Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 серпня 2017 р. Справа №805/2210/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови:
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Кудрі В.Г.
за участю представників сторін:
від позивача - Горболис О.А. - довір. від 30.01.2017 року № 6
від відповідача - Лисенко Є.А. - довір. від 03.08.2017 року № 6807/9/28-10-10-18
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного
акціонерного товариства «Харцизький трубний завод»
до відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про зобов'язання вчинити дії
Приватне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Запорізького управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов'язання внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 57798213 грн.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, відповідач, не вносячи до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації за декларацією ПрАТ «Харцизький трубний завод» з ПДВ за лютий 2015 року в розмірі 57798213 грн., діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.
Зазначає, що ПрАТ «Харцизький трубний завод» має право на отримання суми бюджетного відшкодування в розмірі 57798213 грн., оскільки протягом лютого 2015 року перерахувало на користь контрагентів оплату за отримані товари/послуги в сумі 350795863 грн. 06 коп., в тому числі ПДВ в сумі 57798213 грн.
Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 05.07.2017 року замінений відповідач у справі - Запорізьке управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на належного відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.
В запереченнях на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що, не вносячи до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації за декларацією ПрАТ «Харцизький трубний завод» з ПДВ за лютий 2015 року в розмірі 57798213 грн., діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.
Вказує на те, що на теперішній час жодним нормативно - правовим актом не визначений механізм відшкодування сум ПДВ, включених до тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру.
Наполягає на тому, що на теперішній час виробничі потужності та інше майно ПрАТ «ХТЗ» перебуває у незаконному володінні, тому, відповідно до вимог ст. 189 Податкового кодексу України, така ліквідація розглядається як постачання таких активів за звичайними цінами, тобто, як вважає відповідач, є ризики, що у позивача може не буде можливості сплатити суму ПДВ, нараховану на вартість таких активів, тому у нього є право включити спірну суму ПДВ, заявлену до відшкодування, в рахунок майбутніх податкових зобов?язань з цього податку.
Зазначає, що листом від 28.10.2016 року ГУ ДКС України у Запорізькій області повідомило СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі МГУ ДФС про тимчасове зупинення операцій з бюджетними коштами на користь ПрАТ «ХТЗ» згідно з листом СБУ від 10.08.2015 року, оскільки відносно товариства тривають розслідування та перевірочні заходи.
Представники позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях, просив в задоволені позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши представників сторін, суд з'ясував наступні обставини справи.
ПрАТ «Харцизький трубний завод» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 00191135), місцезнаходження юридичної особи: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ілліча, б. 54, корп. 4 (а.с. 38-46).
19.03.2015 року ПрАТ «ХТЗ» надало до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, у рядку Д2, Д4 якої зазначило суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів ,яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банках в сумі 57798213 грн.(а.с. 11-14).
Разом з податковою декларацією ПрАТ «ХТЗ» надало до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ Міндоходів заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, у якій відобразило суму бюджетного відшкодування в розмірі 57798213 грн.(а.с. 15-16).
Згідно реєстру податкових накладних, отриманих по операціям постачання, сплачена сума податку на додану вартість складає 57798213 грн.(а.с. 71).
09.04.2015 року СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку МГУ Міндоходів здійснена камеральна перевірка даних ПрАТ «ХТЗ», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2015 року, на підставі якої складений акт № 128/28-03-47-00191135(а.с. 60-70).
Під час перевірки встановлені порушення ПрАТ «ХТЗ» п. 198.1. 198.6. ст. 198, п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за лютий 2015 року на суму 31780 грн. та до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 75080 грн. (а.с. 60-70).
За результатами адміністративного оскарження висновок акту перевірки змінений та зазначено, про завищення товариством суми залишку попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в установі банку на суму 24461 грн. 49 коп.
Крім зазначеного, судом встановлено, що листом від 28.10.2016 року ГУ ДКС України у Запорізькій області повідомило СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі МГУ ДФС про тимчасове зупинення операцій з бюджетними коштами на користь ПрАТ «ХТЗ» згідно з листом СБУ від 10.08.2015 року, оскільки відносно товариства тривають розслідування та перевірочні заходи.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить зобов'язати внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 57798213 грн.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.
Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України, пунктом 200.1 якої встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пункт 200.4 цієї норми визначає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Тобто, зазначена норма надає право виключно платнику податків самостійно визначитись з направленням сум податку на додану вартість при його від'ємному значенні.
Згідно п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Як зазначалось раніше, позивачем надана відповідна заява до податкового органу.
Відповідно до п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
До такого Реєстру вносяться такі дані:
1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;
2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);
3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;
5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;
6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;
8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;
11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;
12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;
13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;
14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;
15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку;
16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.
Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На підставі п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
З 01.01.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Згідно п. 56 підрозділ 2 розділу XX до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26 відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком.
Пунктом 3 Порядку визначено, що формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.
Відповідно до п. 4 Порядку орган ДФС вносить до Реєстру такі дані:
найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер;
дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);
дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);
суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу;
реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;
реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування;
дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;
дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;
дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;
дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;
суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Таким чином, формування Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ, в розумінні зазначених норм чинного законодавства, покладене на органи державної фіскальної служби, тобто, є дискреційними функціями такого органу, що мають можливість надати повне або часткове визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Оскільки нормами прямої дії Закону на відповідача покладений обов?язок формування Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ, у суду немає підстав для задоволення позовних вимог саме у такий спосіб як повторне зобов?язання виконати покладені на нього дискреційні функції.
Наряду з викладеним, суд враховує наступне.
Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість.
Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З аналізу норм законодавства, яке регулює спірні взаємовідносини, вбачається , що відповідач, як орган владних повноважень, не виконуючи визначені законом дискреційні функції щодо внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації за декларацією позивача, діяв з порушенням закону.
Оскільки внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість є дискреційними функціями органу ДФС, такий обов?язок покладений на орган ДФС нормами чинного законодавства, на час розгляду справи відповідачем визначені Законом функції не виконані, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з зобов?язанням відповідача розглянути питання про включення заяви позивача до відповідного реєстру з урахуванням норм Податкового кодексу України та висновків суду про порушення податковим органом норм Закону щодо визначеного чинним законодавством права позивача на включення його заяви до відповідного реєстру.
Стосовно визначення суми ПДВ, яка підлягає включенню до тимчасового реєстру, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України 75.1 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно п.п.75.1.1 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 Податкового кодексу України, відповідно до якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.
Пунктом 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Згідно п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Згідно підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно п.п. 200.15.1. п. 200.15. ст. 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п. 200.15.2. п. 200.15. ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Згідно п.п. 200.15.3. п. 200.15. ст. 200 Податкового кодексу України у разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, відповідач податкове повідомлення-рішення ні за результатами перевірки, ні за результатами адміністративного оскарження, як того вимагає Податковий кодекс України, не приймав.
Тобто, сума ПДВ є узгодженою та підлягає включенню до Тимчасового реєстру у визначеному позивачем розмірі.
Суд вважає неправомірним посилання відповідача на лист Служби безпеки України, оскільки такий лист не є нормативно - правовим актом або рішенням органу владних повноважень, носить рекомендований характер для казначейської служби при здійснення бюджетного відшкодування, тоді як у спорі, що розглядається, мова йде про включення заяви до Тимчасового реєстру.
Суд вважає, також, неправомірним посилання відповідача на те, що на теперішній час виробничі потужності та інше майно ПрАТ «ХТЗ» перебуває у незаконному володінні, тому, відповідно до вимог ст. 189 Податкового кодексу України, така ліквідація розглядається як постачання активів за звичайними цінами, тому у позивача є право включити спірну суму ПДВ, заявлену до відшкодування, в рахунок майбутніх податкових зобов?язань з цього податку, оскільки, як зазначалось раніше, прийняття такого рішення є виключним правом платника податків та спонукання податковим органом прийняти будь - яке інше рішення є втручанням у господарську діяльність суб?єкта господарювання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності не внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації за декларацією позивача з ПДВ за лютий 2015 року в частині здійснення бюджетного відшкодування в розмірі 57798213 грн. діяв, тому суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зобов'язання внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 57798213 грн. - задовольнити частково.
Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянути питання щодо внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Приватному акціонерному товариству «Харцизький трубний завод» суми податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 57798213 грн. з урахуванням норм Податкового кодексу та висновків суду.
Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень) на користь Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1600 грн.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 17.08.2017 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 22.08.2017 року.
Суддя Давиденко Т.В.