ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.08.2017Справа №910/10769/17
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СИСТЕМ ЛОДЖИСТІК"
доДержавного підприємства "Шахта імені К.І. Кисельова"
проСтягнення 28 307, 20 грн.
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
від позивача:Ізвекова Я.Б. - представник за довіреністю;
від відповідача:не з'явився.
У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СИСТЕМ ЛОДЖИСТІК" (надалі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Шахта імені К.І. Кисельова" (надалі - відповідач, Підприємство) про стягнення 28 307, 20 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.08.2017 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Під час судового засідання 18.08.2017 року представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в дане судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвала суду у даній справі від 06.07.2017 року надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.
За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Позов мотивовано тим, що 16.02.2015 року між Товариством та Підприємством було укладено договір № 1426/15 про організацію перевезень вантажів (далі - договір), відповідно до умов якого експедитор на підставі заявок клієнта за його рахунок та винагороду (плату) організує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах даного договору
Відповідно до п. 2.2.12 договору проводити оплату за організацію перевезень та послуги, пов'язані з перевезенням, оплату інших затрат експедитора та винагороди (плати) експедитору в порядку, передбаченому даним договором.
Згідно з п 3.1 договору клієнт для організаціє перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг та для відшкодування витрат експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі мають буди здійснені до початку кожного місяця здійснення перевезень. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, інших послуг та витрат експедитора, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг. За згодою експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку Експедитором.
Пунктом 3.3 договору визначено, що винагорода (плата) експедитору встановлюється в розмірі 2,5 % вартості організації перевезень вантажів (без ПДВ) та сплачується клієнтом впродовж 3-х робочих днів ппісля надання послуг на підставі рахунків експедитора або утримується експедитором самостійно з авансових платежів клієнта. При укладенні експедитором правочинів з іншими юридичними особами, що необхідні для виконання заявок клієнта, за вартістю менш, ніж вказано в даному розділі договору, різниця є додатковою винагородою (платою) експедитора.
Договір набирає чинності з дати підписання сторонами, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладання органами управління сторін які мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог), про що сторони договору мають бути повідомлені. Договір діє до 31.12.2015 року включно (п. 9.1 договору).
На виконання умов договору № 1426/15 позивач у квітні 2015 року, організував перевезення вугілля кам'яного та антрациту в залізничному рухомому складі зі станцій Нижньокринка та Пелагіївський Донецької залізниці на станції Лиман Південної залізниці та Трипілл-Дніпровське Південно-Західної залізниці, що підтверджується актом виконаних робіт від 30.04.2015 року на загальну суму 5 310 489, 34 грн. та звітами експедитора № 16043220900 до рахунку № Э05150024 від 30.04.2015 року та № 24043299600 до рахунку № Э05150025 від 30.04.2015 року, підписаними сторонами без заперечень.
Відповідач здійснив оплату наданих послуг частково на загальну суму 5 282 182, 14 грн., що підтверджується кредитовим сальдо в сумі 1 301 677, 14 грн. наступними платіжними дорученнями:
- № 55 від 03.04.2015 року на суму 465 630, 00 грн.;
- № 64 від 03.04.2015 року на суму 550 600, 00 грн.;
- № 65 від 06.04.2015 року на суму 275 290, 00 грн.;
- № 67 від 08.04.2015 року на суму 789 600, 00 грн.;
- № 71 від 16.04.2015 року на суму 1 728 300, 00 грн.;
- № 88 від 30.04.2015 року на суму 171 085, 00 грн.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 28 307, 20 грн.
Внаслідок укладення заявки між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ)
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
На підставі ст. 3 Цивільного кодексу України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Оцінюючи обставини справи, суд виходить з того, що між сторонами спору склалися правовідносини щодо надання послуг, зокрема перевезення.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до п. 2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до приписів статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не надано доказів оплати послуг на суму 28 307, 20 грн., відтак, позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Судом на час розгляду спору дотримувалися вимоги відносно усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, здійснювалися заходи щодо дотримання поваги до них. Однак, як свідчать винесені судом процесуальні документи, представник відповідача не виконав вимоги суду щодо забезпечення участі у судовому засіданні свого представника, наведення вимог та заперечень відносно пред'явленого позивачем позову та здійснення звірки розрахунків з позивачем.
Оцінивши фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що у діяльності підприємства відповідача існують недоліки, зокрема, неналежне ставлення його посадових осіб до своїх обов'язків, відсутністю належної правової оцінки спірним правовідносинам, нездійснення належного контролю за виконанням своїх зобов'язань, бракує організація претензійно-позовної роботи на підприємстві, мають місце факти ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону, а саме, не з'явлення до судового засідання, не проведення звірки розрахунків, не надання письмового відзиву на позов, що розглядається судом як затягування судового процесу.
З урахуванням даних обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход державного бюджету України штраф у сумі 100,00 грн., передбачений п. 5 ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону та надіслати на його адресу окрему ухвалу згідно вимог ст. 90 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, 90 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СИСТЕМ ЛОДЖИСТІК" задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Шахта імені К.І. Кисельова" (01032, місто Київ, вулиця Льва Толстого, будинок 59, ідентифікаційний код 39067119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СИСТЕМ ЛОДЖИСТІК" (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 4А, офіс 4, ідентифікаційний код 37903066) 28 307 (двадцять вісім тисяч триста сім) грн. 00 коп. основного боргу та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Стягнути з Державного підприємства "Шахта імені К.І. Кисельова" (01032, місто Київ, вулиця Льва Толстого, будинок 59, ідентифікаційний код 39067119) в дохід державного бюджету України штраф у сумі 100,00 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.08.2017 р.
Суддя Ю.О. Підченко