Справа № 163/2053/17
Провадження №3/163/1311/17
18 серпня 2017 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., за участі представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1, розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №2485/20500/17 про притягнення до відповідальності за ст.ст.471, 472 МК України
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1, закордонний паспорт серії FА №449608, виданий 02.06.2015 року органом 7110, -
ОСОБА_2 21.07.2017 року приблизно о 03 год. 33 хв., слідуючи з ОСОБА_3 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості пасажира автомобіля марки «Renault Kangoo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи в багажному відділенні зазначеного автомобіля, без ознак приховування, окрім товару в межах допустимої неоподатковуваної норми, інший товар - газову плиту марки «ВЕКО FSM62330DXMT», вагою 60 кг., вартістю 10956,58 грн., який перевищив встановлену неоподатковувану норму, передбачену ч.1 ст.374 МК України, по його вазі, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.
Крім цього, ОСОБА_2 ставиться у вину те, що він, при тих же обставинах, не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який згідно ст.374 МК України підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України смугу руху “зелений коридор”, як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча при складанні протоколу про порушення митних правил Волинською митницею ДФС належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді.
Представник Волинської митниці ДФС під час розгляду протоколу в суді висловила позицію про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП, просила накласти на останнього стягнення в межах санкції ст.472 МК України, стягнути витрати митниці за зберігання товару та судовий збір.
Заслухавши представника митниці та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, об'єктивно доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №2485/20500/17 від 21.07.2017 року (а.с.1-3); контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору» від 21.07.2017 року (а.с.4); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205010/2017/34749 від 21.07.2017 року, у якому зафіксовано факт переміщення ОСОБА_2 товару понад неоподатковувану норму ввезення, а саме, газової плити марки «ВЕКО FSM62330DXMT», вагою 60 кг. (а.с.7); письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.07.2017 року, у яких останній підтвердив приналежність даного товару саме йому, а як на причину слідування ним смугою руху «зелений коридор», вказав на свою необізнаність зі встановленими обмеженнями щодо переміщення товарів на митну територію України вказаною смугою руху (а.с.8-9); службовою запискою старшого державного інспектора ВМО №3 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 від 21.07.2017 року (а.с.12); копією TAX FREE FOR TOURISTS від 20.07.2017 року №Р304/6342, відповідно до якого вартість переміщуваного останнім товару - газової плитки марки «ВЕКО FSM62330DXMT», яка перевищила неоподатковувану норму, становить 1549,00 польських злотих, що згідно курсу НБУ станом на 21.07.2017 року (100 польських злотих = 707,3323 українських гривень) складає 10956,58 грн. або 367,93 євро, виходячи з курсу 100 євро = 2977.8690 грн. (а.с.10).
З протоколу про порушення митних правил, акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, службової записки інспектора митниці та письмових пояснень ОСОБА_2 від 21.07.2017 року встановлено, що товар в межах неоподатковуваних норм, органом доходів і зборів не затримувався та повернутий останньому.
Частиною 1 статті 374 МК України визначено, що товари … сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Відповідно до ст.471 МК України, передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Таким чином, з огляду на викладені норми МК України та встановлені фактичні обставини слід дійти висновку, що ОСОБА_2 своїми діями порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор» шляхом переміщення через митний кордон України товару, який перевищив дозволену неоподатковувану норму, визначену у ч.1 ст.374 МК України, по його вазі, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.
Щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст.472 МК України, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Однак, зміст складеного відносно ОСОБА_2 протоколу про порушення митних правил не відповідає диспозиції вищевказаної норми, оскільки у ньому не сформульовано звинувачення за ст.472 МК України, відповідно й не розкрито об'єктивної сторони даного правопорушення.
Посадовою особою митниці використано формальний підхід та зроблені формальні висновки щодо наявності в діях ОСОБА_2 такого правопорушення, які не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. При цьому, такі висновки органу доходів і зборів викладені лише у протоколі про порушення митних правил, з якого неможливо зрозуміти у чому полягає вчинення останнім правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, якими його діями воно вчинене і чим це підтверджується.
Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_2 слідував в автомобілі марки «Renault Kangoo», р.н.з. СА1080ВІ, в якості пасажира.
Відповідно до рекомендованого правила 9 спеціального додатку J Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно Закону України від 05.10.2006 року №227-V, потрібно, щоб пасажирам було дозволено усно декларувати товари, які вони перевозять. Однак митна служба може вимагати письмову або оформлену в електронному вигляді декларацію на товари, які перевозяться пасажирами та є об'єктом ввозу або вивозу комерційного характеру, або вартість чи кількість яких перевищують обмеження, встановлені національним законодавством.
В той же час у справі відсутні докази того, що посадова особа органу доходів і зборів вимагала від ОСОБА_2 подання письмової декларації під час проходження митного контролю.
Також за наявними матеріалами справи не видається за можливе з'ясувати питання щодо проведення інспектором митниці усного опитування ОСОБА_2 на предмет переміщуваного ним через митний кордон України товару, а також чи пред'являвся останнім при усному опитуванні вищевказаний товаросупровідний документ. Зазначена обставина не відслідковується ні у протоколі про ПМП, ні в акті огляду, ні в службовій записці інспектора митниці, хоча має суттєве значення для кваліфікації дій особи за ст.472 МК України, оскільки саме по собі переміщення товару понад неоподатковувані норми смугою митного контролю «зелений коридор», в силу ст.257 МК України, не може утворювати складу даного правопорушення.
В судовому засіданні представник органу доходів і зборів також не навела переконливих доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а клопотання про виклик для допиту в якості свідка інспектора митниці, що здійснював митний контроль, зі сторони представника органу доходів і зборів не заявлено.
Разом з тим, за змістом ч.6 ст.366 МК України, громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Аналіз статей 257, 366 МК України та диспозиції статті 472 МК України вказує на те, що за ст.472 МК України кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієї статті Митного кодексу України порушення митних правил.
Натомість, матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_2 через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» не слідував, її не перетинав та митна декларація за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №431, для письмового декларування йому не надавалась.
Таким чином, з огляду на викладене та враховуючи, що ОСОБА_2 допустив порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України, тому такі його дії додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують.
Відповідно до правил п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відтак, встановлені у справі обставини дають підстави для закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.
При накладенні стягнення на ОСОБА_2 за ст.471 МК України, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу винного, зокрема те, що він вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, ступінь його вини у вчиненому, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, і вважає, що відносно останнього слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке не містить альтернативи.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а також враховуючи те, що ввезений товар не заборонений та не обмежений до переміщення через митний кордон України, будь-яких обґрунтованих підстав для його вилучення в порядку ст.511 МК України під час складання протоколу не було, а тому, відповідно, й підстав для стягнення витрат за його зберігання на митному складі у справі немає.
З цих же мотивів, вилучений товар підлягає поверненню ОСОБА_2 після його митного оформлення та сплати митних платежів.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 320 грн.
Керуючись ст.ст. 522, 527, 528 МК України, п.1 ст.247 КУпАП , п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст.ст. 471, 472 МК України, суддя, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).
Провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.472 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 320 (триста двадцять) гривень судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).
Вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил №2485/20500/17 від 21.07.2017 року, товар - газову плиту марки «ВЕКО FSM62330DXMT», вагою 60 кг., вартістю 10956,58 грн., - повернути ОСОБА_2 після відповідного його митного оформлення та сплати митних платежів.
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області ОСОБА_5