Справа № 815/3148/17
21 серпня 2017 року м.Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Рудченко О.І.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій, та стягнення моральної шкоди у сумі 40000грн., -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень (від 26.06.2017р. вхід.№18332/17), просить суд визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо зупинки, затримання, направлення на штрафмайданчик транспортного засобу Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1, та вилучення свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу; стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області моральну шкоду в сумі 40000грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.05.2017р. рухаючись на 11-му кілометрі об»їзної дороги м.Одеси на автомобілі Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 було зупинено молодшим інспектором взводу супроводження ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2, на вимогу якого позивач передав працівнику поліції свідоцтво про реєстрацію автотранспортного засобу та посвідчення водія, після огляду яких молодший інспектор взводу супроводження ГУНП в Одеській області старший сержант поліції ОСОБА_2 повідомив позивачу, що реєстраційні документи на автомобіль підроблені, а автомобіль має перебиті номери, у зв'язку з чим автомобіль марки Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1 було затримано, та поміщено на штрафмайданьчик №7. Таким чином, позивач наголошує, що молодшим інспектором взводу супроводження ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 порушено вимоги статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» в частині зупинення транспортного засобу за відсутності передбачених вказаною статтею підстав. Крім того, на думку позивача, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху має право тимчасово затримати транспортний засіб шляхом блокування або доставити його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку лише у випадку якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху. Вищеозначеними діями працівника органу поліції йому завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, пов'язаних з протиправною зупинкою, затриманням та направленням на штрафмайданьчик транспортного засобу Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1, та вилучення свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу.
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 07.07.2017р. вхід.№19320/17), наголошуючи, зокрема, що 28.05.2017року о 10:10 годин, молодшим інспектором взводу супроводження ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2, під час несення служби на 11-му кілометрі об'їзної дороги м.Одеси, за наявності обґрунтованого припущення щодо скоєння водієм транспортного засобу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 КУпАП, було зупинено автомобіль Мерседес Е200, державний знак НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САО №446437, під керуванням ОСОБА_1 При перевірці інспектором поліції реєстраційних документів транспортного засобу встановлено ознаки їх фальсифікації, що, на думку відповідача, надавало йому можливість припустити про можливе скоєння позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, з урахуванням того, що від позивача - ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання (вхід.№22896/17 від 16.08.2017р.) про розгляд справи за відсутності позивача, та його представника, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, під час несення 28.05.2017р., спільно з лейтенантом ОСОБА_3, служби (екіпаж РОЩП-711) близько 10год. 10хв. на 11-му кілометрі автодороги М0501 обхід м.Одеса молодшим інспектором взводу супроводження ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 зупинено транспортний засіб Мерседес, державний знак НОМЕР_2, реєстраційний талон САО 446437 від 26.02.2013р., під керуванням громадянина ОСОБА_1. При перевірці реєстраційного талона САО 446437 від 26.02.2013р. у працівника органу поліції виникли сумніви щодо його справжності, у зв'язку з чим транспортний засіб було доставлено до Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області, про що свідчить наявний у матеріалах справи Рапорт молодшого інспектора взводу супроводження ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2П від 28.05.2017р.
Судом з'ясовано, що 28.05.2017р. молодшим інспектором взводу супроводження ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 у присутності свідків здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу марки Мерседес, державний знак НОМЕР_2, шляхом доставлення для зберігання на штрафмайданчик №7, у зв'язку з підозрою у переварці та підробці документів, про що свідчить наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія Акта огляду та затримання транспортного засобу від 28.05.2017р.
Вищеозначене послугувало підставою для звернення позивача - ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою.
Так, на думку суду, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо зупинки, затримання, направлення на штрафмайданчик транспортного засобу Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1, та вилучення свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 40000грн., підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом послугували зупинка, затримання, направлення молодшим інспектором взводу супроводження ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 на штрафмайданчик транспортного засобу Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1, та вилучення свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» відповідно до статті 1 якого Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що основними повноваженнями поліції є регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно зі статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Натомість, судом встановлено, що відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Одеській області не доведено наявності, визначених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», підстав за яких молодшим інспектором взводу супроводження ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 було зупинено транспортний засіб Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1.
Відповідності до статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частиною третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.
Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної правової норми Кодексу України про адміністративні правопорушення Кабінет Міністрів України Постановою від 17 грудня 2008року №1102 (зі змінами та доповненнями) затвердив Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, котрий визначає процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008року №1102 тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.
Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів, у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов'язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори.
Для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку поліцейський викликає евакуатор через чергового відповідного територіального органу Національної поліції.
Після прибуття евакуатора поліцейський у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
У разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути на місці в максимально короткий строк, поліцейський оформляє протокол про адміністративне правопорушення. У протоколі робиться відповідний запис про тимчасове затримання транспортного засобу із зазначенням інформації про складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, що долучається до протоколу, а у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу.
Якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, поліцейський не проводить тимчасове затримання транспортного засобу і оформляє протокол про адміністративне правопорушення, а у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу. При цьому акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, якщо його вже складено, долучається до рапорту поліцейського про факт появи водія на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу.
Відповідно до статті 265-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язковою умовою для затримання транспортного засобу шляхом доставляння на спеціальний майданчик є розміщення транспортного засобу у місці затримання з суттєвим перешкоджанням дорожньому руху, тобто транспортний засіб повинен створювати значні/суттєві перешкоди дорожньому руху, робити неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною автомобільної дороги, а за відсутності вказаної умови транспортний засіб не може бути затриманий шляхом доставляння на спеціальний майданчик в порядку статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, судом встановлено, що відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Одеській області до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження складення відносно позивача - ОСОБА_1 протоколу про вчинення ним будь-якого з адміністративних правопорушень.
Також, відповідачем у порушення приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено, що затриманий молодшим інспектором взводу супроводження ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції ОСОБА_2 транспортний засіб Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1, суттєво перешкоджав дорожньому руху.
Крім того, на думку суду, припущення молодшого інспектора взводу супроводження ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 щодо скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбачено ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, жодним чином не є законодавчо передбаченою підставою для зупинки, затримання, направлення на штрафмайданчик транспортного засобу Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1, та вилучення свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу.
До того ж, судом встановлено, що Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26.06.2017р. у справі №496/1644/14 клопотання ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано арешт із забороною розпорядження та користування, накладений ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 31 травня 2017р. на транспортний засіб «Mercedes Е200» сірого кольору д/з ВТ 0090 АА.
Зокрема, в межах розгляду вищеозначеного клопотання ОСОБА_1 судом встановлено, що власником автомобіля згідно технічного паспорта є ОСОБА_4 В той же час, до справи долучено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на ім»я ОСОБА_1, що свідчить про те, що вказана особа є володільцем автомобіля на не заборонених законом підставах. Також, згідно фабули кримінального провадження, до ЄРДР внесено відомості лише про ознаки підробки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; будь-яких відомостей про зміну або знищення номера кузова автомобіля до ЄРДР не вносилось.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що молодший інспектор взводу супроводження ГУНП в Одеській області старший сержант поліції ОСОБА_2 не мав законодавчо передбачених підстав для зупинки, затримання, направлення на штрафмайданчик транспортного засобу Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1, та вилучення свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного, судом дійшов висновку, що молодший інспектор взводу супроводження ГУНП в Одеській області старший сержант поліції ОСОБА_2 діяв не у межах повноважень, та не у спосіб, що передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення, Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008року №1102, що призвело до порушення законних прав позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо зупинки, затримання, направлення на штрафмайданчик транспортного засобу Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1, та вилучення свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу, є цілком правомірними та обґрунтованими, у зв»язку з чим підлягають задоволенню.
При цьому, не є обґрунтованими, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області моральної шкоди у розмірі 40000грн., з урахуванням наступного.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Моральна (немайнова) шкода - наслідки правопорушення, які не мають економічного змісту і вартісної форми і можуть полягати у: 1) фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна (немайнова) шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених ст.1174 Цивільного кодексу України є шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Таким чином, враховуючи положення ст.1174 Цивільного кодексу України, що передбачають відповідальність за завдану шкоду незалежно від вини заподіювача, позивач має довести не лише протиправність поведінки відповідача, але й наявність самої моральної шкоди, та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Крім цього, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Водночас, позивачем - ОСОБА_1 до суду не надано жодних доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Одеській області моральної шкоди у вигляді моральних чи фізичних страждань, погіршення стану здоров'я, тощо, як і не надано ґрунтовних пояснень, та доказів на підтвердження того, з яких саме міркувань виходив позивач визначаючи спірну суму завданої, за його твердженням, відповідачем, моральної шкоди у розмірі 40000грн.
Таким чином, беручи до уваги наведене, суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на його користь моральної шкоди у сумі 40000грн.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо зупинки, затримання, направлення на штрафмайданчик транспортного засобу Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1, та вилучення свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу; стягнення з моральної шкоди в сумі 40000грн., підлягають задоволенню частково, з вищенаведених підстав.
Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій щодо зупинки, затримання, направлення на штрафмайданчик транспортного засобу Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1, та вилучення свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу; стягнення з моральної шкоди в сумі 40000грн., задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо зупинки, затримання, направлення на штрафмайданчик транспортного засобу Mercedes Е200, державний номер НОМЕР_1, та вилучення свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Єврейська,12) на користь ОСОБА_1 (Одеська область, смт.Окни, вул.Виноградна,13) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 640(шістсот сорок)грн.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.