31 травня 2017 р. Справа № 804/182/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіОСОБА_1,
секретаря судового засіданняОСОБА_2,
за участю:
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Петрол» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
10 січня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Петрол» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 03.02.2017, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.12.2016 №0000991400 (форми «Р») про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3278586,25 грн.,
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.10.2016 №0000741400 (форми «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 4256043,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.12.2016 № НОМЕР_1 (форми «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 4256043,00 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Петрол» щодо сум, включених до складу податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Дімітріс Трейд» (п.н. 40561328) та ТОВ «ДЗУГ» (п.н. 39570378) за період: серпень -жовтень 2016 року, за результатами якої складено акт від 15.12.2016 №2878/04-64-14/38548231. Згідно з висновками означеного акта контролюючим органом встановлено порушення п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.7. ст. 207 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2016 року на загальну суму 2622869,00 грн. та підлягає зменшенню від'ємне значення з ПДВ за жовтень 2016 року у сумі 4256043,00 грн.
Зазначені обставини обумовили прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 30.12.2016 №0000991400 (форми «Р») про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3278586,25 грн., з яких 2622869,00 грн. - за основним платежем та у розмірі 655717,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 03.10.2016 №0000741400 (форми «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 4256043,00 грн.
Позивач також просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.12.2016 № НОМЕР_1 (форми «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 4256043,00 грн., з огляду на те, що 01.02.2017 позивач отримав лист Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.01.2017 №90/10/04-64-14, в якому відповідач вказує про те, що в результаті технічної помилки підприємству надано податкове повідомлення -рішення (форми «В4») на загальну суму зменшення від'ємного значення з ПДВ - 4256043 грн., в якому помилково зазначена дата та номер від 03.10.2016 №0000741400. У зв'язку з чим, відповідач просить вважати вірним номер податкового повідомлення - рішення (форми «В4») на загальну суму зменшення від'ємного значення з ПДВ - 4256043,00 грн. - № НОМЕР_1 та дату - від 30.12.2016.
Позивач не погодився із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вказуючи про те, на підтвердження господарських взаємовідносин позивача із контрагентом надані всі первинні документи, якими згідно з вимогами чинного законодавства мають підтверджуватися господарські операції; факт здійснення витрат підтверджуються відповідними платіжними дорученнями, придбаний товар використаний у подальшій господарській діяльності підприємства позивача, що також підтверджується первинними документами. За наведених обставин, позивачем не допускалося порушення вимог податкового законодавства, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень - рішень від 30.12.2016 №0000991400 (форми «Р»), від 03.10.2016 №0000741400 (форми «В4»), від 30.12.2016 № НОМЕР_1 (форми «В4»).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №804/182/17 та призначено її до розгляду на 31.01.2017 о 13:30 год.
Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що за результатами позапланової невиїзної перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Укр Петрол» норм чинного податкового законодавства в частині відображення у податковій звітності сум податкового кредиту за господарськими операціями із ТОВ «Дімітріс Трейд». Відповідач вказав, що позивачем до перевірки не надані сертифікати відповідності (якості), паспорти; картки складського обліку за вказаними ТМЦ, журнали обліку вантажів, що розвантажені; довіреності або книга реєстрації довіреностей, на підставі яких отримувався товар від ТОВ «Діміс Трейд», відсутні товарно-транспортні накладні; відсутня будь-яка інформація стосовно вантажно-розвантажувальних операцій, місця навантаження та місця розвантаження. Позивачем не надані пояснення та документальне підтвердження щодо місць зберігання товару, який придбано у ТОВ «Дімітріс Трейд». За таких обставин, оскаржені податкові повідомлення - рішення від 30.12.2016 №0000991400 (форми «Р»), від 03.10.2016 №0000741400 (форми «В4»), від 30.12.2016 № НОМЕР_1 (форми «В4») є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню судом.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених в письмових запереченнях та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Петрол» (п.н. 38548231) щодо сум, включених до складу податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Дімітріс Трейд» (п.н. 40561328) та ТОВ «ДЗУГ» (п.н. 39570378) за період: серпень-жовтень 2016 року, результати якої оформлені актом від 15.12.2016 р. № 2878/04-64-14/38548231.
Згідно з висновками означеного акта документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.7. ст. 207 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2016 року на загальну суму 2622869,00 грн. та підлягає зменшенню від'ємне значення з ПДВ за жовтень 2016 р. у сумі 4256043,00 грн.
На підставі означеного акта від 15.12.2016 №2878/04-64-14/38548231 Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесені податкові повідомлення - рішення:
- від 30.12.2016 №0000991400 (форми "Р") про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3278586,25 грн., з яких: 2622869,00 грн. - за основним платежем, 655717,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 03.10.2016 №0000741400 (форми "В4") про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 4256043,00 грн.
