ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
11 липня 2017 року м. Київ № 826/7441/17
Окружний адміністративний суд м.Києва в складі судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Острович Е.С., розглянувши в попередньому судовому засідання питання щодо залишення позову без розгляду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Солом'янської в м.Києві районної державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
за участю представники сторін:
від позивачів: ОСОБА_2 (представник)
від відповідача: не прибув
До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Солом'янської в м.Києві районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, в якому просять суд:
- визнати протиправним та скасувати п.1.2 Розпорядження голови Жовтневої районної у м.Києві державної адміністрації №1133 від 28.08.2001р.;
- зобов'язати Солом'янську в м.Києві районну державної адміністрацію передати на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Політех» жилі приміщення, передбачені п.1.2 Розпорядження голови Жовтневої районної у м.Києві державної адміністрації №1133 від 28.08.2001р.
Представником позивача на адресу суду подано пояснення щодо причин пропуску звернення до суду, в яких просив поновити їх.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.99 КАС України).
Отже, за змістом ст.99 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014р. у справі № 826/236/14.
В даному адміністративному позові, позивачем оскаржується п.1.2 Розпорядження голови Жовтневої районної у м.Києві державної адміністрації №1133 від 28.08.2001р. Зазначеним Розпорядженням квартири за №76,77, які знаходяться в будинку по вул.Борщагівська, 145 в м.Києві.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач 20.06.2003р. набула право власності на квартири у житловому будинку №102 на вул.Борщагівська, 145, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло.
Розпорядженням Жовтневої районної у м.Києві державної адміністрації від 28.08.2001р. №1133 «Про затвердження спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємств і організацій по наданню жилих приміщень». Зокрема, п.1.2 п.1 затверджено спільне рішення адміністрації профспілкового комітету про надання жилих приміщень працівникам Комунального підприємства по утриманню житла Жовтневого району м.Києва (службова).
Представник позивача зазначає, що про існування спірного розпорядження Жовтневої районної у м.Києві державної адміністрації від 28.08.2001р. №1133 позивач дізналась, лише в квітні 2017року, коли представник отримав відповідь від ОСББ «Політех» на адвокатський запит від 11.04.2017р. та ознайомив з ним позивача.
Однак, як вбачається з наявної копії ордеру серії КС №097906, ОСОБА_2 представляє інтереси позивача ОСОБА_1 в органах державної влади починаючи з 07.04.2016р. (а.с.10).
У відповідності до листа Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації від 21.04.2016р. №108-6122 представнику позивача надавалась інформація щодо оскаржуваного розпорядження., копія листа наявна в матеріалах справи (а.с.36).
Одночасно звернуто увагу представника позивача на той факт, що станом на день розгляду справи розпорядження Жовтневої районної у м.Києві державної адміністрації від 28.08.2001р. №1133, ні ким не скасовано та є чинним.
Таким чином обізнаність позивача з розпорядження Жовтневої районної у м.Києві державної адміністрації від 28.08.2001р. №1133 підтверджується перепискою її представника в органами влади, а також судовими рішення в яких представник позивача ОСОБА_2 приймала участь в якості представника ОСББ «Політех».
Крім того, позивачка є членом ОСББ «Політех», а тому інформація яка стосується діяльності ОСББ доводилась до відома на зборах ОСББ «Політех»
Статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком.
Вищий адміністративний суд України в ухвалі №К/800/60454/14 від 01.12.2015р. в аналогічній справі до Київської міської ради про визнання незаконним (нечинним) рішення «Про питання комунальної власності територіальної громади м.Києва» від 02.12.2010р. №284/5096 зазначив, що строк звернення до адміністративного суду обмежено ст.99 КАС України. З урахуванням положень цієї статті належним способом захисту порушеного права є, зокрема, звернення до суду з даним позовом в межах строку, встановленого ст.99 КАС України.
Аналізуючи питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові покриття, сходові марші і т. ін.), Конституційний Суд України виходив з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизовані у Законі України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Також, суд звертає увагу на те, що з 2003р. (видача свідоцтва про право власності квартири) позивач повинен був дізнатися про порушення спірним розпорядженням своїх прав та інтересів, однак, до суду звернувся лише в червні 2017р. для захисту порушених правах та інтересів, тобто понад 14 (чотирнадцять) років з дня, коли повинен бу дізнатися про існування оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведені обставини, позивач міг та повинен був дізнатись про обставини, що слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Позивачем/представником позивача не наведено будь - яких доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, в силу чого, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду. Клопотання про поновлення строку звернення до суду не надав.
Відповідно ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачами не наведено обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду та матеріали справи свідчать про недотримання позивачем строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк на звернення до суду без поважних причин, підстав для поновлення цього строку не має, у зв?язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ст.100 КАС України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду.
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янської в м.Києві районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє їх права звернутися до адміністративного суду в загальному порядку з клопотанням про поновлення строку звернення до суду з визначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.В. Смолій