16 серпня 2017 рокуСправа № 803/921/17
Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
суддів Андрусенко О.О., Плахтій Н.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Луцьксантехмонтаж № 536" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 03.07.2017 № 58,
Публічне акціонерне товариство "Луцьксантехмонтаж №536" (далі - ПАТ "Луцьксантехмонтаж №536", позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради (далі - Управління містобудування та архітектури Луцької м/р, третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення від 03.07.2017 № 58 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11.05.2015 № б/н на "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 04.08.2017 залучено до участі у справі як другого відповідача Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - Управління ДАБІ у Волинській області, відповідач-2).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.07.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацьким В.М. прийнято рішення № 58, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 11.05.2015 № б/н на "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1.
Позивач вважає таке рішення протиправним так як єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Оскільки при отриманні містобудівних умов та обмежень позивач надав усі необхідні документи, наміри забудови земельної ділянки повністю відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради правомірно видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 11.05.2017 №326-34(3)-15(м) на "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1.
Також зазначає, що оскаржуваним рішенням порушеного його права та інтереси як забудовника, що в свою чергу може спричинити зупинення будівництва, унеможливить його прийняття в експлуатацію та призведе до порушення строків договірних зобов'язань.
Представник відповідача-2 в поданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову, з тих підстав, що під час проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при прийнятті рішення про видачу містобудівних умов та обмежень на забудову вищевказаної земельної ділянки, встановлено ряд порушень містобудівного законодавства. В в'язку з чим, вважає, що оскаржуване рішення винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду та Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому підстави для його скасування відсутні. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
До судового засідання, від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с. 52-54, т.2).
З врахуванням вимог частини першої статті 41, частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи здійснено за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.12.2014 між ПАТ "Луцьксантехмонтаж №536" та громадянином ОСОБА_4 укладено договір суборенди земельної ділянки. Предметом даного договору є строкове платне користування земельною ділянкою (землі житлової та громадської забудови), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1, площею 2, 0963 га. Право суборенди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується Витягом № 33088454 від 03.02.2015, номер запису про інше речове право 8595729 (а.с. 8-12, 19-20, т.1).
Як вбачається з пункту 14 умов договору суборенди земельної ділянки, земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування групи багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, згідно з пунктом 15 Договору цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.
01.04.2015 рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради № 178-1 затверджено проект коригування Детального плану території району вул. Клима Савура в місті Луцьку, згідно з додатком (а.с. 21-22, т. 1).
З метою здійснення нового будівництва багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, позивач звернувся до Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради за отриманням містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки.
На звернення позивача, Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради 11.05.2015 видало містобудівні умови та обмеження № 326-34(3)-15(м) забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 на об'єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку №3» (а.с. 57-77, т.1).
У відповідності до отриманих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, МПП «АДК» було розроблено проектну документацію на вищевказаний об'єкт будівництва (а.с. 98-147, т.1).
04.05.2017 ДП «Укрдержбудекспертиза» у Волинській області надано експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1» (а.с. 180-181, т.1).
11.05.2017 року відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №ВЛ083171310962 (а.с. 182-183, т. 1).
З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2017 на підставі наказів Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.06.2017 №893, від 23.06.2017 №1002, направлень від 13.06.2017 № 35, від 26.06.2017 № 42 та довідки про результати документальної перевірки від 09.06.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Рибацьким Валерієм Миколайовичем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради.
За результатами перевірки складено акт від 03.07.2017, в якому зафіксовано порушення абз. 5,6 пунктів 1.2, 2.2, 2.4, 3.2, 3.4, 3.7 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, підпункту 8 пункту 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту В.10 додатку В (обов'язковий) ДБН В.2.2-15.2005 «Житлові будинки. Основні положення» (а.с. 184-186, т.1).
