17 серпня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1005/17
17 год. 00 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Дудар Е.І.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про скасування рішення при притягнення до дисциплінарної відповідальності,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області (далі-відповідач, КДКА Херсонської області), за участю третьої особи - ОСОБА_3, в якому просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Херсонської області від 23.06.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Суду пояснив, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 23.06.2017 року дисциплінарною палатою КДКА Херсонської області прийняте рішення, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік. Позивач вважає дане рішення протиправним, посилаючись на порушення відповідачем строку притягнення до відповідальності, відсутності обгрунтувань порушення позивачем ОСОБА_4 адвокатської етики, зокрема, в чому саме полягав конфлікт інтересів між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Також позивач наголосив, що справа щодо притягнення його до відповідальності розглянута упереджено, оскільки між ним та головою КДКА ОСОБА_2, а також членами дисциплінарної палати ОСОБА_5, ОСОБА_6 склались неприязні стосунки ще з 2014 року, коли ОСОБА_1 було незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а тому вказані особи повинні були заявити самовідвід. Крім того, розглядаючи справу відповідач порушив принцип змагальності, оскільки розглянув справу за відсутності ОСОБА_1, не взявши до уваги заяву про відкладення розгляду справи за поважних причин. Посилаючись на наведені обставини, просив позов задовольнити та скасувати рішення від 23.06.2017 року.
Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи протии позову, зазначив, що 04.05.2017 року на адресу КДКА Херсонської області надійшла скарга ОСОБА_3 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 за порушення ОСОБА_4 адвокатської етики., Присяги адвоката і Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". За результатами проведеної перевірки зазначеної скарги членом дисциплінарної палати ОСОБА_7 25.05.2017 року складено довідку, в якій викладені виявлені під час перевірки обставини, а також висновок про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 деяких ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та пропозиція про порушення дисциплінарної справи. За результатами розгляду скарги ОСОБА_8. довідки та матеріалів перевірки дисциплінарною палатою КДКА Херсонської області на засіданні палати від 26.05.2017 року прийнято одностайне рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 На зазначене засідання дисциплінарної палати адвокат ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим, не з'явився. Рішення дисциплінарної палати Херсонської області від 26.05.2017 року та копія довідки були направлені на адресу позивача рекомендованим листом і отримані ним 13.06.2017 року. 23.06.2017 року дисциплінарною палатою КДКА Херсонської області прийняте рішення, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення присів статей 9,14, 20 ОСОБА_4 адвокатської етики, статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 34 вказаного Закону застосовано стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік. Також представник відповідача відмітив, що він, як голова КДКА та члени дисциплінарної палати не мали жодних підстав заявляти самовідводи, оскільки не вважають стосунки між позивачем та членами КДКА неприязними. Обчислення строку притягнення до відповідальності відповідач здійснював, виходячи з пояснень скаржника та обставин, встановлених під час розгляду справи, та вважає, що відлік строку починається з 23.08.2016 року, оскільки саме в цей день була укладена угода між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про надання правової допомоги, яку ОСОБА_3 не підписав, а позивач без укладання угоди здійснював від імені ОСОБА_3 представництво в судах, тобто діяв без наявності у нього підстав для надання правової допомоги. Разом з цим представник відповідача наголошував, що надання правової оцінки діям адвоката та визначення їх кваліфікації відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ОСОБА_4 адвокатської етики цим Законом віднесено до повноважень відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії. Розгляд дисциплінарної справи і притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є дискреційними повноваженнями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у зв'язку із чим суд не може надавати правової оцінки посиланням позивача на необгрунтованість висновків дисциплінарної падати КДКА Херсонської області щодо порушення адвокатом ОСОБА_4 адвокатської етики. Перевірка доцільності виходить за межі компетенції адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Третя особа - ОСОБА_3 у судовому засіданні висловив згоду із доводами представника відповідача та просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_4 на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом № 378, виданим Херсонською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 02.08.2006 року.
