ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
27 червня 2017 року м. Київ № 826/7528/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Острович Е.С., розглянувши адміністративний позов
за позовомОСОБА_1
доВідділу роботи з кадрами прокуратури Київської області
прозобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1
представник відповідача: Галась О.М.
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Відділу роботи з кадрами прокуратури Київської області про зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 107 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить внести зміни до наказу №26-к, та змінити запис в його трудовій книжці щодо формулювання причини звільнення його з Прокуратури Київської області із, а також запис про дату звільнення змінити зазначену « 23 жовтня 2014 року» на « 06 жовтня 2014 року».
Позивач одночасно з адміністративним позовом подав до суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що про фак порушення прав позивача, позивачу стало відомо з листа-відповіді Прокуратури Київської області, який було отримано позивачем лише 10.05.2017 року.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем в 2014 році оскаржувався в судовому порядку наказ №26-к і постановою Окружного адміністративного суду м.Києва позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, та в подальшому Київським апеляційним адміністративним судом було скасовано постанову першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, та Вищим адміністративним судом України було відмовлено позивачу у відкриття касаційного провадження, а відтак наказ №26-к від 23.10.2014 року залишено в силі.
Таким чином, відповідно до вище зазначеного, суд вважає що про наказ №26-к від 23.10.2014 року, який став підставою для звільнення позивача, позивач дізнався або міг дізнатися ще в 2014 році під час оскарження його до суду.
Також, в судовому засіданні, позивач підтвердив той факт, що про наказ №26-к від 23.10.2014 року йому стало відомо ще в 2014 році, коли позивач був звільнений та отримав трудову книжку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позивачем існування поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Частиною 2 статті 100 КАС України визначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
При цьому слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем не доведено існування обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду та матеріали справи свідчать про недотримання позивачем строку такого звернення, підстав для поновлення цього строку не має, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.99, 100, 102, 160 КАС України, суд, -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу роботи з кадрами прокуратури Київської області про зобов'язання вчинити дії з підстав пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Суддя І.В. Смолій