Також, відповідач листом від 31.01.2017 № 90/10/04 64 14 повідомив позивача, що в результаті технічної помилки підприємству надано податкове повідомлення-рішення форми «В4» на загальну суму зменшення від'ємного значення з ПДВ - 4256043,00 грн., в якому помилково зазначена дата та номер від 03.10.2016 №0000741400. У зв'язку з чим, відповідач просить вважати вірним номер податкового повідомлення - рішення (форми «В4») на загальну суму зменшення від'ємного значення з ПДВ - 4256043,00 грн. - №0000981400 та дату від 30.12.2016. Разом із вказаним листом відповідача від 31.01.2017 позивачу направлено податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.12.2016 №0000981400 (форми "В4") про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (у податковій декларації за жовтень 2016 року вх. № НОМЕР_2 від 17.11.2016) на загальну суму 4256043,00 грн.
Під час розгляду справи судом з'ясовано та представником відповідача підтверджено, що податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.10.2016 №0000741400 (форми "В4") про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 4256043,00 грн., яке згідно з листом відповідача від 31.01.2017 № 90/10/04 64 14 містить помилкову дату та номер, контролюючим органом не відкликано та не скасовано, отже є чинним, відомості про яке містяться в АІС "Податковий блок". За таких обставин, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність надання правової оцінки правомірності винесення податкового повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.10.2016 №0000741400 (форми "В4").
Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини у даній справі, суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена в акті перевірки від 15.12.2016 №2878/04-64-14/38548231, у зв'язку з таким.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів, тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.
3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
У листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 №742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Судом встановлено, що під час проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Петрол» (п.н. 38548231) щодо сум, включених до складу податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Дімітріс Трейд» (п.н. 40561328) та ТОВ «ДЗУГ» (п.н. 39570378) за період: серпень-жовтень 2016 року, контролюючим органом не виявлені порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Петрол» із ТОВ «ДЗУГ», отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ТОВ «Укр Петрол» та ТОВ «Дімітріс Трейд» і реальність зміни майнового стану першого.
Судом встановлено, що 01.08.2016 між ТОВ «Укр Петрол» (покупцем) та ТОВ «Дімітріс Трейд» (постачальником) укладений договір постачання №01/08-16, за умовами якого постачальник передає покупцю товар (насіння соняшника) у власність відповідно до видаткової накладної, а покупець сплачує обумовлену сторонами вартість товару у строки та в порядку, що визначається цим договором.
За умовами означеного договору, поставка товару здійснюється постачальником на умовах EXW відповідно до правил Інкотермс 2010, силами та за рахунок покупця.
Відпуск товару (насіння соняшника) за договором постачання від 01.08.2016 №01/08-16 здійснений за видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 32- а.с.91, т. 1). Постачальником - ТОВ «Дімітріс Трейд» складені та видані позивачеві податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 92- а.с. 120, т. 1).
Оплата товару здійснена на підставі платіжних доручень, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.121- а.с.172, т. 1).
Транспортування товару від ТОВ «Дімітріс Трейд» до ТОВ «Укр Петрол» здійснено на підставі товарно - транспортних накладних, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 5- а.с. 110, т. 2).
Суд зазначає, що у графах «Пункт навантаження» означених товарно - транспортних накладних не зазначено повної адреси пунктів навантаження товару, а вказані лише назви міст, з яких відбулося відвантаження товару, проте у відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 "Щодо підтвердження даних податкового обліку" документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Деякі дефекти в оформленні документів (зокрема, відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні), за наявності інших первинних документів, якими підтверджується факт реального придбання платником податку (покупцем) товару, не можуть розглядатися як самостійні підстави для висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій.
Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.06.2015 по справі № К/9991/16662/12(номер судового рішення в ЄДРСР №44833937).
В матеріалах справи містяться документи, на підтвердження подальшої переробки придбаної у ТОВ «Дімітріс Трейд» сировини (насіння соняшника). Така переробка здійснена ТОВ «РАПСО-ДІЯ» на підставі договору на переробку давальницької сировини №02/09 від 26.09.2016, переробка продукції підтверджується актами здавання - приймання (надання послуг) від 30.09.2016 №р-00000008 та від 31.10.2016 №р-00000013, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 180 - а.с.181, т.2). Також, переробка давальницької сировини здійснена ТОВ «Одеський олійноекстракційний завод» на підставі договору на переробку давальницької сировини від 01.09.2016 №131, що підтверджується актами здачі- приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2016 №1, від 31.10.2016 №8, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.236 - а.с.237, т.2).
