3.5
Іменем України
18 серпня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/689/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Широкої К. Ю.,
при секретарі судового засідання - Поповій Н. І.,
за участю представників сторін від:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправним та скасування припису та постанов про накладення штрафу, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3 О.) до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі - відповідач, Управління Держпраці) про визнання протиправним та скасування припису та постанов про накладення штрафу.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Луганській області винесено Припис про усунення порушень № 12-09-81/0015 від 21.11.2016, а 06.12.2016 заступником начальника Головного управління Держпраці у Луганській області ОСОБА_4 винесено Постанови про накладення штрафу уповноваженим посадовими особами № 1, № 2 та № 3 від 12.05.2017 представник позивача отримав копії вказаних постанов у Лисичанському міському відділі Державної виконавчої служби. Припис № 12-09-81/0015 від 21.11.2016, позивачем на момент звернення до суду не одержано. Позивач просив визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Луганській області № 12-09-81/0015-001 від 21.11.2016 року, а також, визнати протиправними та скасувати: постанову про накладення штрафу від 06.12.2016 року № 1 у розмірі 43500 (сорок три тисячі п'ятсот) гривень, постанову про накладення штрафу від 06.12.2016 року № 2 у розмірі 4350 (чотири тисячі триста п'ятдесят) гривень, постанову про накладення штрафу від 06.12.2016 року № 3 у розмірі 1450 (одна тисяч чотириста п'ятдесят) гривень.
У судове засідання позивач не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом своєчасного направлення повісток про виклик до суду, однак усі конверти були повернуті з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання» (а. с. 77а, 103, 125).
Представник позивача, який діяв на підставі довіреності, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення в яких пояснив наступне. Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Вважає, що дія вказаного закону в період проведення перевірки не поширювалась на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Абзац 3 п. 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних підрозділів (пункт 3), затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 02.07.2012 № 390 (далі - Порядок № 309) передбачає, що критерії за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання застосовується лише до планових перевірок. Іншими Законами України не надано Управлінню Держпраці повноважень на проведення позапланових перевірок на підставі звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства.
Також представником позивача були зазначені наступні порушення з боку відповідача. На думку представника позивача ФОП ОСОБА_3 не був повідомлений про розгляд справи про накладення штрафів за результатами перевірки в передбачений законодавством строк. Вважає, накладення одним рішенням сумарного штрафу (43500 грн.) за декілька порушень не передбаченим діючим законодавством, а спірні постанови про накладення штрафів винесеними з порушеннями форми, яка затверджена Наказом Мінсоцполітики України від 02.02.2016 № 67 (самовольно вказано строк пред'явлення постанов до виконання). Повідомив, що перевіряючий не встановив, чи вважають працівники, що їх трудові права порушено, чи не згодні вони з такими умовами праці тощо. Позивачу не надана для заповнення (у тому числі для зазначення зауважень) частина Акту перевірки, яка заповнюється суб'єктом господарювання. Вважає, що позивач взагалі не ознайомлений з результатами перевірки (у тому числі з Актом перевірки, Приписом, які йому вручені не були). Перевірка проведена не за місцезнаходженням (реєстрацією) позивача як ФОП, а в незрозумілому місті. Документи, які додані до Акту перевірки невідомо звідки та в який спосіб отримано. Матеріали перевірки містять копію довіреності, яка ніколи відповідачу не надавалась. Посадовими особами відповідача у період перевірки не витребувалось жодного документа від позивача (відповідні докази відсутні). Винесені спірні припис та постанови про накладення штрафів не тільки не направлені позивачу, але у подальшому позивачу з боку посадових осіб відповідача чинились перешкоди в ознайомленні з матеріалами перевірки. Виходячи з вищенаведеного представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, до суду надав письмові заперечення, у яких вказав, що відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці 04 лютого 2016 року № 8, Головне управління Держпраці у Луганській області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Головне управління Держпраці у Луганській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Зазначений контроль, з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р «Питання Державної служби з питань праці», здійснюється відповідно до Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390 (далі - Порядок № 390) шляхом проведення перевірок.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059 частини третьої пункту другого у ФОП ОСОБА_3 більше шістдесяти відсотків працівників одержують заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (що відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику).
Головним управлінням Держпраці у Луганській області на підставі згоди ОСОБА_5 з питань праці Держпраці України від 11.11.2016 №11216/4.3/4.2-ДП-16, відповідно до Порядку № 390, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р «Питання Державної служби з питань праці» був виданий наказ від 14.11.2016 № 207 «Про проведення позапланової перевірки дотримання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_3 О.».
