслухавши пояснення свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є незаконними, тому, в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
В позовній заяві зазначається, що за час перебування у шлюбі сторонами придбано майно -автомобіль ВАЗ 21124, 2007 року випуску, зеленого кольору. Дане майно ОСОБА_2 просить визнати таким, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності та стягнути з ОСОБА_15 на його користь 1/2 вартості автомобіля, що в грошовому виразі становить 24200 гривень.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував із ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 23.09.2007 року /а.с. 7/.
Згідно рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 29.02.2012 року шлюб між сторонами розірвано.
Матеріалами справи та показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14 підтверджено те, що спірний автомобіль ВАЗ-21124 був придбаний відповідачем ще до укладення шлюбу з позивачем.
Так, 07.09.2007 року між ТОВ “МОДЕКС -АВТО”як продавцем та ОСОБА_3 як покупцем укладено договір купівлі -продажу автомобіля ВАЗ -21124, 2007 року випуску /а.с. 10/. Кошти в розмірі 48400 гривень для придбання транспортного засобу були отримані ОСОБА_3 в кредит у ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, про що свідчить кредитний договір №27-203/07-А від 12.09.2007 року /а.с. 20-24/. Згідно договорів поруки від 12.09.2007 року №27-203/07-А-П/02 та №27-203/07-А поручителями за кредитними зобов*язаннями ОСОБА_3 являються її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с. 17; 18-19/. Згідно видаткової накладної №899 від 07.09.2007 року товар -ВАЗ 21124 вартістю 48400 гривень отримано ОСОБА_3 від постачальника ТОВ “МОДЕКС - АВТО”/а.с. 9/.
Автомобіль ВАЗ 21124, зеленого кольору, 2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований на ім'я ОСОБА_3, про що свідчить технічний паспорт на автомобіль /а.с. 12/.
Відповідно до ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім*ю складають особи, які спільно проживають та пов*язані спільним побутом, мають взаємні права та обов*язки.
Суд критично ставиться до тверджень позивача та показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_2 проживав однією сім*єю із ОСОБА_3 до укладення шлюбу, оскільки, вони спростовані як матеріалами справи, так і показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_13, які зазначили, що ОСОБА_2 до укладення шлюбу із ОСОБА_3 не проживав однією сім*єю. Як свідчить довідка №142, видана 19.04.2012 року виконкомом Шендерівської сільської ради Чернівецького району місце проживання ОСОБА_2 в домоволодінні ОСОБА_4 було зареєстровано 21 лютого 2008 року /а.с. 16/.
Не можуть бути взяті до уваги посилання позивача на те, що він та його батьки допомагали ОСОБА_3 погашати кредит, отриманий останньою для придбання автомобіля, оскільки, на їх підтвердження не надано жодного належного документального доказу.
Згідно повідомлення відділення №27 філії “Центральне регіональне управління”ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”від 09.01.2008 року, №1162 ОСОБА_3 повністю погашено заборгованість по кредиту згідно договору №27-23/07-А від 12.09.2007 року на придбання автомобіля ВАЗ-21124, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 /а.с. 13/.
Квитанції свідчать про те, що протягом вересня 2007 року -січня 2008 року платежі щодо погашення заборгованості згідно кредитного договору №27-203/07-А від 12.09.2007 року здійснено ОСОБА_3
Матеріалами справи підтверджено, що фактично банківський кредит був погашений ОСОБА_3 за рахунок коштів, отриманих при реалізації майна, набутого в результаті спільної праці відповідача зі своїми батьками ОСОБА_4. та ОСОБА_5 Так, як свідчать довідки №145, видана 23.04.2012 року та №146, видана 17.04.2012 року виконком Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, згідно по господарської книги №1 за 2006-2007 роки підсобне господарство сім*ї ОСОБА_4, до складу якої входить дружина ОСОБА_5 та донька ОСОБА_3, складалось із великої рогатої худоби в кількості 7 голів, в тому числі корів -5 голів, свиней (свиноматки) в кількості 2 голів та птиці /а.с. 25, 27/. Факт утримання та продажу худоби та свиней підтверджено в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13
Крім того, ОСОБА_3 мала можливість сплачувати кредит, оскільки, протягом 2007 -2008 років працювала в Територіальному центрі соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Чернівецького району на посаді соцробітника с. Шендерівка, за що регулярно отримувала заробітну плату, про що свідчать довідки, видані17.04.2012 року та 23.04.2012 року Територіальним центром /а.с. 34, 35/.
Встановленим та доведеним є те, що автомобіль ВАЗ-21124 було придбано до укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі -продажу, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ “МОДЕКС -АВТО”за кредитні кошти, отримані відповідачем у ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”відповідного до кредитного договору №27-203/07-А, укладеного 12.09.2007 року, кредит погашався ОСОБА_3 Твердження ОСОБА_2 про те, що погашення кредиту здійснювалось за рахунок перепійних весільних коштів та коштів, позичених його матір*ю, не підтверджені. Посилання ОСОБА_2 на те, що спільною працею із ОСОБА_3 по утриманню домашнього господарства отримували кошти, які сплачувались для погашення кредиту, а також те, що з 31.11.2007 року він працював приватним підприємцем та мав таким чином можливість сплачувати кредит, не можна взяти до уваги, оскільки, вони позбавлені доказової сили, документально не підтверджені, позивачем в порушення вимог ч.1 ст.60 ЦПК України не доведено дану обставину, тому доказування відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 статті 57 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, набуте дружиною чи чоловіком до шлюбу, є їх особистою приватною власністю.
Особистою власністю дружини і особистою власністю чоловіка є насамперед речі, набуті нею, ним до шлюбу, причому з будь -яких правових підстав.
В даному спорі відповідачем належним чином доведено, що автомобіль ВАЗ -21124 придбано до укладення шлюбу із ОСОБА_2, правовою підставою був договір купівлі -продажу між ОСОБА_3 та ТОВ “МОДЕКС -АВТО”.
Вище наведене унеможливлює визнати автомобіль ВАЗ-21124 спільною сумісною власністю сторін, оскільки, відсутні підстави набуття сторонами права спільної сумісної власності, передбачені статтею 60 Сімейного кодексу України, та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Враховуючи вище викладене, на підставі ст.57 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення установлених строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя: Цимбалюк Л.П.