Справа № 815/2404/17
21 серпня 2017 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., за участю секретаря судового засідання Філімоненко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 комісії Південного регіону про закриття провадження по справі за позовом Міністерство оборони України до Обласної медико-соціальної експертної комісії №2, ОСОБА_1 комісії Південного регіону, за участю 3-ї особи ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасувати рішення ОСОБА_1 комісії Південного регіону № 143 від 11.06.2009 року та рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2, -
З клопотанням до суду звернулась ОСОБА_1 комісія Південного регіону про закриття провадження по справі за позовом Міністерства оборони України до ОСОБА_1 комісії Південного регіону, Обласної медико-соціальної експертної комісії №2, за участю 3-ї особи ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасувати рішення ОСОБА_1 комісії Південного регіону № 143 від 11.06.2009 року та рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2.
Ухвалою суду від 26.04.2017 року відкрито провадження по справі.
В судовому засіданні представником відповідача - ОСОБА_1 комісії Південного регіону, заявлене клопотання про закриття провадження по справі.
Представник позивача заперечував щодо заявленого клопотання.
Представник відповідача - Обласної медико-соціальної експертної комісії №2, підтримала заявлене клопотання.
Представник 3-ї особи залишив розгляд клопотання на розсуд суду.
Розглянувши зазначене клопотання Відповідача про закриття провадження у справі суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як встановлено з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 в частині встановлення причин інвалідності ОСОБА_2
Законом України “Про реабілітацію інвалідів в Україні” визначено основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”, медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, інвалідність, як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до пп. 8 п. 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 267 від 25 березня 2015 року, Міністерство охорони здоров'я відповідно до покладених на нього завдань проводить медико-соціальну експертизу з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності особи.
Медико-соціальну експертизу згідно з абз. 1 п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров'я України і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі; міські, міжрайонні, районні комісії.
Абзац четвертий пункту 10 цього Положення визначає, що комісія складається з представників Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби Служби безпеки України та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та, у разі потреби, працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України “Про реабілітацію інвалідів в Україні” рішення медико-соціальних експертних комісій є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними установами незалежно від типу і форми власності.
З огляду на викладене вбачається, що рішення медико-соціальних експертних комісій спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері реабілітації інвалідів, створення правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.
Таким чинном суд вважає, що рішення медико-соціальних експертних комісій мають публічний характер та підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок міститься в пункті 15 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів".
З огляду на викладене суд вважає, що оскільки предметом спору у даній справі є перевірка правомірності оскаржуваного рішення лише в частині встановлення причин інвалідності ОСОБА_2, а не спростування самого факту інвалідності, що виключає необхідність захисту особистих немайнових прав особи у спірних правовідносинах то зазначені правовідносини мають публічний характер та підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства, тому клопотання Відповідача- Військово-лікарської комісії Південного регіону про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 157, 160, 165 КАС України, суд, -
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 комісії Південного регіону про закриття провадження по справі 815/2404/17 - залишити без задоволення.
Ухвала суду окремо від судового рішення по суті не оскаржується.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 22.08.2017 року.
Суддя Бутенко А.В.