4-с/130/15/2017
130/1942/17
21.08.2017 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
за участі: секретаря Буга Р.М.,
заявника ОСОБА_1,
головного державного виконавця Криштопи А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринці скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Жмеринського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у вінницькій області ОСОБА_2,
14.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся з цією скаргою до суду в якій вказав, що 22.09.2016 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області винесено рішення на його користь. Оригінал виконавчого листа йому було видано 24.11.2016 року, того ж дня даний виконавчий лист ним було подано до Жмеринської державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, та перераховано авансовий внесок для відкриття виконавчого провадження.
Ознайомившись зі змістом матеріалів виконавчого провадження вважає, що в діях головного державного виконавця Жмеринського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 є протиправна бездіяльність, допущена через недотримання нею вимог Закону України «Про виконавче провадження», що полягає в недотриманні розумних строків виконавчого провадження, а саме на момент звернення скаржника до відділу ДВС пройшло дев'ять місяців; не внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників, що полягає у відсутності в реєстрі боржників відомостей про ОСОБА_3; не витребування декларації про доходи боржника; відсутність звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 до установ банків, що діють на території Вінницької області та відсутність звернення до органів поліції про притягнення боржника ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за неподання декларації про доходи та кримінальної відповідальності відповідно до ст.ст. 342, 343, 382, 388 КК України, питання щодо обмеження права виїзду з України відносно боржника не вирішувалось.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 підтримав заявленні вимоги з вищевикладених підстав, просив задовольнити скаргу, додав, що згідно виконавчого листа, виданого за рішенням Жмеринського міськрайонного суду з боржника ОСОБА_3 на його користь було стягнено суму боргу в розмірі 1000 доларів США, проте да даного часу виконавчою службою, а саме головним державним виконавцем Жмеринського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4, грошові кошти за даним рішенням не стягнуто.
Відповідач - головний державний виконавець Жмеринського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 (надалі - державний виконавець) надала письмові заперечення проти скарги, просила відмовити в її задоволенні так як вважає її необгрунтованою та упоредженою. Пояснила, що нею були проведені усі виконавчі дії в межах виконавчого провадження на підставі Закону України «Про виконавче провадження», зокрема нею неодноразово були направлені запити до правореєструючих органів щодо навяності в боржника рухомого та нерухомого майна, відповіді на її запити знаходяться в матеріалах, наданого нею до суду виконавчого провадження, скаржник ОСОБА_1 не звертався до неї про повідомлення йому ходу виконання виконавчого провадження ні в письмовій ні в усній формі. В зв'язку з втратою чинності Закону України «Про виконавче провадження» в попередній редакції, згідно якого раніше виконавче провадження мало виконуватись на протязі 6 місців, на теперішній час такі строки виконнаня провадження не передбачені.
Нею періодично обстежеується матеріальний стан боржника. На усні виклики боржник не з'являвся, проте давав усні пояснення по факту виклику, пояснював, що він знаходився на навчанні в м. Вінниця, на письмові виклики зявляється та не ухиляється на виклик дежавного виконавця, а тому в неї відсутні прчиини притягнення його до адімінстративної чи кримінальної відповідальності. Періодично встановлюється майновий стан боржника.
Пояснила, що відомості в Єдиному реєстрі боржників відносно боржника ОСОБА_3 відсутні через те, що інформація до Єдиного реєстру божників вноситься автоматично в момент відкриття виконавчого провадження, оскільки дане виконавче провадження було відкрито до існування такоє ренєстру, то відповідно інформація відсутня, і внести її додатково неможливо з технічних причин.
Поснила, що декларацію про доходи та майно боржника ОСОБА_3 не подавав, адже такі вимоги закону зявились після відкриття виконавчого провадження, а на даний час в декларації немає потреби, адже державним виконавчем були направлені запити до правореєструючих органів щодо навяності в боржника рухомого та нерухомого, до ДФС, управління пенсійного фонду тощо, щодо навності у боржника доходів.
Пояснила, що в даний час існують технічні проблеми з доступом до Єдиних та державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, тобто система не досконала. А тому на етапі виконання виникають труднощі щодо перевірки інформації в рамках виконавчого провадження, яка стосується боржника, про що надала відповідні докази (а.с. 13-20).
Заслухавши сторін та дослідивши поданні ними докази, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
02.06.2016 року ВРУ був прийнятий Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016 року. З моменту набрання чинності нового закону, попередня його редакція втратила чинність.
Реєстр боржників утворено відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження від 5 серпня 2016 року (набрав чинності 5 січня 2017 року).
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
Тобто із ст.ст. 4 та 7 вищезазначеного Закону вбачається, що державний виконавець під час виконання судового рішення зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав як стягувача та і боржника гарантованих Конституцією України та законами України.
У відповідності до ч.ч. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження», єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Як встановлено в судовому засіданні 26.10.2016 головним державним виконавцем відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження та винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_3 (а.с.5,7 виконавчого провадження). Оскільки постанова про відкриття провадження була винесена до того, як запрацював Єдиний реєстр боржників, то відповідно відомості не вносилися.
Згідно із ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Зі змісту ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну виконавчу службу» вбачається, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Права державного виконавця під час примусового виконання рішення перелічені в ч. 3 ст. 18 Закону України «Про державну виконавчу службу».
Із досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження вбачається, що встановлено, що 24.10.2016 року виданий виконавчий лист, на підставі якого, 26.10.2016 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та винесено постанову про арешт майна боржника (а.с.5,7 виконавчого провадження).