04.05.2017 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області надійшла скарга ОСОБА_3 від 26.04.2017 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді позбавлення права заняття адвокатською діяльністю та виключення із єдиного реєстру адвокатів. Зі змісту даної скарги слідує, що ОСОБА_3, починаючи з 2000 року був потерпілим у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які шахрайським шляхом заволоділи трактором ОСОБА_3 Захист обвинувачуваного ОСОБА_10 здійснював адвокат ОСОБА_1 У грудні 2011 року ОСОБА_10 звільнено від кримінальної відповідальності по амністії, проте трактор ОСОБА_3 повернуто не було. Пройшов час, скаржник не пам'ятає точної дати коли випадково зустрів ОСОБА_1, який запропонував йому допомогти повернути трактор, за що адвокат попросив плату за послуги 10% від вартості трактора. ОСОБА_3 вважав таку суму завищеною, тому угоди не підписав. Згодом із реєстру судових рішень ОСОБА_3 дізнався про існування постанови Новотроїцького районного суду від 10.12.2015 року про внесення доповнення до постанови від 23.07.2012 року, якою речовий доказ трактор Т-150 передано законному володільцю - ОСОБА_3, проте транспортний засіб йому не повертали. Зустрівшись через деякий час із ОСОБА_1 (приблизно в середині березня 2016 року) скаржник погодився на укладення угоди на умовах адвоката, за умови оплати послуг після фактичного отримання трактора. Сторони домовилися подавати до суду цивільний позов до Генічеського відділу поліції ГУНП, оскільки трактор знаходився на зберіганні у поліції. Сплативши судовий збір за цивільний позов, ОСОБА_11 не підписував угоди, оскільки адвокат сказав, що треба час на підготовку. 14.04.2016 року ОСОБА_11 вдома ознайомився зі змістом угоди про надання правової допомоги та відмовився підписати з підстав відсутності умови щодо оплати послуг після отримання трактора. 31.08.2016 року з листа керівника Генічеської прокуратури ОСОБА_3 дізнався про залишення судом позовної заяви без розгляду на підставі його заяви від 21.07.2016 року. Пізніше, 13.09.2016 року ОСОБА_11 дізнався, що начебто ним подана до суду позовна заява до Державної казначейської служби про відшкодування матеріальної шкоди та зрозумів, що від його імені діє адвокат ОСОБА_1 Скаржник зазначив, що адвокат ОСОБА_1 звертався до суду та діяв від імені ОСОБА_3 без існування угоди про надання правової допомоги, оскільки останній жодних угод не підписував. На думку скаржника, такими своїми діями адвокат порушив ОСОБА_4 адвокатської етики, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_8 25.05.2017 року член дисциплінарної палати КДКА Херсонської області ОСОБА_12 склала довідку, в якій зазначила про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та доцільність порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та розгляд на засіданні дисциплінарної палати.
26.05.2017 року відповідач прийняв рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначення справи до розгляду на 23.06.2017 року о 12:00 год., а також про повідомлення про час та місце розгляду справи скаржника та адвоката.
Матеріали справи містять докази надіслання рекомендованим листом та вручення позивачу 13.06.2017 року рішення про порушення дисциплінарної справи від 26.05.2017 року.
13.06.2017 року ОСОБА_1 надіслав рекомендованим відправленням №7530002169309 на адресу КДКА Херсонської області заяву про відвід членів дисциплінарної палати ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та заяву про відкладення розгляду справи за поважних причин, надавши докази поважності неявки.
Із офіційного сайту Державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" судом встановлено, що поштове відправлення № 7530002169309 надійшло до відділення зв'язку Херсон-3 17.06.2017 року та вручене адресату - КДКА Херсонської області 24.06.2017 року.
23.06.2017 року за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача дисциплінарна палата КДКА Херсонської області одностайно прийняла рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік за порушення присів частини 3 статті 9, статті 14, частини 1 статті 20 ОСОБА_4 адвокатської етики, статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Надаючи оцінку обґрунтованості вимог позивача про незаконність притягнення його до дисциплінарної відповідальності, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
ОСОБА_4 засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Процедура розгляду дисциплінарної справи визначена ст.ст. 40, 41 Закону № 5076-VI.