За наслідками проведеної перевірки, 03.07.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Рибацьким Валерієм Миколайовичем прийнято рішення №58, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 11.05.2015 № б/н на «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 Волинської області».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Частина п'ята статті 26 Закону №3038-VI передбачає, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно із частинами першою - восьмою статті 29 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень) основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 (далі - Порядок №109), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Пунктом 2.1 Порядку №109 передбачено, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва (пункт 2.2 Порядку №109).
Відповідно до пункту 2.4 Порядку №109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Аналогічна норма зазначена і в частині п'ятій статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень).
Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.
Таким чином, з наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Частиною першою статті 16 Закону №3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до частини першої статті 25 вказаного Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (частина перша статті 17 Закону №3038-VI).
Частиною першою статті 1 Закону визначено, що детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Згідно зі статтею 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Як встановлено судом, на підставі поданої позивачем 05.05.2015 заяви на отримання містобудівних умов та обмежень разом з додатками, а саме: містобудівним розрахунком «Будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1» розробленим МПП «АДК»; договором суборенди земельної ділянки від 25.12.2014; викопіюванням з топографо-геодезичного плану М 1:2000; фотофіксацією земельної ділянки з оточенням, Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради було перевірено відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні та 11.05.2015 за № 326-34(3)-15(м) позивачу видано "Містобудівні умови та обмеження на об'єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1».
Матеріалами справи підтверджується, що здійснення нового будівництва багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 проводиться відповідно до Генерального плану міста Луцька, Детального плану території району вул. Клима Савура, з подальшим його коригуванням, що затверджений рішенням від 01.04.2015 №178-1.
При цьому, відповідно до викопіювання з Генерального плану міста Луцька належна позивачу земельна ділянка належить до багатоквартирної житлової забудови.
Таким чином, оскільки наміри забудови земельної ділянки повністю відповідають Детальному плану території району вул. Клима Савура, Генеральному плану міста Луцька, тому Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради правомірно видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 11.05.2015 №326-34(3)-15(м).
Суд також зазначає, що скасування містобудівних умов та обмежень можливе лише з тих самих підстав, з яких у видачі містобудівних умов та обмежень необхідно відмовити (тобто, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні).
Проте, ні в акті перевірки від 03.07.2017, ні в оскаржуваному рішенні не наведено підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, а відповідно і для їх скасування, передбачених пунктом 2.4 Порядку № 109 та частиною п'ятою статті 29 Закону №3038-VI.
Відповідно до частини першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, не довели правомірності прийняття оскаржуваного рішення та зафіксованих в акті перевірки порушень.
Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено наступні порушення: в розділі «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень від 11.05.2015 не вказано повну інформацію по реєстрації договору суборенди земельної ділянки, зазначено лише договір суборенди земельної ділянки № 7289276 (пункт 5); зазначено «Генеральний план», є виправлення з посиланням на «ДПТ», не зазначено рішення про їх затвердження, відсутнє посилання на план зонування території міста Луцька, який є чинним (пункт 8); в графі «площа будівництва» не вказані техніко-економічні показники об'єкта будівництва відповідно до додатку И ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (пункт 10); в графі «цільове призначення земельної ділянки» зазначено - землі житлової забудови, що не відповідає виду цільового призначення земель, відповідно до наказу від 23.07.2010 №548 Держкомзему України «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» (пункт 7). В розділі «Містобудівні умови та обмеження»: не вказано гранично допустиму висоту будівель (пункт 1); не вказано максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки (пункт 2); не вказано максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови), інформація в даних пунктах не містить комплексу планувальних та архітектурних вимог до проектування, інших вимог до об'єкта будівництва, встановлених законодавством та містобудівною документацією обмежень і є недостатньою для проектування об'єкта будівництва (пункт 3); не встановлені відстані від об'єкта, що проектується до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови (пункт 4); відсутня інформація про відстані об'єкта до існуючих будинків та споруд (пункт 6); назву пункту 8 «Вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва» змінено на «Вимоги до проведення будівництва», що не передбачено Порядком № 109; вказаний пункт 14, який не передбачений Порядком № 109. Відповідно до плану зонування території міста Луцька східна частина земельної ділянки для будівництва об'єкту знаходиться в шумовій зоні залізниці. Також, об'єктом нагляду не надано копію заяви про видачу містобудівних умов, містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва, засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою, викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000, фото фіксація земельної ділянки з оточенням, чим порушено пункт 2.2. Порядку № 109.