Суд відхиляє доводи податкового органу про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Дімітріс Трейд», з огляду на відсутність сертифікатів, на підтвердження якості товару (насіння соняшника), з урахуванням того, що наказом від 01.02.2005 №28 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики затверджений Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, проте в даному переліку зазначені товари відсутні.
Окрім того, як зазначив представник позивача, з боку ТОВ «Укр Петрол» відсутні претензії до щодо якості товару, а придбане у вказаного підприємства насіння соняшника повністю задовольняє вимоги останнього.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «Укр Петрол» та ТОВ «Дімітріс Трейд» відповідач також посилається на аналіз податкової інформації, відповідно до якої у останнього відсутні трудові ресурси, виробничі можливості, основні фонди, техніка, відсутнє придбання товару: насіння соняшника по ланцюгу постачання.
Суд зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватися лише фактом порушення вимог законодавства при веденні підприємствами-постачальниками товарів (послуг) фінансово-господарської діяльності чи фактом порушення вимог податкового законодавства, зафіксованим податковим органом в акті перевірки. Відсутність у підприємства-контрагента основних засобів, складських та інших умов, на що також посилається відповідач, само собою не може свідчити про нереальне вчинення господарської операції з постачання товару.
Стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування податкового кредиту з фактом придбання товарів чи послуг з метою використання в господарській діяльності.
Платник податків (покупець товарів, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем.
Допущені продавцем певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього продавця та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, адже законами іншого не передбачено.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на податковий кредит.
Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.06.2015 по справі №К/9991/16662/12 (номер судового рішення в ЄДРСР №44833937).
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.
Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).
Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків.
На підставі вищезазначеного та досліджених під час розгляду справи первинних документів судом встановлений рух активів від ТОВ «Укр Петрол» та ТОВ «Дімітріс Трейд».
Що стосується спеціальної правосуб'єктності ТОВ «Дімітріс Трейд», суд зазначає, що згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин вказане підприємство було зареєстровано як юридична особа та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) на момент вчинення господарських правовідносин з позивачем зареєстроване як платник ПДВ. Таким чином, ТОВ «Дімітріс Трейд» на момент укладання правочинів із ТОВ «Укр Петрол» мало необхідний обсяг спеціальної правосуб'єктності.
У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Як визначено п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Положеннями статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.
Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПК України передбачено на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).
В матеріалах справи наявні належним чином оформлені первинні документи, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, що підтверджують злдійснення оплати товару в повному обсязі; означені документи відображають зміст та обсяг господарських операцій, містять всі необхідні реквізити.
Стосовно доводів контролюючого органу про відсутність карт складського обліку, журналу обліку вантажів, документального підтвердження місць зберігання товару позивачем зазначено, що з огляду на те, що постачання товару (насіння соняшника) здійснювалося від ТОВ «Дімітріс Трейд» на адресу переробних підприємств, що підтверджується наявними у справі товарно-транспортними накладними, придбаний позивачем товар не розвантажувався на ТОВ "Укр - Петрол", не зберігався на підприємстві та щодо нього не проводився складський облік.
Стосовно відсутності довіреностей на отримання товару або книги реєстрації довіреностей, на підставі яких отримувався товар, суд зазначає, що вимога щодо обов'язкового оформлення довіреностей для отримання товарно-матеріальних цінностей скасована наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2014 № 987, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1300/26077, а тому питання про отримання товарів між суб'єктами господарювання вирішується у відповідності до норм чинного законодавства без обов'язкової наявності довіреностей.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що позивачем здійснений розрахунок із ТОВ «Дімітріс Трейд» за весь обсяг поставленого товару, що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи. Отже, господарські операції позивача з придбання товарів у ТОВ «Дімітріс Трейд» спричинили реальні зміни майнового стану позивача.
У відповідності до положень п. 200.4. ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини у даній справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесених оскаржених податкових повідомлень - рішень Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.12.2016 №0000991400 (форми «Р»), від 03.10.2016 №0000741400 (форми «В4»), від 30.12.2016 № НОМЕР_1 (форми «В4») вимогам чинного законодавства.
Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 186, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Петрол» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2016 №0000991400 (форми «Р»), від 03.10.2016 №0000741400 (форми «В4»), від 30.12.2016 № НОМЕР_1 (форми «В4») задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.12.2016 №0000991400 (форми «Р»).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.10.2016 № НОМЕР_3 (форми «В4»).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 30.12.2016 №0000981400 (форми «В4»).
Стягнути з Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Петрол» (і.к. 38548231) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 113019,44 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 02 червня 2017 року.
Суддя ОСОБА_1