ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
04 серпня 2017 року м. Київ № 826/5052/17
Окружний адміністративний суд м.Києва в складі судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Острович Е.С., розглянувши в попередньому судовому засідання питання щодо залишення позову без розгляду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Кіровоградської області
про визнання протиправними та скасування, поновлення на роботі
за участю представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1
від відповідачів: Ступак Д.В. (п-к Генеральної прокуратури України), Горіна В.М. (п-к Прокуратури Кіровоградської області)
До Окружного адміністративного суду м.Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України (надалі - ГПУ, відповідач-1), Прокуратури Кіровоградської області (надалі - Прокуратура Кіровоградської обл., відповідач-2) про визнання протиправними та скасування, поновлення на роботі, в якому просять суд:
- визнати протиправним, скасувати та визнати нечинним рішення: «Подання про звільнення прокурора Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 із займаної посади» від 06.2009р. №11/1-75вих-09, яке прийнято прокурора Кіровоградської області, що адресовано до Генеральної прокуратури України;
- визнання протиправною бездіяльність, з боку прокуратури Кіровоградської області при складанні «Подання про звільнення прокурора Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 із займаної посади» від 06.2009р. №11/1-754вих-09, яке адресовано до Генеральної прокуратури;
- визнання протиправною бездіяльність, з боку прокуратури Кіровоградської області та Генеральної прокуратури України, у вигляді не ознайомлення ОСОБА_1 з рішенням за результатами проведеного службового розслідування, яким є «Подання про звільнення прокурора Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 із займаної посади» від 06.2009р. №11/1-754вих-09, яке прийнято прокуратурою Кіровоградської області, що адресовано до Генеральної прокуратури України;
- визнання протиправною бездіяльність, з боку Генеральної прокуратури України, з приводу не проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1;
- визнання протиправними дії, з боку Генеральної прокуратури України щодо не виконання прокурором в.о. Генерального прокурора України Кудрявцевим В.В., який вирішував питання про накладення відносно ОСОБА_1 стягнення, обов'язку особисто з'ясувати обставини проступку та одержання письмового пояснення;
- визнання протиправними дій, бездіяльності, з боку прокуратури Кіровоградської області, з приводу проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1, про яке не повідомлено, з висновком та матеріалами службового розслідування не ознайомлено, копію висновку службового розслідування не вручено, а також у разі відсутності - визнання факту відсутності «Висновку службового розслідування»;
- зобов'язання відповідача, прокуратуру Кіровоградської області, вчинити певні дії, ознайомити ОСОБА_1 з висновком та всіма матеріалами службового розслідування відносно ОСОБА_1, вручити ОСОБА_1 копію висновку службового розслідування;
- визнання протиправними, скасування та визнання нечинними рішення, висновку службового розслідування відносно ОСОБА_1, доповідної записки за результатами службового розслідування відносно ОСОБА_1, які могли бути складені прокуратурою Кіровоградської області;
- визнання протиправними дій, з боку Генеральної прокуратури України, при складанні наказу в.о. Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. за №732-к, датованого 25.06.2009р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області;
- визнання протиправним, скасування та визнання нечинним наказу в.о. Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. за №732-к, датованого 25.06.2009р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області;
- зобов'язання Генеральну прокуратуру України, прийняти наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Голованівського району Кіровоградської області, а у разі відсутності посади у штатному розписі, прийняти наказ про призначення ОСОБА_1 на іншу рівнозначну посаду в органах прокуратури України, з винесенням про це запису до трудової книжки та щодо виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу;
- стягнення з Генеральної прокуратури України суми коштів у розмірі середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, у разі визнання протиправним, скасування та визнання нечинним наказу в.о. Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. за №732-к, датованого 25.06.2009р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області;
- визнання протиправними дій, з боку прокуратури Кіровоградської області щодо порушення законодавства про працю, при не видачу ОСОБА_1 трудової книжки в день звільнення - 25.06.2009р., затримки у видачі трудової книжки та щодо здійснення ОСОБА_1 видачі трудової книжки лише 27.04.2010р., визнання даного періоду - часом вимушеного прогулу;
- зобов'язання прокуратуру Кіровоградської області, внести запис до трудової книжки про перебування ОСОБА_1 на службі в органах прокуратури України, в період з 25.06.2009р. по 27.04.2010р. та щодо виплати суми коштів у розмірі середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, за період з 25.06.2009р. по 27.04.2010р.;
- стягнення з прокуратури Кіровоградської області суми коштів у розмірі середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, за період з 25.06.2009р. по 27.04.2010р.;
- визнання протиправними дій, з боку прокуратури Кіровоградської області щодо порушення законодавства про оплату праці, при не виплаті в день звільнення 25.06.2009р., належної заробітної плати, всіх сум, що належить до виплати при звільненні, а проведення розрахунку лише 03.07.2009р.;
- зобов'язання прокуратуру Кіровоградської області, здійснити виплату коштів у розмірі середнього заробітку за весь час затримки у виплаті належної заробітної плати, всіх сум, що належить до виплати про звільненні по день фактичного розрахунку, з 25.06.2009р. по 03.07.2009р.;
- стягнення з прокуратури Кіровоградської області суми коштів у розмірі середнього заробітку за весь час затримки у виплаті належної заробітної плати, всіх сум, що належить до виплати при звільненні по день фактичного розрахунку, з 25.06.2009р. по 03.07.2009р.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов наступних висновків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва призначено попереднє судове засідання для вирішення питання щодо поважності причин пропущення строків звернення до суду та їх поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. (ч.3 ст.99 КАС України).
Отже, за змістом ст.99 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014р. у справі №826/236/14.
В даному адміністративному позові, позивачем оскаржується рішення, бездіяльність відповідачів, які стосуються проходження та звільнення його з публічної служби в органах прокуратури.