Так, як вже зазначалося судом, пунктом 2.2 Порядку № 109 чітко визначено, які саме документи подаються замовником для отримання містобудівних умов та обмежень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 05.05.2015 було подано до Департаменту Центру надання адміністративних послуг Луцької міської ради заяву про отримання містобудівних умов та обмежень разом з додатками, а саме: містобудівним розрахунком «Будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1» розробленим МПП «АДК»; договором суборенди земельної ділянки від 25.12.2014; викопіюванням з топографо-геодезичного плану М 1:2000; фотофіксацією земельної ділянки з оточенням.
Суд не погоджується з висновком відповідача про відсутність документів, оскільки таке твердження повністю спростовується наступним.
Разом з тим, 01.06.2017 за вих. № 1.1-28/3024 Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради на вимогу головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького В.М. від 26.05.2014 № 1003-1.14/1694-17 було надіслано копії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 з додатками.
На думку суду, висновок відповідача про не зазначення у пункті 5 розділу «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень повної інформації по реєстрації договору суборенди земельної ділянки є безпідставним, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3.3. Порядку № 109 розділ "Загальні дані" містить: а) назву об'єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об'єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва.
Виходячи зі змісту вказаної норми, в пункті 5 розділу «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень, не передбачено зазначення інформації саме про реєстрацію договору суборенди земельної ділянки.
Тому, на думку суду, зазначення документа (договір суборенди земельної ділянки), що посвідчує право користування земельною ділянкою є достатнім та не є порушенням. При цьому, право суборенди земельної ділянки зареєстроване 03.02.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Також суд зазначає, що відповідно до підпункту «є» пункту 3.3 Порядку № 109 містобудівна документація зазначається у разі наявності.
Тобто, вказаним Порядком не передбачено зазначення всього комплексу містобудівної документації на місцевому рівні, рішень про їх затвердження. Відтак, не зазначення у пункті 8 розділу «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень рішення про затвердження Детального плану території, відсутність посилання на план зонування території міста Луцька, за їх наявності, не є порушенням та підставою для скасування містобудівних умов та обмежень.
Також щодо не зазначення у пункті 10 розділу «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень площі будівництва, суд звертає увагу на те, що Порядком № 109 не передбачено обов'язкової вимоги щодо переліку техніко-економічних показників об'єкта будівництва у розділі «Загальні дані». У розділі «Загальні дані» вказується лише загальна інформація та дані об'єкта проектування. Тому, зміна чи уточнення техніко-економічних показників об'єкта в ході його проектування не становить правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Враховуючи те, що містобудівні умови та обмеження видаються до розроблення проектної документації та на основі яких здійснюється проектування, тому не зазначення техніко-економічних показників об'єкта будівництва відповідно до Додатку И ДБН А2.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (який є довідковим) не поширюється на техніко-економічні показники, які зазначаються в містобудівних умовах та обмеженнях.
Що стосується посилання відповідача на невідповідність виду цільового призначення земель відповідно до наказу Держкомзему України «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» від 23.07.2010 №548, зазначеного у пункті 7 розділу «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень, то суд зазначає таке.
Статтею 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.
До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (стаття 38 Земельного кодексу України).
Відповідно до Розділу ІІ секції В наказу Держкомзему України «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» від 23.07.2010 №548 землі житлової та громадської забудови поділяються на: землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва) та землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування).
Як вбачається з пункту 15 договору суборенди земельної ділянки від 25.12.2014, цільове призначення земельної ділянки на АДРЕСА_1 - землі житлової та громадської забудови.
Відтак на думку суду, у пункті 7 розділу «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень, Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради зазначено цільове призначення земельної ділянки у відповідності до вищевказаного наказу.