Так, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 40 Закону № 5076-VI).
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката (абз. 2 ч. 2 ст. 40 Закону № 5076-VI).
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (абз. 3 ч. 2 ст. 40 Закону № 5076-VI).
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки (абз. 4 ч. 2 ст. 40 Закону № 5076-VI).
Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката (ч. 2 ст. 41 Закону № 5076-VI).
Суд не бере до уваги посилання позивача на порушення його прав в частині розгляду дисциплінарної справи та прийняття рішення за його відсутності та не заявлення окремими членами дисциплінарної палати самовідводів, оскільки, як було зазначено вище, про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений своєчасно, надіславши пояснення по суті скарги з додатками. У свою чергу, заяви позивача про відвід членам дисциплінарної палати та про відкладення розгляду справи, призначеної на 23.06.2017 року, відповідач отримав 24.06.2017 року, тобто після прийняття рішення.
За таких обставин суд не вбачає порушень відповідачем процедури розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1
Щодо твердження відповідача про відсутність у суду повноважень надавати оцінку обгрунтованості рішення дисциплінарної палати КДКА Херсонської області, суд відмічає наступне.
КДКА Херсонської області є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України.
У даній справі позивач оскаржує рішення відповідача прийняте ним як суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак суд вважає, що має право досліджувати обставини публічно-правового спору між позивачем та відповідачем та перевіряти відповідність спірного рішення критеріям, встановленим ч. 3 ст. 2 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ВСУ у справі № 821/1904/14 (рішення № 57933021).
Щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, суд зазначає наступне.
Зі змісту спірного рішення від 23.06.2017 року слідує, що дисциплінарна палата КДКА Херсонської області, розглянувши скаргу ОСОБА_3, встановила наступні обставини. Скаржник ОСОБА_8 був потерпілим у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ст.ст. 190 ч. 2, 185 ч. 2, 358 ч. 3 КК України. Адвокат ОСОБА_1 приймав участь у даній справі у якості захисника обвинуваченого ОСОБА_10 08.12.2011 року Новотроїцький районний суд Херсонської області виніс постанову, якою ОСОБА_10 звільнено від кримінальної відповідальності по амністії. 23.07.2012 року Новотроїцький районний суд у порядку ст. 11-1 ч. 2 КПК України виніс постанову про закриття справи щодо ОСОБА_9 у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не повернувши при цьому трактора законному володільцю ОСОБА_8 З приводу повернення трактора ОСОБА_8 неодноразово звертався до міліції, прокуратури, суду, де зустрічав адвоката ОСОБА_111. та розповів про свої проблеми. Адвокат ОСОБА_1ІІ. запропонував йому свої послуги щодо повернення трактора, проте ОСОБА_8 наголосив адвокату, що без підписаного договору він послуг не прийме. Через деякий час у приміщенні суду ОСОБА_3 зустрів адвоката ОСОБА_1, який надав для підписання угоду. ОСОБА_8 відмовився її підписувати, оскільки умови угоди не відповідали умовам, які пропонував ОСОБА_3 Через три місяці ОСОБА_8 стало відомо про прийняття Новотроїцьким районним судом постанови від 10.12.2015 року, якою суддя Марківський О.В. вніс доповнення до постанови суду від 23.07.2012 року про повернення речового доказу трактору Т-150 К законному володільцю ОСОБА_8 Отримати трактор з території Новотроїцького райвідділу поліції ОСОБА_8 не зміг, оскільки трактор зник, у зв'язку із чим ОСОБА_8 С продовжував звертатися до органів поліції і прокуратури, де зустрічав адвоката ОСОБА_1, який запропонував свої послуги. ОСОБА_3 погодився працювати з ним лише при наявності договору з урахуванням раніше обговорених умов, тобто про оплату послуг адвоката лише після фактичного повернення трактора, на що адвокат погодився. Сплативши судовий збір за подання цивільного позову, ОСОБА_8 віддав квитанцію адвокату, однак ніяких документів не підписував. Судове засідання, що було