В рамках виконавчого провадження 30.11.2016, 03.04.2017, 10.05.2017, 21.08.2017, 26.08.2017 року державним виконавцем направлялися запити про наявність автотранспортних засобів, реєстрацію права власності на майно боржника ОСОБА_3 до Територіального регіонального сервісного центру 0541 МВС у Вінницькій області, до Жмеринського РСП КП ВОО БТІ, до управління держгеокадастру у Жмеринському районі, до Державної інспекції сільського господарства (а.с. 8, 13, 23, 52, 53, 109, 111 виконавчого провадження);
За повідомленнями майно, зареєстроване на ОСОБА_3 - відсутнє.
Відповідно до листа про доступ до Єдиного державного реєстру МВС щодо зареєстрованих транспортних засобів та їх власників від 24.11.2016 №31/12-11109, починаючи з 01.01.2017 відомості надаються у спосіб, затверджений Постановою КМУ від 25.03.2016 №260 (а.с.12)
Тому в рамках виконавчого провадження 07.06.2017, 21.08.2017 року державним виконавцем направлялися запити про наявність автотранспортних засобів за ОСОБА_3 начальнику відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с.77, 110 виконавчого провадження);
За повідомленнями майно, зареєстроване на ОСОБА_3 - відсутнє.
В рамках виконавчого провадження 06.12.2016, 26.01.2017, 14.03.2017, 03.04.2017, 21.04.2017, 10.05.2017, 07.06.2017, 03.08.2017, 16.08.2017 року державним виконавцем направлялись запити про реєстрацію права власності на майно та доходи боржника ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсію, про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи; до Державної податкової служби України, а потім до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкрити у банках та інших фінансових установах боржниками юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями, про джерела отриманих доходів боржників-фізичних осіб (а.с.9, 12, 15-22, 25-28, 54-57, 73-76, 98-109);
За повідомленнями доходи та рахунки у ОСОБА_3 - відсутні.
В рамках виконавчого провадження 03.04.2017, 10.05.2017, 21.08.2017 року державним виконавцем направлялись запити про наявність зареєстрованої техніки на ОСОБА_3 до управління Держпроспоживслужби у Вінницькій області (а.с.24, 51, 70, 112);
За повідомленнями майно, зареєстроване на ОСОБА_3 - відсутнє.
Також в рамках виконавчого провадження було отримано витяг з реєстру обтяжень рухомого майна та нерухомого майна, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 04.04.2017 року, згідно якого за боржником ОСОБА_3 не зареєстровано рухомого та нерухомого майна, однак є обтяження - арешт рухомого та нерухомого майна (а.с.29 виконавчого провадження) та відомості з державного реєстру речових прав, від 04.04.2017 року (а.с.30-35 виконавчого провадження).
03.05.2017 року державним виконавцем було направлено запит до АДВ Управління ДМС 03.05.2017 року про перевірку зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 (а.с.45 виконавчого провадження). Згідно повідомлення ОСОБА_3 за адресою в м. Вінниці, вул. Юності, 6 вибув 02.03.2016 в с. Северинівка (а.с.69 виконавчого провадження).
Як вбачається із довідки Северинівської сільської ради ОСОБА_3 дійсно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Будьоного), 14 (а.с.49 виконавчого провадження).
Також в рамках виконавчого провадження державним виконавцем 11.01.2017, 10.03.2017 та 05.05.2017 року було проведено обстеження майнового стану боржника за адресою його проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі чого складено відповідні акти (а.с. 14, 19, 48 виконавчого провадження).
Як встановлено ОСОБА_3 зареєстрований біля батьків в с. Северинівка, тимчасово проживає в м. Вінниці, де навчається протягом дня. Майно належне боржникові, що підлягає опису - відсутнє.
Згідно письмових пояснень боржника ОСОБА_3 від 04.05.2017 року він зобов'язувався погасити борг по мірі можливості у разі працевлаштування, при зміни місця проживання зобов'язується повідомити державного виконавця (а.с. 46 виконавчого провадження). Згідно акту державного виконавця боржник проживає в будинку батьків, майна належного боржнику не виявлено (а.с.46).
Відповідно до квитанції від 05.05.2017 року - боржником ОСОБА_3 було сплачено 150 грн. в рахунок погашення боргу на користь ОСОБА_1 (а.с.50).
10.05.2017 року державним виконавцем винесена та направлено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, виконавчого збору в сумі 51 грн., 29 грн., 2716,71 грн. (а.с.58, 59, 60, 61);
Також 07.07.2017 року державний виконавець зветалась до суду з поданням про тимчасвое обмеження особи (боржжника) у праві виїзду за межі україни, в задоволенні якого судом з обєктивних причин було відмовлено (а.с. 82-84, 86).
Також 07.08.2017 року державним виконавцем було зроблено запит до управління державної міграційної служби у Вінницькій област про наявність у ОСОБА_3 документа, що дає право на виїзд з України (а.с. 87 виконавого провадження).
10.08.2017 було здійснено виклик боржника ОСОБА_3 до відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с.88)
Як вбачається зі змісту ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто ст. 75 зазначеного Закону слід розуміти так, що її дія на рішення щодо виконання грошових зобов'язань не поширюється.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 не було допущено невиконання законних вимог виконавця.
Згідно із ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.384 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби; скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Нормами ст. 10, 11 ЦПК України закріплено такі принципи цивільного судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, які полягають в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження головним державний виконавцем Жмеринського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_5 здійснює виконавче провадження з дотриманням загальних засад, передбачених ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», в достатні мірі, на час розгляду справи, використовує права, передбачені ст. 18 цього Закону для реалізації заходів примусового виконання рішень у відповідності до ст. 10 цього Закону, що безумовно не виключає в подальшому використанні і інших права для реалізації заходів для повного погашення боргу боржником пере стягувачем за судовим рішенням.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 383, 384, 386, 387 ЦПК України, суд -
В задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Жмеринського
міськрайонного суду ОСОБА_6