Разом з тим, суд зазначає, що не конкретне зазначення в пунктах 1, 2, 3, 4, 6 розділу «Містобудівні умови та обмеження», зокрема, гранично - допустимої висоти будівель (зазначено - відповідно до технічних умов, виданих Управлінням ДСНС у Волинській області), максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки, максимально допустимої щільності населення, відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови (зазначено - відповідно до Детального плану території району вул. Клима Саувура), мінімально допустимих відстаней від об'єктів, які проектуються до існуючих будинків та споруд (зазначено - згідно з ДБН 360-92** «Планування і забудова міських у сільських поселень» та часткова зміна назви пункту 8 зазначеного розділу, зокрема, «Вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва» - на «Вимоги до проведення будівництва» не можуть слугувати самостійною та безумовною підставою для скасування містобудівних умов та обмежень за умови відповідності намірів забудовника положенням відповідної містобудівної документації.
При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що неповне внесення інформації до містобудівних умов та обмежень органом, який їх видав, не може нести негативних наслідків для забудовника, яким дотримано всіх вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час їх отримання.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 частини одинадцятої статті 41 Закону №3038-VI з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема, перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 6 частини дванадцятої статті 41 Закону).
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №698 (далі - Порядок №698), основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції (підпункт 6 пункту 5 Порядку №698).
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 32 Порядку №698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.
Отже, з наведених норм вбачається, що скасування рішення об'єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Цей захід застосовується у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, зокрема, у випадку неможливості усунення виявлених порушень під час перевірки порушень.
В той же час посадовою особою відповідача одразу застосовано такий захід як скасування рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень без надання можливості ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» та третій особі усунути виявлені, на його думку порушення, та без жодного обґрунтування неможливості їх усунення.
Пунктом 6 Порядку №698 передбачено, що головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати нагляд у межах повноважень, передбачених законодавством.
Частиною третьою статті 41-1 Закону №3038-VI визначено, що з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади.
Аналогічна норма зазначена і в пункті 4 Порядку №698.
Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач 2, враховуючи те, що предмет нагляду безпосередньо торкається прав, свобод та інтересів позивача щодо проведення будівництва на об'єкті, який реконструюється та забудови земельної ділянки, з метою повного, об'єктивного та неупередженого з'ясування усіх обставин та недопущення порушення прав товариства повинен був забезпечити можливість надати пояснення по суті питань, які безпосередньо зачіпають права ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» шляхом його повідомлення, витребування відповідних документів та матеріалів.
Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.
Суд зазначає, що ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536», отримавши в суборенду земельну ділянку для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку відповідно до Детального плану території району вул. Клима Савура в місті Луцьку та Генерального плану забудови правомірно очікувало на те, що його право на розпорядження належним йому на праві суборенди майном відповідно до законодавства в майбутньому не буде порушено чи обмежено під час здійснення суб'єктом владних повноважень заходів з державного архітектурно-будівельного нагляду чи припинено шляхом прийняття іншого рішення.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проте, відповідачем під час проведення позапланової перевірки Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, складання акта від 03.07.2017 та прийняття рішення від 03.07.2017 №58 наведені вимоги стосовно ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» дотримані не були, суб'єктом нагляду не дотримано балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача щодо здійснення будівництва об'єкта і цілями, на досягнення яких спрямоване здійснення державного нагляду та прийняття оскаржуваного рішення.
Протилежного судом не встановлено.
Поряд з цим суд враховує, що відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, ДАБІ України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи, тобто Управління ДАБІ у Волинській області в даному випадку є лише структурним підрозділом ДАБІ України без статусу юридичної особи та не наділене повною правоздатністю у спірних правовідносинах, а тому не може бути самостійним відповідачем в даній справі.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького В.М. від 03.07.2017 № 58 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11.05.2015 № б/н на "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1.
Керуючись статтями 41, 122, 158, 160, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича від 03 липня 2017 року № 58 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11 травня 2015 року № б/н на "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С. Денисюк
Судді О.О. Андрусенко
Н.Б. Плахтій