04 серпня 2017 року № 810/1290/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панченко Н.Д, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В-Лог» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «В-Лог» з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, у якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо виключення ТОВ «В-Лог» з реєстру платників ПДВ;
- зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області поновити реєстрацію ТОВ «В-Лог» як платника податку на додану вартість.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оспорюваним рішенням контролюючий орган анулював реєстрацію ТОВ «В-Лог» платником податку на додану вартість, посилаючись на встановлений у ході аналізу податкової звітності за період з червня 2015 року по червень 2016 року факт подання податкових декларацій з показниками, що свідчать про відсутність операцій з постачання товарів, робіт, послуг, за наслідками яких сформовані податкові зобов'язання та/або податковий кредит.
Позивач стверджує, що такий висновок не ґрунтується на фактичних обставинах, позаяк у жовтні 2015 року товариством було подано контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ за вересень 2015 року, у якій були відображені операції з поставки товарів, які є об'єктом оподаткування ПДВ, на загальну суму 35000,00 грн., та за наслідками яких підприємством були визначені податкові зобов'язання у розмірі 7000,00 грн.
Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що позивач у період з червня 2015 року по червень 2016 року не подавав до контролюючого органу або подавав податкову звітність з показниками, що свідчать про відсутність операцій, які є об'єктом оподаткування ПДВ.
Водночас відповідно до абзацу «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація платником податку на додану вартість анулюється якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
З урахування викладеного відповідач вважає, що мав підстави для анулювання реєстрації ТОВ «В-Лог» платником ПДВ.
Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги положення частин четвертої та шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «В-Лог» зареєстроване 21.03.2007 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 18-22).
04 квітня 2007 року ТОВ «В-Лог» зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100033093, виданим Броварською ОДПІ 04.04.2007 (а.с. 28).
Рішенням Броварської ОДПІ від 30.06.2016 №68 реєстрацію ТОВ «В-Лог» платником податку на додану вартість анульовано (а.с. 29).
Підставою для анулювання реєстрації ТОВ «В-Лог» платником податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про подання позивачем податкової звітності з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (робіт, послуг) протягом 12 послідовних місяців, а саме, з червня 2015 року по червень 2016 року.
Відтак, відповідач дійшов висновку про наявність визначених абзацом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України передумов, з якими податкове законодавство пов'язує можливість анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником податку на додану вартість.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку оспорюваному рішенню, суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
У пункті 181.1 статті 181 Податкового кодексу України визначено, що особи, у яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно розділом V Податкового кодексу України, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.
Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (пункт 182.1 статті 182 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у випадках, визначених абзацами «а»-«з» цього пункту.
Так, абзацом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація платником податку на додану вартість анулюється якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Пунктом 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, та який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, передбачено, що контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).
У випадку анулювання реєстрації платником ПДВ з підстав, визначених абзацом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, такими документами є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців.
У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
Тобто, умовою анулювання реєстрації платником ПДВ з підстав, визначених абзацом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, є підтверджений довідкою та/або реєстром (переліком) факт неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Як з'ясовано судом, фактичною підставою анулювання реєстрації ТОВ «В-Лог» платником ПДВ став висновок відповідача про подання позивачем починаючи з червня 2015 року по червень 2016 року податкової звітності з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (робіт, послуг).
На підтвердження вказаних обставин контролюючий орган посилається на реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) протягом 12 послідових податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту (а.с. 49).
Зі змісту вказаного реєстру слідує, що декларації з ПДВ за червень-серпень, жовтень-листопад 2015 року, січень-травень 2016 року були подані ТОВ «В-Лог» з нульовими показниками податкових зобов'язань та податкового кредиту. Натомість податкові декларації за вересень та грудень 2015 року ТОВ «В-Лог» не подавались взагалі.
Перевіряючи достовірність наведеної у вказаному реєстрі інформації, судом встановлено, що 07.10.2015 ТОВ «В-Лог» подало до Броварської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2015 року, де у колонці «А» «обсяги постачання» рядка 1.1 «операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою» було відображено показник « 35000,00»; у колонці «Б» «сума податку на додану вартість» було відображено показник « 7000,00» (а.с. 32-33).
Податкову декларацію ТОВ «В-Лог» з податку на додану вартість за вересень 2015 року було прийнято контролюючим органом, що підтверджується квитанцією №2 (а.с. 34).
У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що рішенням Броварської ОДПІ, яке оформлене листом від 24.10.2015 №14424/10/10-06-15-01-16/4096, податкову декларацію ТОВ «В-Лог» з податку на додану вартість за вересень 2015 року не було визнано як податкову звітність, оскільки вона не містила визначених у пункті 48.3 статті 48 Податкового кодексу України обов'язкових реквізитів.
Таким чином, приймаючи оспорюване рішення контролюючий орган виходив, зокрема, з того, що позивач не подавав податкової декларації з ПДВ за вересень 2015 року.
Заперечуючи проти таких доводів, представник позивача зазначив, що рішення податкового органу, яким податкова декларація з ПДВ за вересень 2015 року не була визнана як податкова звітність, було предметом адміністративної справи №810/95/16.
Судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2016, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016, визнано протиправним та скасовано рішення Броварської ОДПІ, оформлене листом від 24.10.2015 №14424/10/10-06-15-01-16/4096; зобов'язано Броварську ОДПІ прийняти та зареєструвати як податкову звітність ТОВ «В-Лог»: уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ №9203616219 від 05.10.2015; додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів» №9203616298 від 05.10.2015; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ №9210432070 від 13.10.2015; додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів» №9210431499 від 13.10.2015; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 загальна) №9205785666 за вересень 2015 року; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 загальна) №9233492018 за жовтень 2015 року; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 загальна) №9246753842 за листопад 2015 року; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 загальна) №9265957689 за грудень 2015 року (а.с. 62-68).
Отже, висновки відповідача про неподання позивачем податкової декларації з ПДВ за вересень 2015 року спростовуються рішенням суду, яке набрало законної сили.
Беручи до уваги встановлений у судовому засіданні факт подання позивачем у період з червня 2015 року по червень 2016 року податкової звітності з ПДВ, що свідчить про здійснення позивачем операцій постачання/придбання товарів, внаслідок яких були сформовані податкові зобов'язання з ПДВ, суд дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для анулювання реєстрації ТОВ «В-Лог» платником ПДВ згідно з положеннями абзацу «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
За таких обставин, рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 30.06.2016 №68 є протиправним та підлягає скасуванню.
Пунктом 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, та який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, передбачено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.
Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Міністерства доходів і зборів України для внесення відповідних змін до Реєстру.
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ.
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: 1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється; 2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ.
Зважаючи на скасування судом рішення відповідача про анулювання реєстрації ТОВ «В-Лог» платником ПДВ, суд, з метою відновлення порушених прав позивача, дійшов висновку про необхідність зобов'язати Броварську ОДПІ поновити реєстрацію ТОВ «В-Лог» як платника податку на додану вартість з моменту ануляції такої реєстрації.
Розглядаючи заявлене представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на пропуск позивачем процесуальних строків звернення до суду, суд зауважує наступне.
Так, у судовому засіданні представник відповідача наполягав на тому, що про прийняття податковим органом оспорюваного рішення позивача було повідомлено листом від 30.06.2016 №4790/10/10-06-12-01-16/1671, який не було вручено позивачу з причин, що не залежали від податкового органу.
На підтвердження вказаних обставин представник відповідача посилається на конверт з штрихкодовим ідентифікатором 0740018349217, який 08.08.2016 повернувся на адресу відповідача з довідкою відділення поштового зв'язку із зазначеною у ній причиною не вручення поштового відправлення «договір не заключено» (а.с. 52).
Таким чином представник відповідача вважає, що строк звернення з даним позовом сплинув 08.02.2017. Натомість позивач з позовною заявою звернувся лише 05.04.2017.
Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.
Із змісту пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності будь-якого рішення контролюючого органу протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.
Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що адміністративний позов було подано до суду у межах визначених Податковим кодексом України строків.
Суд також відхиляє посилання представника відповідача на конверт з штрихкодовим ідентифікатором 0740018349217 як на обставину, що свідчить про обізнаність позивача з фактом прийняття контролюючим органом оспорюваного рішення.
Дослідивши копію вказаного конверта судом з'ясовано, що його не було вручено у зв'язку з відсутністю договору між юридичною особою та оператором поштового зв'язку.
Відповідно до пункту 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку.
Пунктом 94 Правил передбачено, що порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування.
Відповідно до пункту 102 Правил, в об'єкті поштового зв'язку вручаються рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки додому.
Пунктом 101 Правил передбачено, що у разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до пункту 110 Правил, у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). Повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресованих до запитання та на абонементну скриньку, вкладаються відповідно до картотеки "До запитання" та до абонементної скриньки адресата.
Згідно з пунктом 117 Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.
Тобто, відсутність між юридичною особою та оператором поштового зв'язку договору про доставку поштової кореспонденції не звільняє оператора поштового зв'язку від направлення юридичній особі повідомлення про можливість отримати відповідне поштове відправлення безпосередньо в об'єкті поштового зв'язку.
Таким чином, невручення поштового відправлення з підстав відсутності договору про доставку поштової кореспонденції не свідчить про повідомлення належним чином платника податків про рішення контролюючого органу.
Матеріалами справи підтверджується, що лист від 30.06.2016 №4790/10/10-06-12-01-16/1671, у якому податковий орган повідомляв позивача про анулювання реєстрації платником ПДВ, представник позивача отримав лише 16.05.2017 (а.с 46).
Враховуючи викладене у сукупності суд дійшов висновку, що позивач з даним позовом до суду звернувся у межах встановлених законом строків.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем в адміністративному позові заявлено одну вимогу немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення) та похідну від неї вимогу про зобов'язання вчинити дії, за які позивачеві належало сплатити 1600,00 грн. судового збору.
Під час звернення до суду позивач платіжними дорученнями сплатив 2756,00 грн. судового збору.
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Броварської ОДПІ.
Повернення суми надмірно сплаченого судового збору відповідно до положень статті 7 Закону України «Про судовий збір» вирішується судом за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Оскільки під час розгляду справи позивачем відповідних клопотань не заявлялось, питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору судом не вирішується, що не виключає можливості звернутись з таким клопотанням у майбутньому.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128,159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 30.06.2016 №68.
Зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області поновити реєстрацію ТОВ «В-Лог» платником податку на додану вартість з моменту ануляції.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «В-Лог» (ідентифікаційний код 34901857) за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39463945; місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 286) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.08.2017.