призначено на 14.04.2016 року, відкладено та адвокат ОСОБА_1 надав ОСОБА_8 для підписання угоду про правову допомогу, яку останній забрав, щоб ознайомитися і підписати вдома. Оскільки зміст угоди не відповідав домовленостям - не зазначено умови щодо оплати гонорару після фактичного повернення трактора, ОСОБА_8 відмовився її підписувати, про що повідомив адвоката. З листа керівника Генічеської місцевої прокуратури від 31.08.2016 року № 66/3079-16 ОСОБА_8 дізнався, що начебто він 21.07.2016 року подав до Новотроїцького районного суду Херсонської області заяву про залишення без розгляду позовної заяви від 21.03.2016 року до МВС України та до Генічеського відділу поліції ГУ НП в Херсонській області про відшкодування матеріальної шкоди. Па підставі зазначеної заяви ухвалою судді Марківського О.В. від 21.07.2016 року позов ОСОБА_8 від 21.03.2016 року залишено без розгляду. Скаржник зазначає, що ніякого позову він не підписував, і взагалі не знав, що позов вже подано, а також не підписував ніякої заяви про залишення без розгляду зазначеного позову, та не підписував договору з адвокатом ОСОБА_1 У вересні 2016 року ОСОБА_8 отримав ухвалу суду від 01.09.2016 року про залишення без руху його позовної заяви вже до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди у зв'язку із несплатою судового збору. У суді ОСОБА_3 дізнався, що 29.07.2016 року він написав позовну заяву до Державної казначейської служби, після чого зрозумів, що адвокат ОСОБА_1 подає від його імені якісь документи, а тому подав до суду заяву про повернення позовної заяви у зв'язку із недовірою до адвоката ОСОБА_1 24 вересня 2016 року ОСОБА_3 уклав договір про надання правової допомоги з іншим адвокатом, який ознайомився з матеріалами цивільних справ за позовом ОСОБА_8 від 21.03.2016 р. до MВС України, Генічеського відділу поліції ГУ НП в Херсонські області про відшкодування шкоди та за позовом ОСОБА_8 до Державної казначейської служби. З наданих йому копій матеріалів зазначених справ скаржник дізнався, що адвокат ОСОБА_1 МЛІ. від його імені та без його відома підписував і подавав до суду різні документи, не погоджуючи своїх дій із ОСОБА_3
Посилаючись на наведені вище обставини, які встановлені відповідачем у ході розгляду скарги, а також п. 1 ч. 2 ст. 78 КПК України, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарна палата КДКА Херсонської області дійшла висновку про порушення позивачем приписів частини 3 статті 9 (неприпустимість конфлікту інтересів), статті 14 (діяв в інтересах ОСОБА_3 без угоди про надання правової допомоги), частини 1 статті 20 ОСОБА_4 адвокатської етики (недотримав принцип неприпустимості конфлікту інтересів на стадії прийняття доручення клієнта), тобто про вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Такі дії адвоката ОСОБА_1 відповідач розцінив, як грубе одноразове порушення ОСОБА_4 адвокатської етики, та враховуючи наявність рішення КДКА Херсонської області від 21.04.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, вирішив застосувати до позивача стягнення у вигляді зупинення права заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
Суд не погоджується із висновками відповідача щодо наявності у діях адвоката ОСОБА_1 ознак грубого одноразового порушення ОСОБА_4 адвокатської етики, з огляду на наступне.
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 5076-VI).
Критерії оцінки етичних аспектів поведінки адвоката визначені Правилами адвокатської етики, затвердженими Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (далі - ОСОБА_4 адвокатської етики), за правилами статті 2 яких дія цих ОСОБА_4 поширюється на відносини, що виникли або існують після їх прийняття.
Відповідно до п 7 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, у разі, якщо адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 9 ОСОБА_4 адвокатської етики, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу (ч. 2 ст. 9 ОСОБА_4).
У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов'язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов'язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів (ч. 3 ст. 9 ОСОБА_4).
Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката (ч. 4 ст. 9 ОСОБА_4).
За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами (ч. 5 ст. 9 ОСОБА_4).
Відповідно до частини 1 статті 20 ОСОБА_4 адвокатської етики адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов'язаний договором про надання правової допомоги.
Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов'язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту (ч. 2 ст. 20 ОСОБА_4).
Аналіз наведених вище положень Закону № 5076-VI та ОСОБА_4 адвокатської етики дає підстави для висновку, що конфлікт інтересів виникає у разі одночасного надання адвокатом правової допомоги на підставі угоди особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги, тобто інтереси яких є взаємно суперечливими. Тобто, конфлікт інтересів виникає у разі укладення адвокатом угоди з особою, інтереси якої об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов'язаний договором про надання правової допомоги або адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці.
Судом встановлено, що постановою Новотроїцького районного суду від 23.09.2011 року у кримінальній справі № 1-22/11 про обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_1 допущено до участі в якості захисника підсудного ОСОБА_10
Постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 08.12.2011 року у справі № 1-22/11, ОСОБА_10 звільнено від кримінальної відповідальності, а справу закрито на підставі статті 6 Закону України "Про амністію у 2011 році".
09.12.2011 року вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області у справі № 1-22/11 ОСОБА_9 засуджено до п'яти років 6 місяців позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
23.07.2012 року Новотроїцький районний суд у порядку ст. 11-1 ч. 2 КПК України виніс постанову у справі № 2118/916/2012 про закриття справи щодо ОСОБА_9 у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Із листа голови Новотроїцького районного суду від 19.05.2017 року № 03/46/2017 слідує, що у постанові від 23.07.2012 року у справі № 2118/916/2012 адвокат ОСОБА_1 на зазначений. Даний факт підтверджується також постановою від 23.07.2012 року у справі № 2118/916/2012, яка розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Постановою Новотроїцького районного суду від 10.12.2015 року у справі №2118/916/2012, за участю адвоката ОСОБА_1, внесено доповнення до постанови Новотроїцького районного суду від 23.07.2012 року у справі № 2118/916/2012 по обвинуваченню ОСОБА_9, зазначивши, що речовий доказ трактор Т-150 передано законному володільцю - ОСОБА_3
Таким чином, із матеріалів дисциплінарної справи щодо притягнення позивача до відповідальності судом встановлено, що адвокат ОСОБА_1 представляв інтереси ОСОБА_10 у справі № 1-22/11, яка закрита постановою Новотроїцького районного суду від 08.12.2011 року.
10.12.2015 року адвокат ОСОБА_1 представляв інтереси ОСОБА_3 у справі № 2118/916/2012 про обвинувачення ОСОБА_9, яка розглядалась стосовно повернення речового доказу.
Суд критично оціную твердження відповідача про те, що у даному випадку наявні ознаки порушення позивачем ч. 3 ст. 9 та ч. 1 ст. 20 ОСОБА_4, оскільки представництво інтересів підсуднього ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_3 відбувалось із перервою у часі - чотири роки, та у різних кримінальних справах, а також стосовно різних підсудніх. Належної оцінки зазначеним обставинам відповідач не надав.
Варто уваги також те, що під час перевірки відповідачем не було встановлено фактів одночасного надання адвокатом ОСОБА_1 правової допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_10, а також фактів отримання адвокатом конфіденційної інформації, дотичної до інтересів нового клієнта.
Щодо висновків дисциплінарної палати КДКА Херсонської області про порушення позивачем статті 14 ОСОБА_4 адвокатської етики, суд зазначає наступне.
До матеріалів справи позивач долучив копію своїх пояснень від 24.05.2017 року та звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_3, що отримані відповідачем до розгляду дисциплінарної справи, зі змісту яких слідує, що 02.11.2015 року між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір про надання правової допомоги з питання правової інформації, консультації та роз'яснення про долю речового доказу трактору Т-150. Також 28.07.2016 року між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір про надання правової допомоги з питання відшкодування матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 у зв'язку із невиконанням рішення суду про повернення речового доказу. 08.09.2016 року ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_3 заяву із вимогою сплатити гонорар. Згодом адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про примусове виконання обов'язку в натурі.
