20 квітня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Ружило О. А.
суддів: Міцнея В.Ф., Половінкіної Н.Ю.
секретар Скрипник С.В.
за участю сторін, їх представників
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Шевченківської районної ради м. Чернівці, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області, ОСОБА_3 про визнання права власності та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Чернівецької міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого за дорученням діє ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 лютого 2011 року, -
В червні 2010 року ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Шевченківської районної ради м. Чернівці, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області, ОСОБА_3 про визнання права власності.
Справа № 22ц-762 2011 р. Головуючий у І інстанції Дудаков С.Є.
Категорія: 5/6 Суддя-доповідач ОСОБА_5
Вказував на те, що ним, разом з дружиною ОСОБА_6, на виділеній йому за рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 04.02.1953 року земельній ділянці площею 600 кв.м. було збудовано двоповерховий житловий будинок з господарськими спорудами. Ним також в 1991 -1992 роках на вказаній земельній ділянці самочинно було збудовано двоповерхову будівлю господарського блоку літ. Б, який складається з приміщень на першому поверсі: гаражу -43,7 кв.м., коридору -6,2 кв.м., комори - 4,2 кв.м., на другому поверсі з коридору - 11,7 кв.м., коридору -6,3 кв.м., комори -4,2 кв.м., їдальні 22,6 кв.м., балкону -2,4 кв.м..
05 грудня 2001 року його дружина ОСОБА_6 померла.
На підставі заповіту вчиненого ОСОБА_6, свідоцтво про право власності на все будинковолодіння № 64 по вул.. Золочівській в м. Чернівці 04.07.2002 року було видано на ОСОБА_3.
Відповідно до рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 09 жовтня 2008 року за ним визнано право власності на 2/3 частини зазначеного житлового будинку з господарськими спорудами, а за ОСОБА_3 право власності 1/3 частини цього будинку з господарськими спорудами.
05 червня 2009 року він звернувся з заявою до Шевченківської районної ради м. Чернівці про прийняття самочинно збудованого господарського блоку в експлуатацію надавши докази про те, що зазначена споруда відповідає архітектурним, санітарним та протипожежним нормам та не порушує права інших осіб.
Однак, в задоволенні цієї заяви йому було відмовлено в зв”язку з відсутністю згоди на прийняття в експлуатацію самочинного будівництва з співвласником будинок ОСОБА_3 та не вирішення з нею питання про право власності або про порядок користування земельною ділянкою.
За таких обставин просив визнати за ним право власності на 2/3 чистини будинковолодіння №64, по вул. Золочівській в м. Чернівці, яке складається з житлового будинку літ. «а», вартістю 150 971 грн., погребу літ. «пг»- 2 635 грн., сараю літ. «д»- 6664 грн., сараю літ. «е»- 1 805 грн., вбиральні літ. „ж” - 2 029 грн., вбиральні літ. «з»- 340 грн., колонки питної літ. »- 954., ями вигрібної літ. »- 1784 грн., воріт №1 - 1864 грн., огорожі №2 - 3060 грн., всього - 172 106 грн. на загальну суму 176 516,33 грн..
Визнати також за ним право власності на весь самочинно збудований господарський блок літ. «Б»вартістю 61 779 грн..
За ОСОБА_3 визнати право власності на 1/3 частини вказаного будинковолодіння, на загальну суму 57 368, 66 грн.
ОСОБА_3 також звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 та Чернівецької міської ради про часткове визнання права власності на самовільне будівництво. Вказувала, що за адресою вул..Золочівська, 58 А в м. Чернівці, нині Золочівська, 64 в м. Чернівці вона проживає з вересня 1954 року. Земельна ділянка під індивідуальне будівництво була виділена в лютому 1953 року сім”ї ОСОБА_1 котра налічувала 5 осіб. На цій земельній ділянці було збудовано будинковолодіння, котре складалось з житлового будинку та одноповерхового господарського блоку до якого входило: літня кухня літ. Б площею 2,9 кв.м., гараж літ. В площею 2,60 кв.м., сарай літ. Г площею 2,10 кв.м., та підвал площею 2,05 кв.м.. Зазначений будинок з господарськими спорудами був прийнятий в експлуатацію 21 лютого 1989 року з видачею свідоцтва про право власності на ОСОБА_6.
В 2001 році її мати ОСОБА_6 померла.
Як спадкоємець за заповітом вона отримала свідоцтво про право власності в порядку спадкування на вказане будинковолодіння. В період з 2000 року нею за власні кошти самовільно було перебудовано господарський блок котрий на даний час складається з двох поверхів загальною площею 109, 5 кв.м..
При цьому відповідач ОСОБА_1 заявляючи свої вимоги про визнання за ним окремого права власності на господарський блок будь-якої участі в його перебудові не приймав. За здійснення самовільної перебудови господарських будівель її було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Оскільки вона та ОСОБА_1 є співвласниками житлового будинку тому просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частину приміщень господарського блоку літ. «б», площею 53,85 кв.м., що складає 48 % від його загальної площі вартістю 29 645 грн..
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 лютого 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача -ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Шевченківської районного ради в м. Чернівці, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області, ОСОБА_3 про визнання права власності відмовлено за безпідставністю.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Чернівецької міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво відмовлено за безпідставність.
На дане рішення суду ОСОБА_1 в інтересах якого за дорученням діє ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу на предмет його скасування з постановленням нового рішення про задоволення його позовних вимог.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає обставинам справи, постановлене з порушенням норм матеріального права та цивільно- процесуального законодавства.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які з”явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 09 жовтня 2008 року було визнано право власності ОСОБА_1 на 2/3 частини житлового будинку з господарськими спорудами розташованого в м. Чернівці по вул.. Золочівській, 64.
Визнано також право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину зазначеного будинку з господарськими спорудами.
При цьому в мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що спірне господарство розташоване по вул.. Золочівській, 64 в м. Чернівці складається з двохповерхового житлового будинку літ. „А” загальною площею 192,90 кв.м., літньої кухні літ. „Б”, гаражу літ. „В”, трьох сараїв літ. „Г, Д, Е”, вбиральні літ. „Ж”, і огорожі. Таким чином, вказаним вище рішенням суду вже визнано право на частки сторін, в зазначених будівлях.
При цьому сторони не заявляли будь-яких позовних вимог про визнання за ними право власності на інші в тому числі і самовільно збудовані споруди.
Відповідно до вимог ст. ст. 186, 316 ЦК України розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові споруди, сараї, гаражі, літні кухні, і інші є принадлежністю головної речі (будинку) і складового права на нього. Тому на розміщені власником будинку на виділеній йому земельній ділянці господарсько-побутові будівлі і споруди з порушенням встановлених правил, не поширюються положення частини 5 ст.376 ЦК України, стосовно визнання окремого права власності на ці будівлі та споруди.
Крім того, позивачем ОСОБА_1 заявлялися позовні вимоги про визнання за ним окремого права на весь перебудований господарський блок літ. „Б” без врахування того, що його частка в спірному будинковолодінні складає лише 2/3 частки.
Суд також прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як співвласники житлового будинку не вирішили питання щодо права спільної власності на земельну ділянку або порядку користування нею. Тому узаконення самовільно перебудованих господарських споруд на земельній ділянці закріплені за будинковолодінням можливе лише за їх спільної згоди.
Доводи апеляційної скарги наведені висновки суду не спростовують.
Рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам матеріального права та цивільно-процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування колегія не знаходить.
Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого за дорученням діє ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 лютого 2011 року залишити без зміни
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: