79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.11.09 Справа№ 32/183
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркарпатсервіс”, смт.Славське Сколівський район Львівська область.
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер”, м.Львів.
Про визнання недійсним кредитного договору № 57560/1 від 10.11.2006р.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: Бучко О.З. -юрисконсульт (довіреність від 08.09.2009р. № 309-5792/ТА).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтеркарпатсервіс”, смт.Славське Сколівський район Львівська область подало позов до Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер”, м.Львів про визнання недійсним кредитного договору № 57560/1 від 10.11.2006р.
Ухвалою суду від 04.09.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.09.2009р. Розгляд справи відкладався на 13.10.2009р. та на 03.11.2009р. В судовому засіданні 03.11.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст виготовлено та підписано 18.11.2009р.
Представник відповідача в судовому засіданні від 22.09.2009р. подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.
Представник позивача в судове засідання повторно не з»явився, причин неявки не повідомив. Станом на 03.11.2009р. від позивача заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав вказаних у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши заперечення представника відповідача суд, встановив:
10.11.2006р. між ВАТ СКБ „Дністер” (банк) та ТзОВ „Інтеркарпатсервіс” (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №57560/1, згідно п.1.1 якого банк надає, а позичальник отримує кредит у формі відновлювальної кредитної лінії, при якій надається можливість використання позичальником кредиту частинами, в межах ліміту кредитування.
Сторонами було визначено максимальний ліміт кредитування 800 000,00 доларів США, поточний ліміт кредитування встановлюється графіком зміни ліміту кредитування, який є додатком №1 до даного договору і його невід'ємною частиною. Термін повернення кредиту: дата погашення 07.11.2013 року.
Плата за користування кредитом: щомісячна сплата процентів в розмірі 12% річних від суми кредиту, що фактично перебуває у користуванні позичальника та щомісячної комісії в розмірі 1% річних за невикористану частину ліміту кредитної лінії, разової комісії 0,2 % за послуги, пов'язані з видачею, а також комісії за обслуговування кредиту, в гривнях, згідно діючих тарифів банку, в обумовлені цим договором терміни.
Напрямки використання кредиту: завершення будівництва готельного комплексу „Терем” в смт. Славське, проведення будівельно-монтажних робіт, оплату послуг та на інші поточні потреби, пов'язані з будівництвом.
В додатку №1 до договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006р., підписаному 10.11.2006р., позивачем та відповідачем визначено графік зміни ліміту кредитування.
08.05.2007р. між ВАТ СКБ „Дністер” та ТзОВ „Інтеркарпатсервіс” було підписано договір про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006р., а саме: викладено п.1.1. договору в новій редакції. Зокрема, сторони визначили, що кредит надається у формі відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, при якій надається можливість використання позичальником кредиту частинами з наданням окремих траншів у доларах США та євро, в межах ліміту кредитування. При цьому, надходження на позичковий рахунок позичальника коштів в рахунок погашення кредиту, не зменшує ліміту кредиту і позичальник може збільшувати суму кредиту в межах ліміту кредитування. Сторони визначили, що максимальний ліміт кредитування 800 000,00 доларів США. Крім цього, сторони визначили, що щомісячна сплата процентів становить 12% річних від суми кредиту, наданої в доларах США, та 12% річних в євро від суми кредиту, що фактично перебуває у користуванні позичальника. В іншій частині п.1.1. договору та інші умови договору залишено без змін.
18.06.2007р. між ВАТ СКБ „Дністер” та ТзОВ „Інтеркарпатсервіс” було підписано ще один договір про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006р., в якому викладено п.1.1. договору в новій редакції. Згідно вказаного договору, сторони змінили максимальний ліміт кредитування та визначили його в сумі 1100000,00 доларів США. Поточний ліміт кредитування встановлюється графіком зміни ліміту кредитування, який є додатком №2 до даного договору і його невід'ємною частиною. В іншій частині п.1.1. договору та інші умови договору залишено без змін.
В додатку №2 до Договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006р., підписаному 18.06.2007р., позивачем та відповідачем визначено графік зміни ліміту кредитування.
04.01.2008р. та 30.01.2008р. між ВАТ СКБ „Дністер” та ТзОВ „Інтеркарпатсервіс” (позичальник) були укладені договори про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006 року, згідно яких встановлювалось відтермінування термінів сплати процентів за відповідні періоди.
23.05.2008р. між ВАТ СКБ „Дністер” та ТзОВ „Інтеркарпатсервіс” (позичальник) було підписано договір про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006р., в якому викладено підпункт п.п „б” п.п.4.4 пункту 4 договору в новій редакції. Зокрема, передбачено, що проценти та інші комісії в нарахованій банком сумі за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця включно, сплачуються в період з 25 числа по останній робочий день поточного місяця включно, а при поверненні кредиту -в день повернення кредиту, за винятком відсотків, які нараховані за період з 23.05.2008р. по 24.07.2008р, термін сплати яких встановлено по 29.08.2008 року.
