21 серпня 2017 р. Справа № 903/561/17
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 18 681,50грн.
Суддя: Філатова С.Т.
від позивача: н/в
від відповідача: н/в
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 19 939,96грн., з них: 4 202,25 грн. основного боргу на підставі договору поставки від 10.03.2016р. №133-16А, 1 539,12 грн. 50% річних за період з 05.09.2016р. по 10.07.2017р. на підставі п. 5.4 договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, 861,91 грн. пені за період з 05.09.2016р. по 10.07.2017р. на підставі п. 5.3 договору, 11 235,56 грн. відсотків за період з 05.09.2016р. по 10.07.2017р. на підставі п. 5.3 договору, 2 101,13грн. штрафу на підставі п. 5.4 договору.
Позовні вимоги обґрунтувані таким:
10.03.2016 р. ТзОВ "Торговий Дім"Аванта" та відповідач уклали договір поставки № 133-16А.
Відповідно до договору ТзОВ "Торговий Дім"Аванта" виконувало взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару, а відповідач прийняв поставлений товар, що підтверджується підписаними відповідачем накладними. Загальна сума заборгованості по накладних становить 4 202,25 грн.
У п. 4.1. договору передбачено порядок оплати за товар, а саме відтермінування не більше 7 банківських днів. Згідно п. 3.6. датою поставки товару є підписання сторонами відповідних накладних. У п.п. 4.3. та 4.4. передбачено, що розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Датою оплати за товар вважається дата надходження грошових коштів на рахунок або в касу постачальника.
Згідно п.п. 5.1., 5.2., 5.3. та 5.4. за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" та ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку (пеню) в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару за кожний день прострочення оплати до моменту повного розрахунку з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 1% в день від простроченої суми як відсотки за користування коштами. За прострочення оплати за поставлений товар понад 5 (п'ять) календарних днів від дати, встановленої п. 4.1. договору, до покупця застосовуються наступні санкції: протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надсилання відповідної вимоги постачальника покупець зобов'язаний сплатити штраф в 50% від суми боргу; протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надсилання відповідної вимоги постачальника покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами з розрахунку 50% річних, що нараховується за прострочену суму за кожний день прострочки.
У п. 8.1. та 8.3. договору визначено строк чинності цього договору з моменту укладення до 31.12.2017 р., а у частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання зобов'язань, які залишились невиконаними. На даний час на розрахунковий рахунок гроші за поставлений товар не надійшли.
В судовому засіданні позивач, в межах повноважень, визначених довіреністю № 37 від 16.02.2017 р., подав заяву від 08.08.2017 р. про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути із відповідача 3 822,25 грн. основного боргу, 1 539,12 грн. 50% річних, 861,91 грн. пені та 2 101,13 грн. штрафу. Разом 8 324,41 грн. Зменшення обґрунтував неврахуванням оплати та безпідставністю нарахування 1% за день.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечило вимогам законодавства, не порушувало прав та інтересів відповідача, судом прийнято заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог. При цьому, зважаючи на зміст повноважень представника у довіреності № 37 від 16.02.2017 р., нова ціна позову становить 19 559,97 грн.
Ухвалою суду від 08.08.2017р. розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 ГПК України у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових доказів. Зобов'язано подати суду: позивача - докази часткової оплати боргу відповідачем, докази повноважень щодо відмови у стягненні відсотків (довіреність на вчинення дій); відповідача - свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, докази оплати, у випадку заперечень щодо розрахунків надати контррозрахунок.
14.08.2017р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 09.08.2017р. №602 та просив стягнути з відповідача 3 822,25грн. основного боргу, 976,00грн. 50% річних за період з 05.09.2016р. по 10.07.2017р., 546,56грн. пені за період з 05.09.2016р. по 10.07.2017р., 2 301,96грн. 50% штрафу та відмову від позову в частині вимог про стягнення 11 235,56грн. 1% відсотків.
До заяви долучив видаткові накладні за період з 03.06.2016р. по 21.10.2016р., банківські звіти про дебетові і кредитові операції за період з 19.10.2016р. по 26.01.2017р., вимогу №606 від 10.08.2017р. в порядку п.п. 5.3, 5.4 договору поставки №133-16А від 10.03.2016р.
21.08.2017р. до суду надійшла заява №636 про відмову від позову в частині вимог про стягнення 2 301,96грн. 50% штрафу. Заява мотивована неотриманням відповідачем вимоги про сплату штрафу та відсутністю правових підстав для стягнення.
Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову, зменшити розмір позовних вимог.
Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 09.08.2017р. №602 та відмову від позовних вимог в частині в частині вимог про стягнення 11 235,56грн. 1% відсотків та 2 301,96грн. 50% штрафу підписані генеральним директором ТзОВ «Торговий дім «Аванта» Терешковичем Д.В.
Водночас, суд зауважує, що при зверненні з позовом позивачем заявлялась вимога про стягнення 2 101,13грн. 50% штрафу, оскільки заява про збільшення розміру вимог в цій частині позову не подавалась, тому суд виходить із розміру штрафу 2 101,13грн.
Господарський суд прийняв відмову від позову, оскільки ці дії не суперечать законодавству, зокрема, ст. 12 ЦК України щодо права особи відмовитися від свого майнового права та судом не встановлено порушення у зв'язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Провадження в частині стягнення 11 235,56грн. 1% відсотків та 2 101,13грн. 50% штрафу підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, судом прийнята заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 09.08.2017р. №602, нова ціна позову - 18 681,50грн.
