16 серпня 2017 року ( 11 год. 45 хв. )Справа № 808/1607/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Садового І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Батигіна О.В.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: ОСОБА_3
до: Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті
про: визнання дій протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд від 02.08.2016 №1
02.06.2017 ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача при складанні акта №0000015 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.08.2016 та розрахунку №1 від 02.08.2016 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування; скасування розрахунку №1 від 02.08.2016 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Ухвалою суду від 06.06.2017 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано строк до 20.06.2017 для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 22.06.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1607/17, призначено попереднє судове засідання на 11.07.2017.
Ухвалою суду від 11.07.2017 провадження у справі зупинене за клопотанням представника відповідача до 25.07.2017.
25.07.2017 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 25.07.2017 у відповідача витребувано докази.
Ухвалою суду від 25.07.2017 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 08.08.2017.
08.08.2017 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 08.08.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.08.2017.
У судовому засіданні 16.08.2017 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою “Камертон”.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнених позовних вимог від 02.06.2017 та наданих письмових пояснень. Зазначає, що 30.04.2017 позивачем отримано акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів з розрахунком №1 від 02.08.2016 плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування у розмірі 1456 євро. Дії посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області при складанні оскаржуваних акту та розрахунку вважає протиправними. Зокрема зазначає, що при здійсненні рейдової перевірки автомобіля, який перебуває у власності позивача, відповідач керувався «Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт. Повідомляє суд, що згідно договору оренди вантажного автомобіля НОМЕР_1 та напівпричіп ВАРЗ НПС 2730 державний номер НОМЕР_2 передані в користування громадянину ОСОБА_4 строком на 6 місяців до 31.12.2016. З огляду на те, що ні позивач, ні гр. ОСОБА_4 не є зареєстрованими в якості підприємців, діяльності у сфері автомобільного транспорту не провадять, проведену рейдову перевірку вважає протиправною. Крім того, звертає увагу суду, що при здійсненні габаритно-вагового контролю посадові особи відповідача керувались «Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2017 №879. Пунктом 19 вказаного Порядку визначено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, яка на час складання акту і розрахунку не затверджена. Вказана обставина, на думку позивача, викликає сумнів в правильності та законності здійснення габаритно-вагового контролю посадовими особами відповідача. Враховуючи відсутність методики, розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу також вважає невірним та необґрунтованим в частині визначення коефіцієнтів та показників. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначає, що 02.08.2016 посадовими особами Укртрансбезпеки виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. У пункті габаритно-вагового контролю а/д Н-08 «Знам'янка-Луганськ-Ізварине» 437 км проведено контроль транспортного засобу, що належить позивачу по справі, за результатами якого складено акт №0000015 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.80.2016, квитанцію про зважування, на підставі яких здійснено оскаржуваний розрахунок. Вказує, що водієм транспортного засобу, що належить позивачу, про проведенні зважування, договору оренди перевіряючим особам не було надано. Звертає увагу суду, що договір оренди вантажного автомобіля, який було надано позивачем до суду з позовною заявою є нікчемним, тому що відповідно до норм цивільного законодавства, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, крім того, акт прийому-передачі, що міг би засвідчити використання транспортного засобу орендарем, не надано. В задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2016 старшим державним інспектором відповідача на а/д Н-08 437 км. здійснено габаритно - ваговий контроль автомобіля марки МАЗ модель 642208 реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки ВАРЗ моделі НПС2730 реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить позивачу.
За результатами проведеного контролю складено: акт № 0000015 від 02.08.2016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку від 02.08.2016 про результати здійснення габаритно - вагового контролю, розрахунок №1 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0000015 від 02.08.2016 ( а.с.25-27).
В п. 10 акту № 0000015 від 02.08.2016 та розрахунку №1 вказані фактичні осьові навантаження транспортного засобу, з яких навантаження на строєну ось становить 16 та 22 тн при нормативно допустимих 18 тн.
В розрахунку № 1 нарахована плата в розмірі 1456 євро за перевищення нормативних параметрів та вказано, що перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Акт № 0000015 від 02.08.2016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку від 02.08.2016 про результати здійснення габаритно - вагового контролю, розрахунок № 1 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 000015 від 02.08.2016 направлено позивачу листом від 07.04.2017 (а.с.24) та отримано позивачем 30.04.2017.
Вважаючи дії відповідача щодо проведення перевірки та винесення на її підставі оскаржуваного розрахунку протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до п. 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Відповідно до п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України “Про автомобільний транспорт” №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344-III).
Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
На виконання вимог ст. 6 Закону №2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.
Відповідач при здійсненні рейдової перевірки 02.08.2016 керувався Порядком № 1567, про що зазначено в наказі №482 від 29.07.2016 та направленні на перевірку №010787 від 01.08.2016 (а.с.80-81).
Згідно ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Матеріалами справи встановлено, що позивач по справі - ОСОБА_3 не зареєстрований у відповідності до закону як підприємець. Не є підприємцем також гр. ОСОБА_4, який на момент перевірки керував автотранспортом.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, рейдова перевірка здійснена протиправно, оскільки Порядок № 1567 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням норм та стандартів суб'єктами господарювання, якими позивач та водій ОСОБА_4 не є.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є власником транспортного засобу марки МАЗ модель 642208 реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки ВАРЗ моделі НПС2730 реєстраційний номер НОМЕР_2, проте діяльності у сфері автомобільного транспорту не провадить.
На підставі договору оренди вантажного автомобіля від 01.06.2016 укладеного між позивачем та ОСОБА_4 вантажний автомобіль НОМЕР_4 та напівпричіп ВАРЗ НПС 2730 державний номер НОМЕР_2 передано останньому в тимчасове володіння на шість місяців від 01.06.2016 до 31.12.2016 (а.с.28).
