22 серпня 2017 року справа № 823/1172/17
м. Черкаси
08 год. 20 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
31 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області за підписом в. о. начальника Головного управління ОСОБА_2, вихідний номер 1771/6-17 від 31.01.2017, яким ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га;
2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву від 26.12.2016 зареєстровану у Головному управлінні Держгеокадастру у Черкаській області за вхідним номером 26383/0/5-16-СГ від 27.12.2016 та надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звернувшись до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту, отримав відмову у наданні такого дозволу, яка вмотивована відсутністю розробленої технічної документації про поділ земельної ділянки. Позивач вважає, що рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки порядок надання земельних ділянок у власність із земель державної власності встановлений ст. 118 ЗК України, який не передбачає обов'язку позивача здійснювати розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за попередньою згодою розпорядника. Представник позивача просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо задоволення позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях. В судовому засіданні зазначивши, що до даних державного земельного кадастру, ділянка, вказана у графічних матеріалах, які були подані позивачем до Головного управління, є частиною земельного масиву який вже сформований та має кадастровий номер 7120983000:02:001:0082 площею 106,57 га і перебуває у користуванні ТОВ “Червона Зірка”. Таким чином, в силу положень ст. 56, 791, 118, відведення земельної ділянки площею 2,0000 га за рахунок уже сформованої земельної ділянки можливе лише після розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у порядку, встановленому чинним законодавством України. З огляду на вищевикладене, Головне управління вважає відповідь від 31.01.2017 законною та обґрунтованою і такою що не підлягає до скасування.
Після з'ясування всіх обставин справи, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи у письмове провадження.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
27.12.2016 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернувся позивач з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Конельсько Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту.
У відповідності до зазначених додатків, до заяви було подано:
- обгрунтування розмірів земельної ділянки;
- копія документа, що посвідчує особу (паспорт);
- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
- копія довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями;
- копія довідки відділу Держгеокадастру у Жашківському районі;
- копія нотаріально завіреної копії згоди землекористувача про вилучення земельної ділянки.
Листом від 31.01.2017 за вих. № 1771/6-17 відповідачем відмовлено у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради, та повідомлено про можливість надання такого дозволу лише після розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за попередньою згодою органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою.
Судом також встановлено, що у відповідності до даних державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 2,0000га в адміністративних межах Конельсько - Попівської сільської ради входить до складу сформованої земельної ділянки площею 106,57га в адмінмежах Конельсько - Попівської сільської ради та яка має кадастровий номер 7120983000:02:001:0082.
Не погоджуючись з прийнятим рішення позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (п. “а” ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Статтею 121 ЗК України унормовано, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах - для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
Приписами ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України).
Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 31.01.2017 суд встановив, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач зазначив, що обрана земельна ділянка входить до складу сформованої земельної ділянки площею 106,57га в адмінмежах Конельсько - Попівської сільської ради та яка має кадастровий номер 7120983000:02:001:0082.
Згідно з ч. 4 ст. 791 ЗК України, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Суд звернув увагу на ч. 6 ст. 791 ЗК України, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Проте, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.(ч. 5 ст. 791 ЗК України).
Таким чином, суд вважає, що відведення земельної ділянки площею 2,0000 га за рахунок уже сформованої земельної ділянки можливе не лише після розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок а й за проектами землеустрою.
За таких обставин, враховуючи надання позивачем до відповідача всіх необхідних документів встановлених ст. 118 ЗК України та положень Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач не навів належних та допустимих мотивів відмови позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою встановлених ст. 118 ЗК України.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га є протиправною.
Суд також врахував, п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» яким визначено, що у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.
А згідно правової позиції Верховного Суду України (рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та такий, який виключив-би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Оскільки судом встановлено, що позивачем неодноразово подавались заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у власність для ведення особистого селянського господарства), суд вважаю що єдиним ефективним способом захисту є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаські області, як розпорядника земель сільськогосподарського призначення, надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства.
Дана позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України від 19.05.2017 у справі № К/800/32729/15.
Відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що під час вчинення дій, з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 31.01.2017 № 1771/6-17, яким ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,0000 га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,0000 га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (ідентифікаційний код 39765890) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НС № 370409) - 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. судового збору сплаченого у відповідності до квитанції від 28.07.2017 № 0.0.817147027.1.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.
Суддя В.П. Тимошенко