Справа № 815/2404/17
21 серпня 2017 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., за участю секретаря судового засідання Філімоненко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника 3-ї особи про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом Міністерства оборони України до Обласної медико-соціальної експертної комісії №2, Військово-лікарської комісії Південного регіону, за участю 3-ї особи ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасувати рішення Військово-лікарської комісії Південного регіону № 143 від 11.06.2009 року та рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2, -
24 квітня 2017 року Міністерство оборони України звернулось до суду із позовом до Обласної медико-соціальної експертної комісії №2, Військово-лікарської комісії Південного регіону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - ОСОБА_1 про про визнання незаконними та скасувати рішення Військово-лікарської комісії Південного регіону № 143 від 11.06.2009 року та рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2.
Ухвалою суду від 26.04.2017 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні представником 3-ї особи заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в зв'язку з пропуском Позивачем строку звернення до суду.
Представник позивача заперечував щодо заявленого клопотання.
Представники відповідачів, підтримали заявлене клопотання.
Розглянувши зазначене клопотання представника 3-ї особи про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Як встановлено судом із позову, 28 лютого 2017 року Міністерству оборони України, стало відомо, після надходження судової повістки по справі № 492/188/17, про існування довідок серія 2-18 ОД №024134 від 13.04.2009 року( в довідці зазначено дату 15.06.2009) та серія 2-18 ОД №024890 від 12.04.2010 року, які видані Одеською медико - соціальною експертною комісією №2, якими встановлені причини інвалідності ОСОБА_1 - «захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії».
Тобто, з позовної заяви вбачається, що Міністерство оборони України набуло право в контексті ч. 2 ст. 99 КАС України на звернення до суду, починаючи з 28.02.2017 року, і з саме цієї дати потрібно рахувати 6 місячний строк звернення до адміністративного суду. Однак суд не погоджується з такою думкою Позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішення, які оскаржені в даному позові, направлені з ІНФОРМАЦІЯ_1 06.09.2016 року та отримані Департаментом фінансів Міністерства оборони України 23.09.2016 року, про що свідчать відповідь на запит (а.с.103), копії документів зі справи Арцизького районного суду Одеської області №492/188/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, а саме наступні документи: - Копія заяви до військового комісара Одеської області з додатками, вх. 7705 від 28.07.2016 року; - Копія листа з військового комісаріату Одеської області, вих. 08.08.2016 року; - Копія листа до військового комісара Одеської області з додатками, вх. 8767 від 01.09.2016 року; - Копія листа з ІНФОРМАЦІЯ_1 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, вих. №6876 від 06.09.2016 року (м. Київ пр.-т Повітрофлотський 6 ); - Копія листа з Одеського обласного військового комісаріату вих. №6888 від 07.09.2016 року (а.с. 67-72).
25.11.2016 року, за результатами розгляду матеріалів, які надійшли, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги третій особі ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.
Як вбачається з копії листа з Одеського обласного військового комісаріату до Департаменту фінансів Міністерства оборони України вих. №6876 від 06.09.2016 року, (м.Київ пр.-т Повітрофлотський 6), в додатках до вказаного листа, що адресований на адресу позивача серед інших документів зазначені:
- Копії довідок МСЄК серії 2-18 ОВ від 13.04.09 №094919 серії 2-18 ОД від 13.04.09 №024134 та сер.2-18 ОД від 12.04.10 №024890;
- Копія витягу з протоколу засідання ВЛК від 11.06.09 №143;
- Копія довідки 10 ГУ ГШ ЗС СРСР щодо участі у бойових діях в ДРА від 27.03.1986 №318/6.
Таким чином, зазначені докази свідчать про те, що Міністерству оборони України, як суб'єкту владних повноважень, про наявність оскаржених позивачем рішень МСЄК №2 та ВЛК Південного регіону було відомо починаючи з 23.09.2016 року, як від дати отримання вказаних документів.
Крім того, до військового комісара Одеської області, як посадової особи у структурі Позивача, зазначені рішення надійшли 28.07.2016 року. Оскаржене рішення Військово-лікарської комісії Південного регіону, яку також віднесено до підрозділів Міністерства оборони України, прийняте 11.06.2009 року, рішення медико-соціальної експертної комісії прийняті в 2009-2010 роках на підставі рішення ВЛК Південного регіону. Також, згідно з листом Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи (а.с. 101), існує процедура залучення представників військових відомств до роботи медико-соціальних експертних комісій.
Згідно з ч.2 ст.99 КАС України, на відміну від інших суб'єктів звернення, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Тому саме з цієї дати у позивача виникає можливість на звернення до суду, при цьому підставою для звернення до суду слід вважати не момент, коли у позивача виникли сумніви стосовно законності чи незаконності рішень, які оскаржені, а момент виникнення підстав звернення.
Такої ж думки дотримується Вищий адміністративний суд України, у своїй постанові від 03.08.2017 року № К/800/6046/17 та судова палата в адміністративних справах і судова палата у цивільних справах Верховного суду України, від 03.11.2015 року справа № 810/2041/14, які зазначають, що аналізуючи положення абзацу 2 частини другої статті 99 КАС України про початок обчислення строку звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень та виникнення підстав, що дають право на звернення з позовом, підставою для такого звернення є факт порушення, вчинений у певний час, а не факт, коли про це стало відомо.
При цьому суд посилається на практику Європейського суду з прав людини, а саме у справі "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, з сукупного аналізу матеріалів справи та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо початку строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Також, згідно п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, визначено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду. Суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 155,160, 165 КАС України, -
Клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов Міністерства оборони України до Обласної медико-соціальної експертної комісії №2, Військово-лікарської комісії Південного регіону, за участю 3-ї особи ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасувати рішення Військово-лікарської комісії Південного регіону № 143 від 11.06.2009 року та рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано 22 серпня 2017 року.
Суддя Бутенко А.В.