79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.11.09 Справа№ 3/178
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи
За позовом: ТзОВ „Медфармсервіс Плюс ”, м.Донецьк
До відповідача: ТзОВ „Аптека Примула”, м.Львів
Про стягнення 16319,16 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Безкоровайна Ю.Я., Тюльпін О.В. -представники за дорученням
від відповідача: Шелемба Ю.В.-представники
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов ТзОВ „Медфармсервіс Плюс ” до ТзОВ „Аптека Примула” про стягнення 16319,16 грн. основного боргу, 164,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з необхідністю провести звірку розрахунків та витребуванням необхідних документів.
В судовому засіданні 16.11.2009 року позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог в зв'язку із частковим погашенням відповідачем суми боргу під час розгляду справи в суді. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 11989,891 грн., яку позивач просить стягнути з ТзОВ „Аптека Примула”.
Відповідач проти наявності заборгованості перед ТзОВ „Медфармсервіс ” не заперечує, яка згідно поданого ним акту звірки розрахунків складає 22633,11 грн., однак заперечує проти наявності боргу перед ТзОВ „Медфармсервіс Плюс ” з тих підстав, що договір відступлення права вимоги (цесії) був укладений між ТзОВ „Медфармсервіс ” та ТзОВ „Медфармсервіс Плюс ” без його відома і , на його думку, зазначений договір не має юридичної сили.
В судовому завданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
15.02.2008 року між ТзОВ „Медфармсервіс” (Постачальник)та ТзОВ „Аптека Примула” (Покупець) було укладено договір поставки лікарських засобів та предметів особистої санітарії та гігієни № 05734.
На виконання умов договору в період з 15.02.2008 року по 23.02.2009 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 181102,54 грн., за який відповідач з відстрочкою платежу зобов'язувався провести оплату в терміни, вказані в накладних, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково.
Станом на 20.03.2009 року, заборгованість відповідача перед ТзОВ „Медфармсервіс” складала 20519,16 грн.
20.03.2009 року між ТзОВ „Медфармсервіс ” та ТзОВ „Медфармсервіс Плюс ” було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) за умовами якого останньому передано дебіторську заборгованість ТзОВ „Аптека Примула” в сумі 20519,16 грн.
23.03.2009 року повідомленням про відступлення права вимоги ТзОВ „Аптека Примула” була належним чином повідомлена , що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки підприємства.
В період з 26.03.2009 року по 01.07.2009 року відповідачем на рахунок ТзОВ „Медфармсервіс Плюс ” було перераховано 3000,00 грн. в рахунок погашення боргу.
07.07.2009 року ТзОВ „Медфармсервіс Плюс ” направило ТзОВ „Аптека Примула” лист-вимогу про погашення решти суми боргу, яку відповідач задоволив частково, проплативши 1200,00 грн., що стало підставою для звернення з позовом про стягнення суми боргу в судовому порядку.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №05734 від 15.02.2008 року позивач в період з 15.02.2008 року по 23.02.2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 181102,54 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, та не заперечується відповідачем згідно його акту звірки( доданого до пояснення до відзиву, підписаного та завіреного печаткою товариства).
Відповідно до п.5.1 Договору відповідач зобов'язувався оплачувати поставлений товар за цінами та в термін, вказаний в товарно-транспортних накладних, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково.
Станом на 20.03.2009 року, заборгованість відповідача перед позивачем складала 20519,16 грн.
20.03.2009 року між ТзОВ „Медфармсервіс ” та ТзОВ „Медфармсервіс Плюс ” було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) за умовами якого останньому передано дебіторську заборгованість ТзОВ „Аптека Примула” в сумі 20519,16 грн.
23.03.2009 року повідомленням про відступлення права вимоги ТзОВ „Аптека Примула” була належним чином повідомлена , що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки підприємства.
Не заслуговують на увагу доводи відповідача, що зазначений договір уступки права вимоги не має юридичної сили, оскільки укладена в порушення п.12.3 Договору поставки № 05734.
Положеннями ст..512 ЦК України передбачено, що кредитор (Цемент) має право передати іншому кредитору (Цесіонарію) без згоди боржника свої майнові вимоги, якщо інше не передбачено угодою або законом.
Як вбачається із тексту долученого до матеріалів справи договору № 05734 від 15.02.2008 року у ньому відсутній зазначений відповідачем пункт договору. Жодних інших додатків до даного договору ні позивач, ні відповідач на огляд суду не подавали.
Крім того, слід звернути увагу, що про наявність зазначеного договору відповідача було повідомлено під розписку 23.03.2009 року, проте ТзОВ „Аптека Примула” не оскаржувала його у встановленому законом порядку. Договір відступлення права вимоги (цесії) від 20.03.2009 року чинний на час розгляду справи в судію
Слід також звернути увагу на ті обставини, що відповідач прийняв зазначений договір про відступлення права вимоги до виконання і в період з 26.03.2009 року по 21.08.2009 року ТзОВ „Аптека Примула” на рахунок ТзОВ „Медфармсервіс Плюс ” було перераховано 4200,00 грн. в рахунок погашення боргу по договору поставки № 05734.
Враховуючи часткове погашення відповідачем суми основного боргу вже після подання позову до суду, заборгованість ТзОВ „Аптека Примула” перед ТзОВ „Медфармсервіс Плюс ” станом на день розгляду справи складає 11989,91 грн. В частині позовних вимог про стягнення 4829,25 грн. основного боргу провадження у справі слід припинити.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання доказів оплати боргу в повному розмірі суду не представив. Крім того, як вбачається із підписаного відповідачем та завіреного печаткою товариства ату звірки розрахунків станом на 31.12.2008 року заборгованість відповідача складала 22633,11 грн. Враховуючи наявність оплат за період з 01.01.2009 року по 02.11.2009 року , заборгованість відповідача мала б складати 13603,86 грн. що є меншою, ніж заявлено до стягнення позивачем.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11989,91 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають до задоволення .
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 164,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,36,43,80,82,84,85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з ТзОВ „Аптека Примула” (79018, м.Львів, вул.. Тургенєва,30, код ЄДРПОУ 35620613) на користь ТзОВ „Медфармсервіс Плюс ” (83054 м.Донецьк, вул.Поліграфічна,1 код ЄДРПОУ 36010928) -11989,91 грн. основного боргу, 164,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В решта частині позовних вимог провадження у справі припинити.
4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.11.2009 року.
Суддя Березяк Н.Є.