Позивач надав суду копії угод про надання правової допомоги від 02.11.2015 року та 28.07.2016 року, підписані ОСОБА_3, та копію довіреності, прирівняної до нотаріальної від 04.05.2016 року, якою ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_14 вести від його імені справи та бути його представником, зокрема, в судах першої та апеляційної інстанції з усіма правами, які надаються законом позивачу, відповідачу та третій особі.
Як пояснив позивач у судовому засіданні, ОСОБА_14, його син, та допомагає позивачу у представництві інтересів громадян.
Суд зауважує, що при розгляді дисциплінарної справи відповідач не взяв до уваги посилання адвоката ОСОБА_1 на існування угод про надання правової допомоги від 02.11.2015 року та від 28.07.2016 року, не витребував від позивача або від Новотроїцького районного суду копії зазначених угод та не надав даним обставинам належної оцінки. Натомість представник відповідача у судовому засіданні посилався на угоду про надання правової допомоги, укладену між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 23.08.2016 року та не підписану ОСОБА_3, як на єдиний доказ відсутності між адвокатом та скаржником договірних відносин.
Таким чином, існують суперечності між обставинами, викладеними у скарзі ОСОБА_3 та поясненнях ОСОБА_1, які відповідачем належним чином не досліджені та належними доказами не спростовані.
Загальні умови, підстави, підстави та строки притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності установлені ст. ст. 33 - 42 Закону № 5076-VI.
Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України і є процедурою розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону № 5076-VI).
За приписами частини 2 статті 34 Закону № 5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи (ч. 1 ст. 41 Закону № 5076-VI).
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (ч. 2 ст. 41 Закону № 5076-VI).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 31 Закону № 5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Отже, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, що виразився, зокрема, у систематичному порушенні правил адвокатської етики або грубому одноразовому порушенні правил адвокатської етики або порушенні інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Частиною 2 статті 70 ОСОБА_4 адвокатської етики передбачено, що адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката (ч. 3 ст. 70 ОСОБА_4).
Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості (ч. 7 ст. 70 ОСОБА_4).
Із наведених вище положень статті 70 ОСОБА_4 адвокатської етики слідує, що обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
У свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи правомірність рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатської діяльності, суд виходить з того, що відповідачем у ньому не вказано і до матеріалів справи не додано конкретних, беззаперечних, належних та допустимих доказів вчинення адвокатом одноразового грубого порушення.
Фактично висновок відповідача побудований лише на доводах, викладених у скарзі ОСОБА_3, без надання належної оцінки цим доводам.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у діях адвоката ОСОБА_1 ознак грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Варто зауважити, що відповідач жодним чином не обґрунтував підстави для застосування такого заходу дисциплінарного стягнення, як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
В оскаржуваному рішенні відповідач посилається на вчинення з позивачем грубого одноразового порушення ОСОБА_4 адвокатської етики, проте не зазначає, яке саме із перелічених ним в оскаржуваному рішенні порушень, що допущені позивачем, є саме грубим одноразовим.
Також суд відмічає, що оскаржуване рішення містить посилання на встановлені обставини повторного протягом року вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тобто відповідач наголошує на систематичності порушення ОСОБА_4 адвокатської етики.
Суд критично оцінює доводи відповідача щодо систематичного порушення позивачем ОСОБА_4 адвокатської етики, оскільки рішення КДКА Херсонської області від 21.04.2017 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності оскаржене останнім до суду і є предметом розгляду адміністративної справи № 821/781/17. Отже, законність притягнення позивача до відповідальності у вигляді попередження, що накладено рішенням від 21.04.2017 року, встановлюється судом, відтак без висновку суду про правомірність такого рішення та наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, твердження про систематичність таких порушень є передчасним.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та скасування рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Частиною1 статті 94 КАС України, передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 23.06.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1
Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 640 (шістсот сорок) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 серпня 2017 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 11.3