Головним державним інспектором відділу державного нагляду додержання законодавства соціального страхування управління з питань праці Головного управління Держпраці у Луганській області ОСОБА_6 при наявності службового посвідчення та направлення на проведення перевірки у період з 18 листопада по 21 листопада 2016 року була здійснена позапланова перевірка додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, вул. Ленінградська, 92, м. Лисичанськ, Луганська обл., 93106). За результатами проведення перевірки було складено акт перевірки. ФОП ОСОБА_3 порушені вимоги Кодексу Законів про працю України в частині оплати праці у вихідні дні, строків розрахунку при звільненні, скороченої тривалість робочого часу, строків виплати заробітної плати.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, судом встановлено наступне.
Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96).
Відповідно до пункту 1 зазначеного Положення Державна служба, України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно - розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.
Згідно з підпунктом 54 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
У відповідності до п.п. 5 п. 4 Положення про Головне управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці № 8 від 04.02.2016 (а. с. 30-31), Управління Держпраці, згідно покладених на нього завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Зазначений контроль, з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р «Питання Державної служби з питань праці», здійснюється відповідно до Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390 (далі - Порядок № 390) шляхом проведення перевірок.
Відповідно до вказаного порядку, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор). Інспектор може проводити позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених зазначеним Законом. Перевірка складається з таких етапів: Робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора: Оформлення документів за результатами перевірки. Ознайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки. Проведення за результатами перевірки роз'яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб). За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у статті 2 передбачає проведення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Статтею 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі - Закон № 1669) забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059, затверджені критерії за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, серед інших, відносяться суб'єкти: із чисельністю до 50 осіб включно, у яких 60 і більше відсотків працівників одержують заробітну плату на рівні або нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.
Більше того, у відповідності із ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості і торгівлі», ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV (далі - Конвенція), інспектори праці вправі без попереднього повідомлення (в тому числі, про свою присутність) здійснювати перевірку, яку вони можуть вважати необхідною для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, причому, з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм.
Згідно із ст.16 Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 17.03.2005 Лисичанською міською радою Луганської області, № запису 2 381 000 0000 008819 (а. с. 82-83).
ОСОБА_5 з питань праці Державної служби з питань праці № 10730/4.1/4.3-ДП-16 від 27.10.2016 на виконання рішення колегії Мінсоцполітики від 23.09.2016 та Плану заходів щодо координації спільних дій Держпраці, ПФУ та ДФС направлено для опрацювання до Головного управління Держпраці у Луганській області перелік роботодавців, які виплачують заробітну плату в розмірі меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, серед яких був ОСОБА_3 (а. с. 35, зворотній бік а. с. 35).
Оскільки три з чотирьох працівників ФОП ОСОБА_3 отримували заробітну плату менше ніж мінімальна, фізична особа-підприємець, як суб'єкт господарювання мав високий ступень ризику. Отже мораторій на проведення перевірок встановлений Законом № 1669 на вказані правовідносини не поширювався.
Головним управлінням Держпраці у Луганській області на підставі згоди ОСОБА_5 з питань праці Держпраці України від 11.11.2016р. №11216/4.3/4.2-ДП-16 (а. с. 36), відповідно до Порядку № 390, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р «Питання Державної служби з питань праці» був виданий наказ від 14.11.2016 № 207 «Про проведення позапланової перевірки дотримання законодавства про працю у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3О.» (а.с. 37).
У період з 18.11.2016 по 21.11.2016 на підставі зазначеного наказу та направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання № 74 від 14.11.2016 (а. с. 38) головним державним інспектором відділу державного нагляду додержання законодавства соціального страхування управління з питань праці Головного управління Держпраці у Луганській області ОСОБА_6 проведено перевірку додержання вимог суб'єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Під час проведення перевірки було встановлено ряд порушень ФОП ОСОБА_3 законодавства про працю. За результатами якої складено акт перевірки № 12-09-81/0015 від 21.11.2016 (а.с. 39-50).
Зазначеним актом були встановлені порушення вимог законодавства про працю. В ході розгляду справи суть даних порушень представником позивача не оскаржувалась. Підставою для скасування припису та постанов про накладення штрафу на думку представника позивача є безпідставне проведення перевірки та процесуальні порушення в ході проведення перевірки. Представник позивача в судовому засіданні неодноразово стверджував, що позивач ніяких документів не надавав представникам відповідача, та не повідомлявся ніяким чином про проведення позапланової перевірки.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засідання пояснила, що перевірка проходила наступним чином. Засобами телефонного зв'язку було повідомлено представника позивача - ОСОБА_7 про проведення вказаної перевірки. У зв'язку з тим, що фізична особа-підприємець зареєстрована в жилому приміщенні, інспектором було запропоновано ОСОБА_7 надати документи в Управління Держпраці. В назначений час представник позивача з'явилася та надала всі необхідні для перевірки документи. Інспектором були перевірені повноваження ОСОБА_7, на підтвердження яких була надана довіреність № 1051 від 13.05.2015 (а. с. 108).
