Справа № 627/189/17 Головуючий І інстанції - Каліберда В.А.
Провадження № 22-ц/790/5203/17 Головуючий ІІ інстанції - Кісь П.В.
Категорія: інші
Іменем України
16 серпня 2017 року Апеляційний суд Харківської області у складі:
головуючого, судді - Кіся П.В.,
суддів: - Кружиліної О.А.,
- Хорошевського О.М.,
за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Краснокутського районного суду Харківської області від 06 липня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_5 про визнання недійсними наказу, розпорядження, договору оренди землі та державної реєстрації права оренди земельної ділянки,-
01.03.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати недійсними розпорядження Краснокутської РДА «Про надання дозволу ОСОБА_5» від 17.08.2011р. № 243 в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щордо відведення земельної ділянки на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області площею 2,4112 га; визнати недійсним наказ ГУ Держземагенства у Харківській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельнитх ділянок в оренду» від 06.02.2015р. в частині надання в оренду земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 гр-ну ОСОБА_5; визнати недійсним договір оренди землі б/н від 16.03.2015р., укладеного ОСОБА_5 та ГУ Держземагенства в Харківській області; визнати недійсною державну реєстрацію права оренди землі, здійсненю 16.03.2015р.
Обгрунтовуючи вказані вимоги, позивач вказував, що внаслідок перелічених ним у позовній заяві розпорядження Краснокутської РДА, наказу ГУ Держземагенства в Харківській області та частину земельної ділянки та укладеного цим органом і ОСОБА_5 договору оренди останньому передано в оренду частину земельної ділянки, яка у передбаченому законом порядку була передана йому у 1992 році в постійне користування для ведення фермерського господарства.
21 червня 2017 року від представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 надійшло клопотання про зупинити провадження у даній справі до моменту набрання законної сили рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Краснокутської районної ради Харківської області, Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання недійсним рішень, оскільки позовні вимоги ОСОБА_5 безпосередньо пов'язані з предметом розгляду по вказаній цивільній справі. Обґрунтування пов'язаності справ у клопотанні відсутнє.
Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 06 липня 2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 зупинено до набрання законної сили рішенням Краснокутського районного суду Харківської області у справі за позовом ОСОБА_5 до Краснокутської районної ради Харківської області, Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання недійсним рішень.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить ухвалу суду скасувати, як незаконну та необґрунтовану, і відновити провадження у справі.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, представник позивача ОСОБА_3 посилається на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначає, що ухвала не вмотивована, а також порушує право позивача на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справи з метою захисту оспорюваних інтересів.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої представником позивача ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Постановляючи ухвалу про зупинення провадження, суд першої інстанції зазначив про наявність у його провадженні вказаної справи, про звернення представника відповідача з клопотанням та послався на зміст п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, на Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
Однак з таким вирішенням питання про рух справи колегія суддів погодитися не може зважуючи на таке.
Завданнями цивільного судочинства, згідно ст.1 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.157 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.
У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Згідно п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Частина 1 ст.210 ЦПК України передбачає певні вимоги до змісту ухвали суду, що постановляється як окремий документ, зокрема це є необхідність викладення мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Вказані вимоги судом не виконані.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява представником ОСОБА_3 подана до суду 01.03.2017 року.
02.03.2017р. суддя постановив ухвалу про відкриття провадження, визнавши позовну заяву такою, що відповідає вимогам ст.119-120 ЦПК України, тобто що не містить загроз виникненню ускладнень у вирішенні спору.
Однак, у передбачений законом розумний строк, справа не вирішена, а ухвалою від 06.07.2017 року провадження зупинене з посиланням на положення п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України.
Зазначена конкуренція норм процесуального права щодо розумних строків вирішення справи і щодо неможливості виконання цих приписів до вирішення іншої справи зобов'язує суд ретельно дослідити усі доводи особи, що заявила клопотання про зупинення провадження, співставити їх з нормою закону, яка передбачає зупинення провадження, обставини справ, встановити дійсну їх зваємоповязаність і постановити вмотивовану ухвалу з цього питання з зазначенням обґрунтування висновку та правової оцінки доводів кожної із сторін.
Однак в оскарженій представником позивача ухвалі суду від 06.07.2017р. відсутнє обґрунтування неможливості вирішення справи у відповідності до вимог ст.ст.1, 157, 213 ЦПК України, відсутні висновки суду щодо взаємозв'язку предметів
розгляду справи № 627/189/17 та справи № 627/485/17 (яку відповідач ОСОБА_5
вказує як підставу зупинення провадження), відсутні висновки підстав застосування положень п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України з огляду на ту обставину, що ОСОБА_3 не є стороною у справі № 627/485/17.
Відсутність обґрунтування процесуального рішення про зупинення провадження перешкоджає апеляційному суду надати правову оцінку щодо законності та обґрунтованості такого рішення.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання у передбаченому процесуальним законом порядку.
Вимога апелянта про поновлення провадження не підлягає задоволенню, оскільки цю процесуальну дію виконує суд, який зупинив провадження. Апеляційний суд провадження не зупиняв.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст.307, п.3 ст.312, ст.ст.313-315, 317, 319, 324 ЦПК Ук4раїни, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Краснокутського районного суду Харківської області від 06 липня 2017 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню, згідно вимог ст.324 ЦПК України, не підлягає.
Головуючий суддя - П.В. Кісь
Судді: О.А. Кружиліна
О.М. Хорошевський