В позовній заяві позивач зазначає, що дізнався про порушення свої прав згідно відповіді Департаменту кадрової роботи та державної служби від 23.02.2017р. на його звернення від 16.02.2017р. в якому просив надати відомості щодо проведення відносно нього службової перевірки, які в подальшому стали підставою для його звільнення.
Крім того, позивач зазначає, що згідно отриманої відповіді, він дізнався, що Генеральною прокуратурою України прийнято оскаржуваний наказ №732-к без наявності будь-яких матеріалів службового розслідування відносно нього, про що дізнався 13.03.2017р. лише при отриманні вищезазначеного листа.
Представником Генеральної прокуратури України на адресу суду подано клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до суду.
В обґрунтування поданого клопотання представник ГПУ зазначив, що з наказом №732-к від 25.06.2009р. ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області, копію наказу ОСОБА_1 отримав 25.06.2009р. про що свідчить його підпис (а.с.113, т.1).
В судовому засіданні, представник ГПУ підтримав подане клопотання. Представником Прокуратури Кіровоградської області, суду надано пояснення щодо заявленого клопотання.
Позивач проти заперечував проти заявленого клопотання та його задоволення з підстав дотримання ним строку звернення до суду.
Розглянувши подане клопотання та заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.
Дисциплінарний проступок в діях позивача встановлено в ході проведеного службового розслідування прокуратурою Кіровоградської області щодо події, яка мала місце 16.06.2009р. за участю позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до Інструкції про порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України 21.02.2001р. №69-к, прокурором Кіровоградської області видано розпорядження від 18.06.2009р. №20 про проведення службового розслідування.
В ході службового розслідування ОСОБА_1 25.06.2009р. на ім'я Генерального прокурора України були подані письмові пояснення щодо обставин, які мале місце 16.06.2009р. за його участю.
Наказом Генерального прокурора України від 18.06.2009р. №657к ОСОБА_1 відсторонено від виконання повноважень на період проведення службового розслідування. З наказом позивач ознайомлений, про що свідчить його підпис (а.с.108, т.1).
В матеріалах справи також наявна копія наказу Прокурора Кіровоградської області від 25.06.2009р. №187-к, яким ОСОБА_1 відкликано з щорічної відпуски з 25.06.2009р. за його згодою.
Прокуратурою Кіровоградської області на ім'я в.о. Генерального прокурора України Кудрявцева В.В. направлено подання про звільнення прокурора Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 із займаної посади.
В подальшому, наказом в.о. Генерального прокурора України від 25.06.2009р. №732-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Голованівського району Кіровоградської області, копію наказу позивач отримав 25.06.2009р., що останнім не заперечувалось (а.с.113, т.1).
Представник ГПУ також зазначив, що листом від 23.07.2009р. №17/2-35413 ОСОБА_1 надано відповідь на його звернення від 27.06.2009р. щодо не згоди з прийнятим рішенням про його звільнення, а також зазначено, що обставини вчиненого останнім проступку викладено в поданні прокурора Кіровоградської області від 25.06.2009р.
Судом встановлено, що на заяву ОСОБА_1 щодо надання копій документів, які слугували підставою для звільнення, прокуратурою Кіровоградської області листом від 27.07.2009р. за вих. №11/1-953вих-09 надіслано копії наказу про звільненні, висновку службового розслідування та трудова книжка (а.с.129, т.1).
Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа від 13.03.2015р. №11-3703-15 Прокуратури Кіровоградської області, яким ОСОБА_1 на його звернення щодо видачі належним чином оформленої трудової книжки та інших питань, вбачається, що позивачеві видано трудову книжку 27.04.2010р. під розпис, а також надано довідку №18-67 вих-15 від 04.03.2015р та копію наказу №732-к від 25.06.2009р. (а.с.142, т.1).
Вищезазначене дає підстави стверджувати, що позивач мав реальну можливість вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у строки передбачені ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна позиція висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017р. у справі №К/800/43872/15 щодо проходження публічної служби, при обчислені строків звернення до суду значення мають обставини, які підтверджують обізнаність особи про порушення прав, свобод або інтересів, а не дата ознайомлення з наказом.
Посилання позивача на лист відповідь Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України від 23.02.2017р. не є обґрунтованою підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки зазначений лист не містить фактів та доказі, які б не були відомі позивачеві починаючи з 25.06.2009р.
Позивачем не надано суду доказів, щодо причин не звернення до суду за захистом свої прав на протязі більше ніж 7 років, а саме з моменту отримання наказу №732-к від 25.06.2009р. до подання позовної заяви.
За захистом своїх прав позивач звернувся до суду лише 12.04.2017р., тобто з пропуском строку звернення до суду без поважних причин.
В судових засіданнях під час реплік позивач зазначив, що в разі не задоволення його заяви про відвід ним буде подано інші заяви. Зазначене свідчить про свідоме затягування судового процесу без поважних причин.
Також суд, зазначає, що позивач є фаховим юристом, зазначене підтверджено службою на посаді прокурора, що ще раз підтверджує зловживання своїм процесуальним правом та затягуванням судового процесу, ним оскаржено ухвалу суду про відмову в задоволенні відводу головуючого судді, яка не підлягає оскарженню.
Враховуючи наведені обставини, позивач міг та повинен був дізнатись про обставини, що слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Позивачем не наведено будь - яких доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, в силу чого, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду. Клопотання про поновлення строку звернення до суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до суду позивач звернувся з порушенням місячного строку, та відсутність підстав для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до ч.3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У відповідності до положень ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з п.9 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.
Керуючись ст.ст.99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Кіровоградської області провизнання протиправними та скасування, поновлення на роботі у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.В. Смолій