09.06.2008р. між ВАТ СКБ „Дністер” та ТзОВ „Інтеркарпатсервіс” було підписано договір про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006р., в якому викладено п.1.1. договору в новій редакції. Зокрема, сторони домовилися про зміну розміру процентів за користування кредитом та визначили, що щомісячна сплата процентів становить 15% річних від суми кредиту, наданої в доларах США, та 15% річних в євро від суми кредиту, що фактично перебуває у користуванні позичальника. В іншій частині п.1.1. договору та інші умови договору залишено без змін.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на п.6.5 та 6.6 розділу 6 договору про відкриття кредитної лінії № 57560/1 від 10.11.2006р. із змінами та доповненнями згідно яких встановлено, що банк має право достроково припинити кредитування і вимагати від позичальника достроково повернути кредитні ресурси, оплатити проценти, штрафні санкції, інші витрати при утворенні у позичальника простроченої заборгованості понад п»ятнадцять днів. При достроковому припиненні кредитування позичальник зобов»язаний повернути кредит, проценти, штрафні санкції, передбачені цим договором (у разі їх наявності) на протязі тридцяти календарних днів з дати отримання повідомлення банку про припинення кредитування, включаючи день отримання повідомлення. Позивач вказує на те, що банк таким чином має право в односторонньому порядку розірвати -припинити цей договір та вимагати від позичальника дострокового повернення «основного тіла кредиту»- суми кредиту із погашенням у повному обсязі заборгованості за кредитом, а саме: сплати процентів та можливих штрафних санкцій відповідно до умов договору.
Крім того, позивач посилається на наявність економічної кризи світового масштабу, а саме ріст курсу долара США за офіційним курсом НБУ більш ніж на 65% та ріст євро більш ніж на 35%, що призвело до фізичної неможливості погашення ним щомісячної сплати процентів у розмірі 15% річних від суми кредиту та утворення заборгованості за кредитним договором.
Позивач вважає, що договір про відкриття кредитної лінії № 57560/1 від 10.11.2006р. укладений на основі стандартної форми кредитних договорів для проведення кредитних операцій з клієнтами роздрібного (середнього та малого) бізнесу розроблених відповідачем, підлягає застосуванню лише в редакції відповідача, позивач не мав можливості запропонувати інші умови договору. На думку позивача такий договір має ознаки договору приєднання згідно ст.634 ЦК України та ст.179 ГК України.
Також в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 3,6,203,207 ЦК України, вважає, що умови договору містять дискримінаційні ознаки стосовно позивача, виходять за межі вимог справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства, відтак такий договір підлягає визнанню недійсним.
При винесенні рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов”язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов»язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
За умовами ч.ч.1-5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою ст.203 цього кодексу.
Позивач посилається на ч.2 ст.207 ГК України відповідно до якої недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.
Умовами ст.634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оспорюваний договір про відкриття кредитної лінії № 57560/1 від 10.11.2006р. за своєю правовою природою не є договором приєднання, так як позивач звертався до відповідача з проханням надати йому кредит, умови договору визначалися з позивачем індивідуально, це стосується суми кредиту, розміру процентів, строків сплати процентів та кредиту, умов забезпечення кредиту, терміну дії договору та інших умов.
Крім того, слід зазначити, що відповідач не змінював в односторонньому порядку умови договору про відкриття кредитної лінії № 57560/1 від 10.11.2006р., усі зміни були внесені за згодою сторін шляхом підписання відповідних договорів про внесення змін.
Також слід звернути увагу на те, що відповідач, розуміючи важке фінансове становище позивача, підписав 04.01.2008р. та 30.01.2008р. договори про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006р., згідно яких встановлювалось відтермінування термінів сплати процентів за відповідні періоди.
На виконання умов договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006р. (із наступними змінами і доповненнями) ВАТ СКБ „Дністер” згідно меморіальних валютних ордерів №4535 від 13.11.2006р., №4576 від 13.12.2006р, №5065 від 26.01.2007р., №4917 від 16.02.2007 р., №1227 від 05.03.2007 р., №4834 від 12.04.2007р., №6458 від 03.07.2007р., №6253 від 19.07.2007р., №5048 від 22.06.2007р. перерахувало ТзОВ „Інтеркарпатсервіс” 900 000,00 доларів США кредиту, а згідно меморіального валютного ордеру №5077 від 08.05.2007р. перерахувало відповідачу 145 000,00 євро.
Відповідач повністю виконав умови договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006р., позивачем було отримано кошти, якими він користувався, своєчасно не повернув, порушуючи зі своєї сторони його умови.
11.12.2008р. ВАТ АКБ „Дністер” керуючись п.п.6.5., 6.6. договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.200р. направило на адресу ТзОВ „Інтеркарпатсервіс” лист №410-6497 від 11.12.2008 року з повідомленням про дострокове припинення кредитування по договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006р. у зв'язку з простроченням сплати процентів і комісії та з вимогою повернення всієї суми кредиту, що складає 900 000,00 доларів США та 145 000,00 євро, а також відсотків, пені станом на день повернення кредиту.
Позивач вимог відповідача в добровільному порядку не виконав, в зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовами про стягнення з позивача заборгованості по договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006р.
Відповідно до статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Тобто, закон покладає на позивача обов'язок доказування законності підстав своїх вимог, причому тільки належними та допустимими доказами, які можуть підтвердити правову природу вимог позивача.
Позивач жодного разу не з»явився в судове засідання, причин неявки не повідомив, не довів наявність законних підстав для визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №57560/1 від 10.11.2006р.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід віднести на позивача.
Керуючись ст.ст. 43, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Сухович Ю.О.