"23" серпня 2017 р. № 01-39/903/661/17
Суддя Кравчук А.М., розглянувши матеріали
за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ ПАК", м. Луцьк
про стягнення 254 384 160 грн. 05 коп.
встановив: 21.08.2017 року на адресу господарського суду надійшла позовна заява ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ТОВ "ТВ ПАК" про стягнення 254 384 160 грн. 05 коп..
Позовна заява не може бути прийнята судом, оскільки не відповідає вимогам господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно п.2.21 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Згідно п.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.2.2.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено на рівні 1600 грн..
Докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі до позовної заяви ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" не додані.
У заяві від 13.06.2017 року №11/1-17915 ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" просить відстрочити термін сплати судового збору до вирішення справи по суті.
Заява обгрунтована скрутним фінансовим становищем товариства у зв'язку з запровадженням у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" тимчасової адміністрації та виведенням товариства з ринку, що є загальновідомою обставиною та не потребує доказування.
Згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищий господарський суд України від 21.02.2013р. №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.
Згідно з ст. 4 вказаного закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Отже, виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, є завданням Фонду гарантування вкладів, у зв'язку з чим посилання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Всеукраїнський ОСОБА_1” на скрутне фінансове становище банку не може бути підставою для відстрочення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сплати судового збору.
Таким чином, самі лише постанови НБУ та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на які посилається позивач, не можна вважати належними та допустимими доказами такого майнового стану позивача, який унеможливлював чи утруднював сплату судового збору при поданні позову у встановленому порядку та розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 03.11.2015 року №905/870/15, від 07.11.2016 року №905/861/15, від 17.01.2017 року у справі №922/1673/15.
В заяві №11/1-17915 від 13.06.2017 року про відстрочку сплати судового збору позивачем не вказано та не долучено доказів зміни його матеріального становища та сплати судового збору у встановленому законом порядку до ухвалення судового рішення по даній справі.
Враховуючи приписи статті 129 Конституції України та зміст абзацу 3 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", в яких зазначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Єдиною підставою для вчинення судом дій, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування документально підтверджених обставин щодо майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, тобто обґрунтування пов'язаних з цим обставин покладається на заінтересовану сторону (п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013р.).
Вищий господарський суд України у п. 3 листа від 12.11.2015р. №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)" вказав, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Заявник належних і допустимих доказів, які б свідчили про вжиття усіх необхідних заходів для сплати, не зазначив та не надав; наведені ж заявником обставини не мають характер виключних та не надають суду право відстрочувати сплату судового збору.
При цьому судом враховано правову позицію щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір", наведену, зокрема, в ухвалах Вищого господарського суду України від 16.09.2015 року у справі №14/312, від 19.08.2015 року у справі №910/2597/14, від 03.11.2015 року у справі №905/870/15, від 07.11.2016 року у справі №905/861/15, від 17.01.2017 року у справі №922/1673/15.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку у задоволенні заяви ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" від 16.06.2017 року про відстрочку сплати судового збору до вирішення справи по суті відмовити.
При цьому, судом враховано, що Конституція України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація відносно шляхів полегшення доступу до правосуддя № К (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
З огляду на викладене, позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Вищий господарський суду України у п.3.5 постанови Пленуму "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначив, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно п. 4 ч. 1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Керуючись п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. У задоволенні заяви ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" від 13.06.2017 року про відстрочку сплати судового збору до вирішення справи по суті відмовити.
2. Позовну заяву публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ ПАК" про стягнення 254 384 160 грн. 05 коп. повернути позивачу без розгляду.
3. Роз'яснити сторонам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя А. М. Кравчук