Передача автомобіля з напівпричепом в оренду здійснена в момент підписання договору (п.3.1 Договору).
Незважаючи на те, що в порушення вимог ст.799 Цивільного кодексу України договір від 01.06.2016 не був нотаріально посвідчений, матеріали справи фактично свідчать про те, що на момент проведення перевірки, транспортний засіб позивача перебував в користуванні гр. ОСОБА_4
Пунктом 14 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до ст. 48 Закону України №2344-III, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.
Згідно з п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Як встановлено з матеріалів справи, на час проведення перевірки водій ОСОБА_4 не мав дозволу, виданого Державтоінспекцією, або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів з урахуванням виявлення факту перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а тому відповідачем складено акт №0000015 від 02.08.2016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
За твердженнями відповідача, під час проведення державного контролю водій транспортного засобу ОСОБА_4 не повідомив і не надав договору оренди транспортного засобу, а тому акт було складено на ОСОБА_3, як власника транспортного засобу.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок №879).
Пунктом 6 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Пунктом 16 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.
Відповідно до п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та /або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначаються належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Згідно з п. 21 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Підпунктом 5 п. 4 наказу Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.12.2013 року, також передбачено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до п.п. 30-31 Порядку № 879.
В свою чергу абзацом 1 п. 30 Порядку № 879 встановлено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою.
Визначення необхідної плати за проїзд великоваговим/великогабаритним транспортом вага чи габарити якого перевищують законодавчо встановлені норми, здійснює орган, що здійснює нагляд і контроль в цій сфері, при наявності порушень з боку перевізників, який визначає розмір плати за перевищення допустимих норм пересування великовагового транспорту на дорогах внутрішньодержавного значення згідно з Порядком № 879.
Пунктом 311 Порядку №879 передбачено, що перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що плата за проїзд великоваговим/великогабаритним транспортом вага чи габарити якого перевищують законодавчо встановлені норми здійснюється виключно перевізником.
У відповідності до ст. 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно з положеннями статті 33 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Суд зазначає, що той факт, що позивач є власником транспортного засобу не породжує у нього обв'язку сплати за проїзд великоваговим/великогабаритним транспортом вага чи габарити якого перевищують законодавчо встановлені норми, оскільки законодавством такий обов'язок покладено виключно на перевізника.
Оскільки акт від 02.08.2016 №0000015 було неправомірно складено у відношенні ОСОБА_5 як суб'єкта господарювання, який надавав послуги з перевезення вантажу та розрахунок №1 від 02.08.2016 року плати за проїзд та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування був складений до акта від 02.08.2016 №0000015, обов'язок сплати цих сум у відповідності до Порядку №879 фактично було покладено на позивача.
Відповідно до п.21-24 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великога баритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (п.21 Порядку № 879). У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.22 Порядку № 879). Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб (п.23 Порядку № 879). Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух (п.24 Порядку № 879).
Враховуючи вищевказані положення Порядку №879, а також встановлені актом перевірки перевищення габаритно-вагових параметрів, подальший рух автомобіля МАЗ модель 642208 реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки ВАРЗ моделі НПС2730 реєстраційний номер НОМЕР_2 повинен був бути забороненим до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування, чого зроблено не було, що є порушенням процедури здійснення габаритно-вагового контролю та підставою для скасування оскаржуваного розрахунку. Як і не була надана можливість власнику автомобіля скористатися своїм правом, у відповідності до п. 23 Порядку №879, привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб.
В свою чергу, складений розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспорт ного засобу від 02.08.2016, містить суперечності в частині визначення коефіцієнтів та показників.
Крім того, відповідно до п.19 Порядку №879 під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територі альних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних( п.2 Порядку №879).
Станом на 02.08.2016 була відсутня методика, затверджена Мінекономрозвитку на підставі якої повинен проводитись габаритно-ваговий контроль. Отже, відповідач, 02.08.2016 проводячи габаритно-ваговий контроль автомобіля з причепом діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Порядком №879.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 не є перевізником у розумінні Закону України “Про автомобільний транспорт”, а також те, що відповідач неповно встановив обставини, що мають значення для прийняття рішення, та безпідставно поклав обов'язок на позивача сплати за проїзд великоваговим/великогабаритним транспортом вага чи габарити якого перевищують законодавчо встановлені норми, суд вважає, що такий розрахунок підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
При цьому, суд зауважує на тому, що правовий акт індивідуальної дії є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки певної особи (певного кола осіб), а також створює правила поведінки, передбачені для разового застосування. За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між персонально визначеними особами, на яких поширюється дія такого акта.
Враховуючи те, що розрахунок №1 від 02.08.2016 плати за проїзд та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування складений до акту від 02.08.2016 №0000015 є обов'язком до виконання з боку позивача та у разі невиконання такого розрахунку у контролюючого органу виникає право на стягнення суми зазначеної у розрахунку в судовому порядку, такий розрахунок є рішенням суб'єкта власних повноважень та може бути оскарженим у судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на наведене вище суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено обставин правомірності винесення та обґрунтованості розрахунку №1 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1280 грн., що підтверджується квитанцією №QS13732301 від 30.05.2017 №12774154 від 19.06.2017 (а.с.3, 31) .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд від 02.08.2016 №1, - задовольнити.
Визнати протиправними дії посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області при складанні акту №0000015 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.08.2016 та розрахунку №1 від 02.08.2016 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Визнати протиправним та скасувати розрахунок №1 від 02.08.2016 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (01135, м.Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄРДПОУ 39816845) на користь ОСОБА_3 (69096, м. Запоріжжя, вул. М. Чуйкова, буд.18/13, код НОМЕР_5) судовий збір у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя І.В.Садовий