22 серпня 2017 р.Р і в н е 817/1078/17
09год. 50хв.
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення податкового боргу. В обґрунтування позовної заяви зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 53500,21 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені терміни грошових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутності.
Представник відповідача заперечень проти позову суду не надав, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за даними обліку позивача за відповідачем рахується податковий борг зі сплати орендної плати за земельну ділянку у сумі 53500,21 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №1996-1305 від 02.07.2016.
Вказані обставини підтверджуються: розрахунком виникнення податкового боргу (а.с.4), витягом з картки особового рахунку платника податків позивача (а.с.5), корінцем податкового повідомлення-рішення від 02.07.2016 №1996-1305 з доказами його надіслання позивачу (а.с.6).
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Пунктом 288.7. статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Згідно п.286.5. ст.286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до п.287.5 ст.287 даного кодексу земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідач у встановленому законом порядку податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №1996-1305 від 02.07.2016 не оскаржував та суму визначеного у ньому грошового зобов'язання не сплатив.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Підпунктом 20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган має право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Доказів на підтвердження сплати відповідачем суми заборгованості станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і належать до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно з ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 53500,21 грн., який перерахувати на р/р 33219815700002, код платежу - 18010900, одержувач - місцевий бюджет, банк: ГУДКС Рівненської області, МФО 833017, ЄДРПОУ 38012714.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комшелюк Т.О.