Порядок № 390 надає повноваження проводити позапланову перевірку у приміщенні органу державного нагляду.
Також зазначені обставини були підтверджені свідком ОСОБА_8, яка була допитана в судовому засіданні та підтвердила той факт, що ОСОБА_7, яка діяла на підставі довіреності приходила в службове приміщення Управління Держпраці та приносила документи, на підставі яких була проведена перевірка.
Представниця ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності НАН 148202 від 13.05.2015 року була повідомлена про можливість ознайомитись з актом перевірки. Як повідомили представники відповідача та свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні, ОСОБА_7 прийшла в приміщення управління для ознайомлення з актом, після ознайомлення з актом, вона відмовилась від підпису в акті, що зазначено в акті та швидко покинула приміщення, не надав ніяких пояснень.
Головним державним інспектором відділу державного нагляду додержання законодавства соціального страхування управління з питань праці Головного управління Держпраці у Луганській області ОСОБА_6 на підставі складеного акту про проведення перевірки був винесений припис № 12-09-81/0015-001 від 21.11.2016 року про усунення виявлених порушень (а. с. 51-52).
Частиною другою статті 265 КЗпП України, передбачена відповідальність юридичних та фізичних осіб-підприємців у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 № 509.
В судовому засіданні було встановлено, ФОП ОСОБА_3 був письмово повідомлений, шляхом вручення ОСОБА_9, яка діяла на підставі довіреності НАН № 148202 від 13.05.2015, повідомлення від 30.11.2016 № 01-15/2153/1 про розгляд справи, про що на копії повідомлення, яка залишилась в Головному управлінні Держпраці у Луганській області, зроблена відповідна позначка, засвідчена підписом ОСОБА_9 (а. с. 65). ФОП ОСОБА_3 не з'явився на розгляд справи 06.12.2016 та не надав обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до підпункту 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, заступником начальника Головного управління Держпраці у Луганській області ОСОБА_4 була винесена постанова № 1 про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу у розмірі, 43500,00 гривень на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, встановлених статтею 12 Закону України «Про оплату праці» та КЗпП; постановою № 2 про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу у розмірі 4350,00 гривень на підставі абзацу третього частини другої статті 265 КЗпП порушення встановлених строків виплати заробітної плати та постанова № 3 про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу у розмірі 1450,00 гривень на підставі абзацу шостого частини другої статті 265 КЗпП порушення інших вимог трудовою законодавства.
Постанови про накладення штрафу були направленні ФОП ОСОБА_3 кур'єрською службою «Нова пошта», про що свідчить квитанція про сплату за кур'єрську доставку (а. с. 66), вказані постанови отримані позивачем 09.12.2016 в 17 год. 02. хв. (а. с. 68).
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Також при розподілу тягаря доказування необхідно пам'ятати про принципи адміністративного судочинства, передбачені ст. 7 КАС України, а саме: рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Презумпція винуватості не є абсолютною. Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень - відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів. Отож застосування принципу презумпції винуватості суб'єкта владних повноважень не обумовлює його автоматично програшного становища у справі.
В ході судового розгляду справи, представники відповідача надали всі належні докази на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень. В свою чергу, представник позивача не спростував доводи відповідача, але мав таку можливість, однак не скористався нею, з невідомих суду підстав.
В судове засідання неодноразово викликалась у якості свідка ОСОБА_7, для спростування доказів представників відповідачів, однак до суду вона так і не з'явилась. Факт надання ОСОБА_7 документів для позапланової перевірки, ознайомлення з актом перевірки та належне повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу підтверджується матеріалами справи та показами свідка ОСОБА_8 А тому суд вважає, що представники відповідача довели цей факт, законними та обґрунтованими доказами.
Також представник позивача в судовому засіданні стверджував про невідповідність тексту у Постанові від 06.12.2016 № 1, Постанові від 06.12.2016 № 2 та Постанові від 06.12.2016 № 3 формі постанови, яка затверджена Наказом Мінсоцполітики України від 02.02.2016 № 67. Однак, порівняння спірних постанов з вищевказаною формою дозволяє зробити висновок про те, що вони повністю відповідає цій формі.
Жодних інших доводів в обґрунтування позиції щодо протиправності припису від 21.11.2016 року та постанов №1, 2, 3 від 06.12.2016 про накладення штрафу позивачем та його представником не наведено.
Відповідно до статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що позивачем не надано обґрунтованих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
Відтак, зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на правові приписи законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з відмовою в задоволені позовних вимог судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправним та скасування припису та постанов про накладення штрафу - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 23 серпня 2017 року.
Суддя ОСОБА_10