Відповідач вимоги ухвал суду від 17.07.2017р., 08.08.2017р. не виконав, витребувані судом пояснення по суті позовних вимог не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 22.07.2017р. №4301035000245 та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про вручення адресату ухвали суду.
Згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, явку відповідача не було визнано обов'язковою, відповідач мав час для подачі суду доказів та явку в судове засідання на власний розсуд, та даною можливістю не скористався, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -
встановив:
10.03.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки №133-16А, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю товар згідно накладних, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах договору (а.с. 9-11).
Згідно п.п. 1.2-1.3 договору предметом договору є товар, вказаний у накладних. Асортимент, кількість товару вказується в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Ціна погоджується сторонами додатково у відповідності до діючих на момент відпуску товару ринкових цін та підтверджується накладними на відпуск товару, підписаними постачальником.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» відпустило ФОП ОСОБА_1 товар по видаткових накладних №385658/222/РЕА, №385544/264/РЕА від 03.06.2016р., №452818/264, №452894/222 від 26.08.2016р., №499377/264, №499374/222 від 21.10.2016р. на загальну суму 7 083,82 грн.( а.с. 41-44, 49-51, 58, 72).
Відпуск та отримання товару стверджуються відмітками представника відповідача на вказаних видаткових накладних. Товар прийнято без зауважень.
Відповідно до п. 4.1 договору порядок оплати за товар - відстрочка платежу 100%, але не більше 7 банківських днів з моменту поставки товару.
Відповідно до п. 3.6 договору датою поставки партії товару продавцем та датою отримання товару покупцем є дата підписання сторонами відповідної накладної.
Відповідачем оплачено отриманий товар частково в розмірі 3 261,57грн., що стверджується банківськими звітами про дебетові і кредитові операції за період з 19.10.2016р. по 26.01.2017р. (а.с. 45-48, 52-57, 59-71, 73-81), заборгованість - 3 822,25грн.
Внаслідок дій позивача по відпуску товару між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України, згідно яких одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Договір поставки №133-16А від 10.03.2016р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був. Протилежного суду не доведено.
Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 4.1 договору порядок оплати за товар - відстрочка платежу 100%, але не більше 7 банківських днів з моменту поставки товару.
Покупець зобов'язання щодо оплати товару в порядку, обумовленому договором, виконав частково, сплативши товар на суму 3 261,57грн.
Заборгованість за товар становить 3 822,25грн., стверджується договором поставки №133-16А від 10.03.2016р. (а.с. 9-11), видатковими накладними №385658/222/РЕА, №385544/264/РЕА від 03.06.2016р., №452818/264, №452894/222 від 26.08.2016р., №499377/264, №499374/222 від 21.10.2016р. ( а.с. 41-44, 49-51, 58, 72), банківськими звітами про дебетові і кредитові операції за період з 19.10.2016р. по 26.01.2017р. (а.с. 45-48, 52-57, 59-71, 73-81), відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з ФОП ОСОБА_1 в силу ст.ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 692, 712 ЦК України.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 546,56грн. пені та 976,00грн. 50%річних за період з 05.09.2016р. по 10.07.2017р. (з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог).
Договором поставки №133-16А від 10.03.2016р. (п. 5.2) передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару за кожен день прострочення оплати.
Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахована позивачем пеня за період з 05.09.2016р. по 10.07.2017р. в розмірі 546,56грн. з врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розмір якої перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3, є підставною і підлягає до задоволення в силу ст.ст. 230-232, 343 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ", п.5.2 договору.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 5.4 договору сторони передбачили 50% річних, що нараховується на прострочену суму за кожен день прострочки.
Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 4.1 постанови пленуму від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначив, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем нараховано відповідачу 976,00грн. 50%річних за період з 05.09.2016р. по 10.07.2017р. (з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог від 08.08.2017р.), розмір річних перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3, які підлягають до стягнення згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, п. 5.4 договору.
14.08.2017р., 21.08.2017р. позивачем подано заяви про відмову від позовних вимог в частині вимог про стягнення 11 235,56грн. 1% відсотків та 2 301,96грн. 50% штрафу, підписані генеральним директором ТзОВ «Торговий дім «Аванта» Терешковичем Д.В.
Водночас, суд зауважує, що при зверненні з позовом позивачем заявлялась вимога про стягнення 2 101,13грн. 50% штрафу, оскільки заява про збільшення розміру вимог в цій частині позову не подавалась, тому суд виходить із розміру штрафу 2 101,13грн.
Господарський суд прийняв відмову від позову, оскільки ці дії не суперечать законодавству, зокрема, ст. 12 ЦК України щодо права особи відмовитися від свого майнового права та судом не встановлено порушення у зв'язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Провадження в частині стягнення 11 235,56грн. 1% відсотків та 2 101,13грн. 50% штрафу підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Зважаючи на те, що спір до суду доведений з вини відповідача, суд, керуючись ст.49 ГПК України, вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору в сумі 457,76грн. (пропорційно сумі задоволених позовних вимог) покласти на нього.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 174, 193, 230-232, 265, 343 ГК України, ст.ст. 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аванта», 43006, м. Луцьк, провулок Макарова, 5, код ЄДРПОУ 35495114
3 822,25грн. основного боргу, 546,56грн. пені, 976,00грн. річних, 457,76грн. витрат по сплаті судового збору. Всього - 5 802,57грн.
3. Провадження в частині стягнення 11 235,56грн. відсотків та 2 101,13грн. штрафу припинити.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.
Повне рішення складено
23.08.2017р.
Суддя С.Т.Філатова