ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
03 серпня 2017 року № 826/28102/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
доДепартамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись ОСОБА_1 з позовом до департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії та ОСОБА_2 з позовом до департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держгеокадастру у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Відповідною ухвалою суду адміністративні справи №826/28102/15, №826/28140/15 об'єднано в одне провадження, об'єднаній адміністративній справі присвоєно загальний №826/28102/15.
В подальшому до суду через канцелярію від представника позивачів надійшла письмова заява про зміну позовних вимог, згідно з якою, відповідачем у справі є департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач). Вказану заяву судом, відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивачів підтримав позови та просив задовольнити їх повністю з підстав, зазначених у них та наданих на їх обґрунтування доказах.
Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи сторона відповідача повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 уклав договір з ТОВ "Ліга-Експерт" №90 від 12.11.2013 року про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та ОСОБА_2 уклала договір з ТОВ "Ліга-Експерт" №96 від 12.11.2013 року про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Листам департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.09.2015 №12284/0/12/27-15 та від 13.10.2015 №13819/012/27-15 повідомлено про залишення без розгляду справу щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на хуторі Биківня у Деснянському районі м. Києва за зверненням ТОВ "Ліга-Експерт".
Відповідно до листа від 13.10.2015 №13819/0/12/27-15 справа щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 залишена без розгляду, оскільки відповідно до п 3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передача земельних ділянок у власність чи користування для містобудівних потреб забороняється. Також відмова від 14.09.2015 №12284/0/12/27-15 мотивована тим, що на даний час на земельній ділянці розташовані зелені насадження. Відповідно до Програми створення (оновлення) містобудівної документації у місті Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 №518/10006 (із змінами і доповненнями) на зазначену територію передбачено розробка детального плану території селища Биківня (№86 переліку).
Відповідно до пункту 3 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Враховуючи наведене, розгляд зазначеного питання можливий після затвердження детального плану території селища Биківня в установленому законодавством порядку.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою та регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування врегульовано Законом України від 22.05.2003 №858-ІV "Про землеустрій".
Відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
завдання на розроблення проекту землеустрою;
пояснювальну записку;
копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);
розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
кадастровий план земельної ділянки;
матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
матеріали погодження проекту землеустрою.
Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачений статтею 186-1 Земельного кодексу України.
Так, згідно наведеної норми в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Частиною другою статті 186-1 Кодексу встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";
надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі вважають листи відповідача, адресовані ТОВ "Ліга-Експерт", фактичним висновком щодо відмови у розгляді звернення щодо відведення земельної ділянки позивачам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд на хуторі Биківня у Деснянському районі м. Києва.
Разом з тим, суд не може погодитися з такими твердженнями позивачів, оскільки листи не відповідають вимогам Земельного кодексу України щодо форми та змісту висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки тощо, та фактично мають інформаційний характер.
Фактично звернення ТОВ "Ліга-Експерт" відповідачем не розглянуті. Доказів зворот нього суду не пред'явлено.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 02.11.2006 р. у справі "Волохи проти України" (Заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державним органам суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Корецький та інші проти України" (Заява №40269/02) Суд вказав, що навіть припускаючи, що положення закону було вірно розтлумачено судами та дане втручання базувалося на формальній підставі, закріпленій в національному законодавстві, Суд нагадує, що вислів "передбачений законом" в другому пункті статті 11 Конвенції не тільки вимагає, щоб дія, яка оскаржується, була передбачена національним законодавством, але також містить вимогу щодо якості закону.
Отже, як вбачається з наведених судових актів, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.
Виходячи з наведеного суд зазначає, що відповідачем допущено бездіяльність щодо неприйняття висновку про погодження або відмови у погодженні проектів землеустрою, розроблених ТОВ "Ліга-Експерт" в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_2, а тому підстав для скасування листів відповідача судом не вбачається. Разом з тим, враховуючи компетенцію відповідача, а не суду, надавати оцінку проектам землеустрою (які суду не надані) та відсутність висновку, передбаченого Земельним кодексом України, виходячи з принципу верховенства права та статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав позивачів, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про зобов'язання Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати висновок про погодження або відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд на хуторі Биківня у Деснянському районі м. Києва.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Із системного аналізу викладених положень та обставин вбачається, що позови ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування рішень є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Позови задовольнити частково.
2. Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний номер 26345558) надати висновки про погодження або про відмову у погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки (замовники: ОСОБА_1, розробник: товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга-Експерт").
3. Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний номер 26345558) надати висновки про погодження або про відмову у погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки (замовники: ОСОБА_2, розробник: товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга-Експерт").
4. Позови в іншій частині залишити без задоволення.
5. Присудити на користь ОСОБА_6 частину здійсненого ним судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26345558).
6. Присудити на користь ОСОБА_2 частину здійсненого ним судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26345558).
7. Зобов'язати департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом одного місяця із дня набрання судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.В. Смолій